Рішення

від 15.01.2015 по справі 274/3084/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/3084/14-ц Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.

Категорія 8 Доповідач Широкова Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Борисюка Р.М., Галацевич О.М.,

при секретарі судового

засідання Мишаковській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах фермерського господарства «Віктор-Д» та ОСОБА_3 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 листопада 2014 року

по цивільній справі за позовом приватного підприємства «Кароля» (далі - ПП «Кароля») до ОСОБА_3, фермерського господарства «Віктор-Д» (далі - ФГ «Віктор-Д»), треті особи - реєстраційна служба Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, управління Держземагенства у Бердичівському районі Житомирської області, про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ПП «Кароля» звернулося до суду з даним позовом, який неодноразово уточнювало. Позов обґрунтовувався тим, що 27.01.2009 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 1,4844 га, кадастровий номер 1820886000:07:000:0357 строком на 10 років. На протязі 2009-2014 років орендована земельна ділянка використовувалася за цільовим призначенням, сплачувалася орендна плата. Проте, Підприємству стало відомо, що 01.11.2013 року ФГ «Віктор-Д» та ОСОБА_3 уклали інший договір оренди вищевказаної земельної ділянки, речове право на яку зареєстрували у реєстраційній службі Бердичівського МРУЮ. Відтак, ПП «Кароля» просило визнати недійсним договір від 01.11.2013 року, укладений між ОСОБА_3 і ФГ «Віктор-Д», скасувати державну реєстрацію речового права останнього на оренду земельної ділянки, площею 1,4844 га та належить ОСОБА_3

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 листопада 2014 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1820886000:07:000:0357, укладений 01.11.2013 року між ОСОБА_3 та ФГ «Віктор-Д», скасовано державну реєстрацію речового права ФГ «Віктор-Д» на оренду вищевказаної земельної ділянки. Стягнуто з ОСОБА_3 та ФГ «Віктор-Д» на користь ПП «Кароля» судовий збір по 243,60 грн. з кожного.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням ОСОБА_2, що діє в інтересах ФГ «Віктор-Д» та ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не встановлено усіх обставин, що мають значення для справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вказує, що позивачем при розгляді справи не надано суду першої інстанції договір оренди земельної ділянки від 27.01.2009 року, який є доказом права оренди земельної ділянки. Судом помилково визнано факт укладення вищевказаного договору, оскільки таку вимогу позивач не заявляв, не враховано, що позовна вимога про скасування державної реєстрації речового права ФГ «Віктор-Д» на оренду спірної земельної ділянки заявлена до неналежних відповідачів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Суд першої інстанції встановив, що 01.11.2013 року між фермерським господарством «Віктор-Д» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 1,4844 га, кадастровий номер 1820886000:07:000:0357, яка належить останньому на підставі державного акту серії ЯД № 156647 (а.с.101-102) строком на 5 років. 18 листопада 2013 року здійснено державну реєстрацію цього договору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що цей договір оренди є недійсним, оскільки вказана земельна ділянка на час його укладення вже перебувала у його в оренді за договором оренди від 27.01.2009 року.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України ''Про оренду землі'', тощо.

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства,а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі,встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом .

Частиною 1 ст. 14 Закону України ''Про оренду землі'' передбачено ,що договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України .

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації .

Згідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів від 25 грудня 1998 року № 2073 ''Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі'' для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає особисто або надсилає поштою до відповідного державного органу земельних ресурсів : заяву про державну реєстрацію договору оренди; договір оренди у трьох примірниках; план (схему) земельної ділянки, яка подається в оренду (у трьох примірниках); рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності; результати конкурсу чи аукціону - у разі набуття права на оренду земельної ділянки на конкурсних засадах; копію державного акту на право власності на землю, що перебуває у власності фізичної або юридичної осіб.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України ''Про оренду землі'' (в редакції станом на 29.12.2004 року) договір оренди землі підлягає державній реєстрації та відповідно ч.1. ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ст.18 Закону України ''Про оренду землі'' є укладеним з моменту його державної реєстрації .

Матеріали справи не містять жодного належного доказу про укладення між позивачем та ОСОБА_3 договору оренди на спірну земельну ділянку. Відтак, право вимоги щодо визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди вказаної земельної ділянки є безпідставним.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах фермерського господарства «Віктор-Д» та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову приватного підприємства «Кароля» до ОСОБА_3, фермерського господарства «Віктор-Д» про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: