Рішення

від 12.01.2015 по справі 910/25426/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/25426/14 12.01.15 За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “СПАЙС-ЛУЦЬК” доТовариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРВЕКС ГРУПП” простягнення 34050,00 грн. Суддя Васильченко Т.В. в присутності представників сторін: від позивача не з'явилися; від відповідачане з'явилися. Суть спору:   Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАЙС-ЛУЦЬК" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРВЕКС ГРУПП" про стягнення 34050,00 грн. заборгованості за договором поставки № 38 від 16.05.2014. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки № 38 від 16.05.2014 поставив відповідачу визначений договором товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2014 порушено провадження у справі №910/25426/14   та призначено до розгляду. В судове засідання 12.01.2015 позивач не з'явився, втім 31.12.2014, через відділ діловодства суду, подав клопотання про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Відповідач також не направив свого представника в судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, відзив на позов, заяв чи клопотань до суду не подав. Відповідно до п. 3.9   Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"   розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті   64   та статті   87      ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 12.01.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, ВСТАНОВИВ: 16.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАЙС-ЛУЦЬК" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРВЕКС ГРУПП" (покупець) укладено договір поставки № 38, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених договором зобов'язується прийняти й оплатити товар             (п.   1.1 договору). Загальна вартість договору складається з вартості всіх партій продукції, поставлених покупцю за цим договором (п. 2.1 договору). Пунктом 2.2 договору встановлено, що вартість товару, перелік та кількість остаточно вказуються у видаткових накладних, які становлять невід'ємну частину цього договору. Покупець, відповідно до п. 2.3 договору, першу оплату здійснює по факту, а надалі протягом        10-ти календарних днів з дня отримання товару. Датою оплати продукції вважається дата зарахування коштів, сплачених покупцем за поставлену партію продукції, на розрахунковий рахунок постачальника (п. 2.5 договору). Даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому, але не пізніше ніж до 31 грудня 2014 року                (п. 7.1 договору). На виконання умов даного договору, позивач передав уповноваженому представнику відповідача узгоджений товар на загальну суму 34050,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №296 від 03.06.2014, яка підписана особами сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств, а також довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 03.06.2014. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів. Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 38 щодо оплати поставленого товару, оплату не здійснив, у зв'язку з чим, виникла заборгованість в сумі 34050,00 грн., про що сторонами складено акт звірки за період з 01.06.2014-18.07.2014. Стаття 509 Цивільного кодексу України   визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.ст.   11,   629 Цивільного кодексу України   договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов`язання в силу вимог ст.ст.   525,   526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1   ст. 712 ЦК України   за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. В силу вимог ч. 1   ст. 692 ЦК України   покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 2.3 договору сторони визначили, що оплату покупець здійснює протягом 10-ти календарних днів з дня отримання товару. У зв'язку з невиконанням покладеного на відповідача обов'язку щодо оплати товару, позивач 31.07.2014 звернувся до відповідача з претензією №95 про сплату заборгованості в сумі 34050,00 грн., яка отримана відповідачем 05.08.2014, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з відміткою про вручення. 02.09.2014 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №98 про сплату заборгованості в сумі 34050,00 грн. Втім, відповідач оплату отриманого товару не здійснив. В той час як, п. 2   ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 34050,00 грн. Згідно ст. 43      Господарського процесуального кодексу України   судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Зокрема, в силу вимог ст. ст.   33,   34   цього   Кодексу   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача      в порядку   ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 43,   32,   33,   34,   43,   44,   49,   75,   82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - В И Р І Ш И В: 1.       Позов задовольнити повністю. 2.       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРВЕКС ГРУПП" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3; ідентифікаційний код 35045155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙС-ЛУЦЬК" (45636, Волинська область, Луцький район, с. Гаразджа,  вул. Вишнева, буд. 81 б; ідентифікаційний код 37442017) 34050 (тридцять чотири тисячі п'ятдесят) грн.   00 коп. - основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 14.01.2015. Суддя                                                                                Т.В.Васильченко