Ухвала

від 15.01.2015 по справі 2а-1670/8237/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 січня 2015 року м. Київ В/800/90/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Моторного О.А. Суддів: Блажівської Н.Є., Борисенко І.В., Кошіля В.В., Муравйова О.В., перевіривши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 у справі №2а-1670/8237/12 (№К/800/33238/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної

податкової служби

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 по даній справі, якою касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2013 у справі № 2а-1670/8237/12 залишено без змін.

Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 , п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст. 139 Податкового кодексу України; п.198.1 ,198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України; "е" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, "г" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.164.3 ст.164, п. 164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, пп. 170.9.1. п.170. 9. ст. 170, пп. 170.9.2 п.170.9 ст.170, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, абз. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник надає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 14.01.2013 №К-29210/10 та від 30.07.2009 №К-8524/07, в яких, на його думку, відповідні норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, у справі №2а-1670/8237/12, про перегляд якої ставиться питання, суд касаційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин застосовував норми Податкового кодексу України, оскільки, спір між сторонами був з підстав порушення вимог Податкового кодексу України.

Водночас, у наданих для порівняння ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14.01.2013 №К-29210/10 та від 30.07.2009 №К-8524/07, суд застосовував до спірних правовідносин норми Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданих до заяви копій ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014, щодо якої подана заява, та ухвал Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто, такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Таким чином, відсутні підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення у даній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)підписМоторний О.А. Судді (підпис)Блажівська Н.Є. (підпис)підписБорисенко І.В. (підпис)підписКошіль В.В. (підпис)підписМуравйов О.В.