Ухвала

від 01.02.2007 по справі 15/468-зн(06)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/468-ЗН(06)

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2007 р. Справа № 15/468-ЗН(06)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Бойко Л.І.,

суддів Величко Т.А., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Лушніков В.П.

від відповідача –Курганов О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій” про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі № 15/468 за нововиявленими обставинами

за позовом  Державного підприємства „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій”

до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

встановив:

Державне підприємство „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій академії наук України” звернулось до господарського суду Миколаївської  області із позовом та доповненням до нього про визнання недійсним податкового повідомлення–рішення № 0000292302/480/0 від 19.11.2004р., прийнятого Ленінською МДПІ у м. Миколаєві, посилаючись на його необґрунтованість та незаконність.

Рішенням суду від 11.05.2005р. (суддя Середа О.Ф.) позов ДП „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій академії наук України” задоволено повністю. Визнано повністю недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000292302/480/0 від 19.11.2004р.,  стягнуто з Ленінської МДПІ на користь позивача 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що при проведенні зовнішньоекономічної операції по експорту напівфабрикатів з нержавіючої сталі у жовтні 2004 року, позивач належним чином і у відповідності до вимог податкового законодавства оформив документи бухгалтерського та податкового обліку, а з урахуванням наявності у позивача передбачених законом документів, проведених зустрічних перевірок, висновок відповідача про здійснення підприємством безтоварної господарської операції не відповідає обставинам перевірки та приписам п.5.3.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яким передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005р.  рішення господарського суду Миколаївської області від 11.05.2005р. зі справи № 15/468 скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду ПДВ, пов'язане з придбанням напівфабрикатів, оскільки не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому до документів, якими підтверджуються витрати, що належать до валових, крім тих, що підтверджують факт транспортування товару, наявність складських приміщень, засобів завантаження та розвантаження, суд апеляційної інстанції відніс також наказ про відрядження, авансові звіти по відрядженню, тощо. Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про правильність визнання відповідачем вказаної фінансово-господарської операції безтоварною.

03.07.2006р. позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 11.05.05р. по справі № 15/468 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що на момент розгляду справи ні позивачу, ні суду не було і не могло бути відомо про наявність низки доказів, які підтверджують, що ця операція була товарною, зокрема, це є документи, про які позивач не знав, адже експортом товару займався ТОВ „ОЛАС” (як комісіонер) і вони знаходились у нього. Більш того, за результатами проведеної ДПІ у м. Києві по роботі з ВПП у травні 2006р. перевірки ВАТ „Український кредитно-торговий банк” зроблено висновок, що при проведенні експортної операції підприємством порушень не встановлено.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва вважає, що заява Державного підприємства „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій” задоволенню не підлягає, зазначаючи, що надані позивачем нові докази не можуть враховуватись судом, оскільки вони не існували на момент перевірки та не були надані підприємством до перевірки. Крім того, ці документи не є істотними для вирішення справи,  сплата ж ПДВ до бюджету не підтверджується.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.07.2006р. (суддя Васильєва Л.І.) відкрито провадження за нововиявленими обставинами, здійснено заміну первісного відповідача Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві його правонаступником –ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

25.10.2006р. позивач звернувся із заявою, в якій просив переглянути за нововиявленими обставинами постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005р. по справі № 15/468, скасувати її та прийняти нову постанову про залишення рішення суду першої інстанції без змін з підстав, зазначених у вищевказаній заяві, наданій до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.10.2006р. справа № 15/468-зн(06) передана за територіальною підсудністю до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р. (головуючий суддя –Жеков В.І., судді: Картере В.І., Пироговський В.Т.) відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі № 15/468-зн/06, розгляд справи призначено на 05.12.2006р., а 05.12.2006р. у судовому засіданні оголошено перерву до 19.12.2006р.

Розпорядженням першого заступника голови суду № 154 від 18.12.2006р. справу № 15/468-зн/06 за позовом ДП „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій” до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді –Бойко Л.І., суддів: Величко Т.А., Жукової А.М., оскільки відповідно до вимог ст.250 КАС України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинна розглядатися іншим складом суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість заяви Державного підприємства „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій” про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі № 15/468 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Обставиною, яка не була і не могла бути відома позивачеві на час розгляду справи, є те, що останній не знав про наявність низки документів, які підтверджують товарність здійсненої операції, так як експортом товару займався комісіонер ТОВ „ОЛАС” і ці документи знаходились у нього. Крім того, такими обставинами є дані проведеної у червні 2006р.  перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні експортної операції за період з 01.09.2003р. по 01.04.2004р. згідно договору комісії від 24.09.2003р. № 24/09.

Судова колегія вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, з огляду на таке.

Ленінською МДПІ у м. Миколаєві у період з 17.03.2004р. по 17.11.2004р. проведена документальна перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ Державного підприємства „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій академії наук України” за період з 01.09.2003р. по 01.10.2003р., за наслідками якої складено акт № 299/23-02-120/05540190/21 від 19.11.2004р., в якому зазначено про порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” –завищена сума ПДВ, заявлена до відшкодування з бюджету, у розмірі 3049,10 грн.; пп..7.2.4 п.7.2 ст.7 цього Закону - завищена сума ПДВ, заявлена до відшкодування з бюджету, у розмірі 348,73 грн., пп..7.4.4 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону - завищена сума ПДВ, заявлена до відшкодування з бюджету, у розмірі 200277,00 грн. Наведені порушення привели до завищення суми податкового кредиту за вересень 2003 року на загальну суму 203674,83 грн. Отже, за результатами проведеної перевірки завищена сума ПДВ, заявлена позивачем до відшкодування з бюджету за вересень 2003р. у розмірі 199855 грн., та донараховано ПДВ за вересень 2003р. у розмірі 3819 грн.

На підставі цього акту перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000292302/480/0 від 19.11.2004р., яким у позивача виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 199855 грн. і зобов'язано останнього сплатити штрафні санкції у розмірі 99927,50 грн.

Це податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем у судовому порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що підприємство в перевіряємому періоді здійснило експортну операцію напівфабрикатів з нержавіючої сталі в кількості 56,1т. Цей товар був придбаний згідно договору купівлі-продажу, укладеному між Державним підприємством „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій” та ТОВ „Фірма „Огмін” № 24/09 від 24.09.2003р. на загальну суму 1201662,00 грн., у тому числі ПДВ –200277,00 грн. Про передачу товару у власність позивача свідчать акт прийому-передачі товару № 1 від 24.09.2003р., видаткова накладна № 69/1 від 24.09.2003р. і податкова накладна № 59/1 від 24.09.2003р. Розрахунки за товар були зроблені Державним підприємством у безготівковій формі з 29.12.2003р. по 31.03.2004р. на загальну суму 1061695,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наданими під час перевірки.

24.09.2003р. між Державним підприємством „Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій” і ТОВ „Олас” було укладено договір комісії № 24/09, за яким останній зобов'язується знайти іноземного покупця на товар, укласти з ним контракт і здійснити всі необхідні процедури для його експорту за межі України, перелічити Державному підприємству грошові кошти в національній валюті України, а Державне підприємство, у свою чергу, зобов'язується відшкодувати  ТОВ „Олас” витрати, понесені при здійсненні експортної угоди і виплатити комісійну винагороду. Отже, отриманий позивачем за договором купівлі-продажу товар був проданий на експорт через комісіонера ТОВ „Олас”, що підтверджується реєстром документів № 10200/3/071834, поданих до вантажного відділу Чернігівської митниці, обліковою карткою № 10200/1/03/01410 суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, взятого на облік у вантажному відділі митниці, аркушем контролю проведення митного оформлення за ВМД № 10200/3/071834 від 17.10.2003р., митною декларацією, договором оренди приміщення від 01.09.2003р., а також документами, підтверджуючими завантаження товару на вагони, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.8.1 ст.8 цього Закону, платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами: а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України; б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно зазначив, що наявні у позивача документи, передбачені законом, та проведені зустрічні перевірки свідчать про помилковість висновку відповідача щодо безтоварності проведеної експортної операції.

До того ж, матеріали справи свідчать, що за результатами проведеної ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва у червні 2006р.  перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при проведенні експортної операції за період з 01.09.2003р. по 01.04.2004р. згідно договору комісії від 24.09.2003р. № 24/09 порушень не встановлено.

Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 245, 252, 253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

постановила:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005р. у справі № 15/468 скасувати.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.05.2005р. у справі № 15/468 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий суддя                                                                           Л.І. Бойко

Судді:                                                                                               Т.А. Величко       

                                                                                                          А.М. Жукова