Ухвала

від 14.01.2015 по справі 372/3692/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3692/14-ц Головуючий у І інстанції Кравченко М.В. Провадження № 22-ц/780/193/15 Доповідач у 2 інстанції Сушко Категорія 46 14.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі: Микитенко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми "Арго" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватної фірми "Арго", третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2014 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що між позивачами та ПП «Агро» були укладені договори про спільну діяльність, який позивачі не підписали, але згідно яких відповідач отримав у користування належні позивачам земельні ділянки, але плата за це була занижена. У зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від укладення та державної реєстрації договору оренди цих ділянок, вони вирішили передати ділянки в оренду іншій особі. У зв'язку з цим просили зобов'язати ПП «Арго» звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням належні їм земельні ділянки, стягнути з відповідача частку прибутку за користування ділянками.

Ухвалами суду однорідні позови різних позивачів до одного і того ж відповідача були об'єднані в одне провадження. До участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог було залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2014 року позов задоволено, зобов'язано ПП «Арго» звільнити та привести до стану, придатного за цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після збору врожаю 2014 року земельні ділянки, які розташовані на території Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, а саме: земельну ділянку площею 3,5401 га, кадастровий номер 3223182500:05:002:0011, належну ОСОБА_1 та земельну ділянку площею 3,6400 га, кадастровий номер 3223182500:04:003:0008, належну ОСОБА_2, стягнуто з ПП «Арго» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 2143,46 грн., судові витрати в розмірі 487,20 грн., стягнуто з ПП «Арго» на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 2203,94 грн., судові витрати в розмірі 487,20 грн..

В апеляційній скарзі відповідач ПП «Агро» просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що між сторонами існували договірні відносини, що передбачені чинним законодавством, умовами самого договору оренди землі та договором про спільну діяльність, за користування землею позивачі отримували кошти.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позовні вимоги про зобов'язання звільнити та привести до придатного стану для використання за цільовим призначенням земельні ділянки та стягнення 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки заявлені правомірно, оскільки відповідач ПП «Арго» неправомірно користується спірними земельними ділянками без достатніх правових підстав всупереч волі власників.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.4 ст.124 ЗК України оренда земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Згідно ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.2 ст.20 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону N 1878-VI від 11.02.2010 року, чинній на час дії спірних правовідносин, право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.1 ч.2 ст.25 Закону України «Про оренду землі» приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, чинного на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно ч.7 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Визначений ст.288.5.1 Податкового кодексу України мінімальний рівень матеріального відшкодування за передані у користування земельні ділянки слід стягнути на користь позивачів, оскільки ця частка прибутку за користування чужою земельною ділянкою отримана без достатніх правових підстав і є збитками, заподіяними власнику, який міг іншим чином організувати використання власної ділянки за її цільовим призначенням та отримати відповідний дохід.

Встановлено, що позивачі є власниками земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, а саме: ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку площею 3,5401 га, кадастровий номер 3223182500:05:002:0011, ОСОБА_2 має у власності земельну ділянку площею 3,6400 га, кадастровий номер 3223182500:04:003:0008, що підтверджується державними актами, свідоцтвом, витягами з технічної документації, витягами з державних реєстрів, іншими матеріалами справи.

22 липня 2003 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «Арго» було укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 5 років, що підтверджується договором.

23 липня 2003 року між ОСОБА_4 та відповідачем ПП «Арго» було укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 5 років, що підтверджується договором.

06 листопада 2013 року між позивачами та приватною фірмою «Арго» було укладено договори про спільну діяльність, які в органах ДПІ не були зареєстровані, а саме: договір № 76 із ОСОБА_1, договір № 86 із ОСОБА_2, що підтверджується договорами, актами прийому-передачі.

В січні та травні 2014 року позивачі звертались до відповідача із письмовими заявами про припинення договірних відносин щодо оренди землі, що підтверджується зверненнями, конвертами з відмітками пошти.

В січні 2014 року позивачі уклали договори оренди землі із ФОП ОСОБА_3, що підтверджується договорами, актами прийому-передачі, витягами з Державного реєстру речових прав.

Позивач ОСОБА_2 успадкував спірну земельну ділянку від своєї матері - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, іншими матеріалами справи.

Договір оренди землі із позивачем ОСОБА_2 не укладався, а укладений із попереднім власником цієї ж ділянки - ОСОБА_4 договір від 23.07.2013 року не породжує прав та обов'язків для нового власника - спадкоємця ОСОБА_2.

Пунктом 2.5 договору від 23.07.2003 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПП «Арго» передбачено, що перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря є підставою для розірвання Договору оренди.Таким чином, право користування відповідачем земельної ділянки площею 3,6400 га, кадастровий номер 3223182500:04:003:0008, було припинено внаслідок смерті власника ділянки - ОСОБА_4, а дійсний на цей час власник - позивач ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку не передавав відповідачеві таке право, цивільно-правових угод щодо оренди земельної ділянки не укладав.

Згідно п.2.1 укладених із ПП «Арго» договорів оренди землі їх чинність може бути автоматично продовжена на наступний термін 5 років за умови, якщо сторони не виявили бажання припинити дію цього Договору.

Пункт 4.1 укладених із ПП «Арго» договорів оренди землі передбачає, обов'язок орендодавця попередити письмово Орендаря про свої наміри щодо продовження чи припинення дії Договору оренди земельної ділянки за один рік до закінчення терміну його дії.

Судом встановлено, що будь-якої додаткової угоди, в тому числі щодо поновлення дії договору оренди землі, між сторонами не укладалось, пропозицій про укладення такої угоди жодна із сторін не висловлювала, відмов чи зволікань в укладенні додаткової угоди не мало місце, при цьому ОСОБА_1 письмово повідомила ПП «Арго» про відсутність згоди на продовження дії будь-яких правовідносин із ПП «Арго» щодо користування належною їй на праві власності земельною ділянкою в лютому 2014 року.

Сторонами визнається і матеріалами справи підтверджується, що договори оренди землі між ПП «Арго» та позивачем ОСОБА_1, померлою ОСОБА_4 реєструвались лише один раз в 2003 році Дерев'янською сільською радою, при цьому строк їх дії обмежувався п'ятьма роками, надалі по закінченню їх дії в 2008 році договори оренди не перереєстровувались у сільській раді чи інших уповноважених державою органах, не проходили державну реєстрацію.

Право оренди спірних земельних ділянок третьою особою ОСОБА_3 станом на цей час пройшло державну реєстрацію і є чинним, в той же час аналогічне право ПП «Арго» на час вирішення спору судом не має державної реєстрації.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про зобов'язання звільнити та привести до придатного стану для використання за цільовим призначенням земельні ділянки та стягнення 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки заявлені правомірно, оскільки відповідач ПП «Арго» неправомірно користується спірними земельними ділянками без достатніх правових підстав всупереч волі власників.

Також судом вірно не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що за згодою сторін було продовжено чинність договорів оренди землі, укладених в 2003 році, оскільки після закінчення їх дії продовжувалось виконання умов договору, а також доводи про існування договірних відносин по оренді землі на підставі договорів про спільну діяльність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної фірми "Арго" відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: