Рішення

від 29.12.2014 по справі 569/3921/14-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3921/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2014 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Дубарець Ю.М.

за участю прокурора - Колесник К.М.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом заступника прокурора міста Рівне в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального закладу «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради, третя особа Рівненська обласна рада, про визнання права на приватизацію кімнати гуртожитку та зобов'язання вчинити дії щодо приватизації ,

встановив:

В березні 2014 року до Рівненського міського суду надійшла позовна заява заступника прокурора міста Рівне в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального закладу «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради, про визнання права на приватизацію кімнати гуртожитку та зобов'язання вчинити дії щодо приватизації на кімнату АДРЕСА_1.

В позовній заяві зазначено, що Рішенням Рівненської обласної ради №374 від 22.07.2011 року «Про надання згоди на приватизацію кімнат у гуртожитку, що є спільною власністю територіальних громад області, обліковується на балансі комунального закладу «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради та розташований за адресою АДРЕСА_1» надано згоду на приватизацію кімнат у вказаному гуртожитку. Частиною 3 вказаного рішення визначено, що КЗ «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради є органом приватизації та зобов'язаний забезпечити проведення приватизації кімнат і оформлення необхідних документів у встановленому законом порядку. Враховуючи те, що ОСОБА_1 проживає у гуртожитку по АДРЕСА_1 із 1993 року та на підставі вищевказаного рішення, вона звернулась до відповідача щодо надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_1 у зазначеному гуртожитку. Згідно спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації театру від 29.01.2014 року прийняте рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 права на приватизацію кімнати у гуртожитку театру. Враховуючи положення чинного законодавства, Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, Закону України «Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності», із урахуванням рішення Рівненської обласної ради №374 від 22.07.2011 року, наявні всі підстави для визнання права на приватизацію кімнати АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 Згідно вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», враховуючи, що ОСОБА_1 самостійно не зможе захистити свої інтереси, інтереси та права дітей на житло, прокуратура знаходить підстави для звернення до суду.

Письмових заперечень відповідача суду не надано.

Позивачка повністю підтримала позовні вимоги в суді. Додатково пояснила суду на питання відповідача, що постійно зареєстрована і проживає за вказаною адресою в гуртожитку, вносить плату за гуртожиток, який отримала як працівник Рівненської філармонії, чого ніхто до звернення із приводу приватизації кімнати не оспорював, іншого житла вона не має. Із лютого 2009 року вона працює в Хотинській сільській раді Радивилівського району зав клубом із встановленим управлінням культури і туризму графіком роботи - погодинно три дні /п'ятниця, субота, неділя/ в тиждень, що зручно поєднується із її проживанням в гуртожитку м. Рівне. Вважає відмову відповідача неправомірною, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача до оголошеної судом перерви із зупиненням провадження в справі ухвалою суду від 15.08.2014 року позовні вимоги не визнав за тих підстав, що позивачка фактично в гуртожитку не проживає останні 5-6 років, будучи зареєстрованою, ключі від кімнати знаходяться в неї, за гуртожиток вона сплачує. Крім того, позивачка була вселена в гуртожиток, балансоутримувачем якого є театр, сторонньою до організацією, філармонією, яка не мала на це підстав, та без надання ордеру на вселення позивачки. Вказані обставини будуть доведені письмовими доказами та свідками. Для відновлення та завершення провадження в справі представник відповідача до суду не з'явився.

Згідно письмових пояснень третьої особи в справі, Рівненської обласної ради, 22.07.2011 року прийняте рішення №374 «Про надання згоди на приватизацію кімнат у гуртожитку, що є спільною власністю територіальних громад області», гуртожиток по АДРЕСА_1 обліковується на балансі КЗ «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр». Відповідно виписки із протоколу спільного засідання первинної організації та адміністрації відповідача від 29.01.2014 року №01, ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_1 в гуртожитку театру у зв'язку із тим, що вона не працює і ніколи не працювала в театрі і не є членом профспілки театру. Своїм рішенням відповідач ставить під сумнів проживання позивачки в гуртожитку. У відмові відсутні посилання на норми закону чи підзаконних актів, що підтверджували належне обґрунтування законності відмови у наданні дозволу. Справу просять розглянути за наявними матеріалами справи.

Оцінюючи пояснення сторони позивача, представника відповідача, третьої особи, досліджені надані в справі докази і встановлені обставини цивільної справи, та приймаючи до уваги висновок прокурора щодо можливості задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено на підставі паспорта позивачки та свідоцтв про народження її дітей, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована 09 червня 1993 року в кімнаті АДРЕСА_1, має двох неповнолітніх на час звернення до суду дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Інформаційною довідкою із Державного реєстру речового права на нерухоме майно щодо суб»єкта № 17652765 від 11.02.2014 року та листом КП РМБТІ №98 від 11.02.2014 року підтверджується відсутність інформації про наявність зареєстрованих на праві власності позивачки об'єктів нерухомого майна.

Довідкою відповідача №152/01-05 від 10.11.2011 року, виданою позивачу, підтверджується її проживання за адресою АДРЕСА_1, те що кімната не приватизована, в оренду не здається.

Згідно дослідженого судом рішення Рівненської обласної ради від 22.07.2011 року №374, надана згода на приватизацію кімнату гуртожитку, що є спільною власністю територіальних громад області, обліковується на балансі КЗ «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради та розташований за адресою: АДРЕСА_1. Частиною 3 вказаного рішення визначено, що КЗ «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради є органом приватизації та зобов'язане забезпечити проведення приватизації кімнаті оформлення необхідних документів у встановленому законом порядку.

Довідкою відповідача, КЗ «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради, №27/01-05 від 10.02.2014 року підтверджується реєстрація позивача в кімнаті АДРЕСА_1 гуртожитку театру, що її поселення в дану кімнату здійснене дирекцією Рівненської обласної філармонії, ордер на її вселення не видавався, на даний час позивачка за місцем реєстрації постійно не проживає, зважаючи на викладене дирекція та профспілковий комітет театру згоди на приватизацію кімнати не дали. Вказана відмова в задоволенні заяви позивача від 06.06.2011 року відповідачем підтверджується витягом із протоколу №01 від 29.01.2014 року спільного засідання первинної профспілкової організації та адміністрації театру, згідно якої підставою такої відмови вказується те, що позивачка ніколи не працювала і не працює в театрі і не є членом профспілки театру. Про таке рішення відповідача позивачка повідомлена листом №14/01-05 від 29.01.2014 року, не погодившись із таким рішенням, вважаючи його незаконним, вона звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінюючи рішення та дії відповідача, суд приймає до уваги, що Законом України від 04 вересня 2008 року «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» внесено зміни до Закону України від 19.06.1992року «Про приватизацію державного житлового фонду» та дозволено приватизувати житло в гуртожитках, що перебуває у власності територіальних громад.

Законом України від 08.09.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» уточнено порядок передання гуртожитків у комунальну власність з метою наступної приватизації житлових приміщень законними мешканцями гуртожитків. Згідно ст. 1 Закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», сфера дії цього закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання в гуртожитках та фактично проживають у них. Цей Закон не поширюється на громадян, які проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання у зв'язку із навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою /службою/ за контрактом.

Таким чином, підставами для забезпечення реалізації прав осіб на підставі вищезазначеного Закону є наявність чотирьох обов'язкових умов, як відсутність у особи житла, правомірність її проживання у гуртожитку та користування гуртожитком, реєстрація за місцем проживання в гуртожитку більше п'яти років на законних підставах, фактичне місце проживання протягом п'яти років за місцем реєстрації в гуртожитку. Відповідні умови визначені в п.14 Положення про порядок передачі квартир /будинків/, жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396, згідно якого громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених в процесі корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних житлових приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, що вони фактично проживають у таких гуртожитках правомірно і тривалий час. /не менше п'яти років/.

На підставі вищенаведених досліджених судом доказів встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та неповнолітні її діти зареєстровані в кімнаті АДРЕСА_1 понад 20 років, із 09.06.19093 року, де і проживають на законних підставах, сплачують комунальні послуги, право власності на інші об'єкти нерухомого майна за ними не зареєстроване, передбачене ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право приватизації займаного нею житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або частково з доплатою один раз позивачкою не використане. Кімната АДРЕСА_1 не належить до переліку об'єктів державного житлового фонду, які не підлягають приватизації, відповідно до п.2 ст.2 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду».

Крім того, Рішенням Рівненського міського суду від 17.10.2014 року в справі №569/9749/14ц за позовом КЗ «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення в задоволенні позову відмовлено за відсутністю передбачених законом підстав, чим підтверджується законність поселення та проживання ОСОБА_1 в кімнаті АДРЕСА_1 гуртожитку із постійною реєстрацією за місцем проживання із 09.06.1993 року. Рішення суду вступило в законну силу, ухвалою колегії суддів судової палати із розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області від 11.12.2014 року апеляційна скарга КЗ «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради відхилена, а рішення суду залишене без зміни.

Відповідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Вищенаведеним та дослідженими судом довідками Хотинської сільської ради №501 від 06.06.2014 року, Радивилівської РДА№01-31/212 від 06.06.2014 року, Наказом відділу культури РДА №14 від 28.04.2010 року «Про затвердження розпорядку роботи сільських клубних установ», рішенням про прийняття на роботу позивача завідуючою клубом с. Хотин від 20.01.2009 року, табелями обліку використання робочого часу працівників за весь період роботи, спростовуються заперечення та доводи представника відповідача в судовому засіданні з приводу незаконності поселення, фактичного не проживання позивачки в гуртожитку, неможливості проживання по умовах роботи, та правомірності відмови відповідача в наданні дозволу на приватизацію кімнати.

Згідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами законності відмови відповідача в наданні дозволу позивачу на приватизацію кімнати своїм рішенням, згідно протокол №01 від 29.01.2014 року спільного засідання первинної профспілкової організації та адміністрації театру.

Згідно ст. 47 Конституції України, громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено, що позивач із неповнолітніми дітьми набула право на безоплатну передачу їй у власність займаної кімнати гуртожитку, згідно положень та в порядку передбаченому законодавством України із урахуванням рішення Рівненської обласної ради від 22.07.2011 року №374.

З урахуванням приписів Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Положення про порядок передачі квартир /будинків/ у власність громадян, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення, а інтереси повинні бути захищені в порядку зобов'язання балансоутримувача гуртожитку Комунального закладу «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради надати позивачу дозвіл на приватизацію кімнати АДРЕСА_1 в межах та порядку Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" і Положення про порядок передачі квартир /будинків/ у власність громадян.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,57-60,208,209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги заступника прокурора міста Рівне задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право на приватизацію кімнати АДРЕСА_1.

Зобов'язати Комунальний заклад «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради надати позивачам дозвіл на приватизацію кімнати АДРЕСА_1.

Стягнути із Комунального закладу «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради, Код ЄДРПОУ 02225697, судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. на рахунок 31217206700002 в УДК в м. Рівне, Код ЄДРПОУ 26406128, МФО 833017, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача /код з ЄДРПОУ/ 38012714.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням апеляційної скарги в десятиденний з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у розгляді справи але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук