Рішення
від 04.07.2006 по справі 14/166/06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/166/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.06                                                                                        Справа №  14/166/06

Суддя   Хоролець Т.Г.

За позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю “Крона”, м. Запоріжжя        

До відповідача      Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “МаСіВ”, м. Запоріжжя

Про стягнення 18 438,59 грн., що складаються з основного боргу в сумі 15 832,79 грн. та пені в сумі 2 605,8 грн.      

Суддя  Хоролець Т.Г.    

Представники:

Позивача –        Дорожнюк К.А., дов. №120 від 20.06.2006         

Відповідача –    не з'явився          

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення  18 438,59 грн., що складаються з основного боргу в сумі 15 832,79 грн. та пені в сумі 2 605,8 грн.      

23.05.2006 порушено провадження у справі №14/166/06, судове засідання призначено на  22.06..2006. Розгляд справи перенесено на  04.07.2006.

У судовому засіданні  04.07.2006 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вимоги позивача ґрунтуються на умовах договору поставки, ст.ст. 193,218 ГК України та полягають у наступному: позивач просить стягнути з відповідача  18 438,59 грн., що складаються з основного боргу в сумі 15 832,79 грн. та пені в сумі 2 605,8 грн.            

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив та витребувані судом документи не надав.

Суд визнав наявних у справі матеріалів достатніми для розгляду спору по суті в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,   суд -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Крона” –Постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “МаСіВ” –Покупець (відповідач у справі) укладено договір поставки №64, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити на адресу Покупця у власність товари народного споживання згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно його оплатити.

За умовами п. 2.1. договору, поставка товару здійснюється Постачальником за попереднім замовленням Покупця, яку він складає на підставі асортименту. Замовлення може коригуватися. Остаточний асортимент та кількість товару узгоджуються у видатковій накладній.  

Пунктом 4.3. договору сторони визначили, що Покупець проводить повну оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою 5 банківських днів або шляхом передплати.   

Позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 77 208,17 грн., що підтверджується видатковими накладними № 00049484 від 19.07.2005, № 00056653 від 23.09.2005, № 00059540 від 14.10.2005, № 00063184 від 17.11.2005, копії яких залучено до матеріалів справи.

Згідно ст. 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до  вимог, що у  певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов'язання має виконуватись належним чином.   

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач оплату за отриманий товар  здійснив не в повному обсязі, у зв'язку з чим на час подання позову  заборгованість становила  15 832,79 грн.   Після звернення позивача до суду з вимогою стягнути заборгованість  та пеню за порушення строків розрахунків, відповідач платіжними документами № 392 від 13.06.2006 та № 408 від 16.06.2006 перерахував  по 1500 грн. заборгованості, отже зменшив борг на 3000 грн.

У судовому засіданні 04.07.2006 від позивача надійшло клопотання, яким просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3000 грн. основного боргу. Клопотання не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

На підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. В зв'язку з тим, що відповідач сплатив 3000 грн. після звернення позивача до суду, держмито в цій частині покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  пеню в розмірі   2 605,8 грн. з посиланням на п.5.1. договору.

Пункт 5.1. договору передбачає, що у випадку несвоєчасного виконання фінансових зобов'язань по договору Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу  за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Згідно з ч.6  ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими  коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996  платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем розрахунок пені виконано  у відповідності до вимог законодавства.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань по договору.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування вимог та акт звірки  станом на 04.04.2006 на суму 15832,81 грн. підписаний сторонами та скріплений печатками. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати  у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача у повному обсязі, оскільки борг частково погашено після звернення позивача до суду.  

 Керуючись ст.ст.  44,49,75,п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МаСіВ” (69063 м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 3, р/р 26005312301 в АБ “Металург”, МФО 313582, ЗКПО 31105084) на котись Товариства з обмеженою відповідальністю “Крона” (69084 м. Запоріжжя, вул. Виробнича, 10, р/р 26004301312059 в Комунарському відділенні ПромінвестБанку, МФО 313344, ЗКПО 31775456) 13 832,79 грн. основного боргу, 2 605,80 грн. пені, 184,39 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Провадження у справі в частині стягнення 3000 грн. основного боргу припинити.    

Суддя                                                                                    Т.Г.Хоролець

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України   07.07.2006

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення04.07.2006
Оприлюднено23.08.2007
Номер документу42302
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —14/166/06

Рішення від 04.07.2006

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Хоролець Т.Г.

Постанова від 14.06.2006

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Цвєткова П.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні