Постанова

від 14.01.2015 по справі 910/14087/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа№ 910/14087/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Левченко В. І. - представник за довіреністю № 91/2014/09/05-4 від 05.09.2014

від відповідача: Хасанов А. М. - представник за довіреністю від 02.01.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2014

у справі № 910/14087/14 (суддя Сівакова В. В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд»

про стягнення 737 149,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 645 124,29 грн. за поставлену за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521408 від 07.02.2013 в період з 01.11.2013 по 01.04.2014, але неоплачену теплову енергію, пені в сумі 36 155,11 грн., збитків від інфляції в сумі 48 610,85 грн. та 3 % річних в сумі 7 258,85 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2014, повний текст якого складений 21.08.2014, у справі № 910/14087/14 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції грнутується на тому, що матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем своїх обов'язків по оплаті поставленої у спірний період теплової енергії на заявлену до стягнення суму.

Не погоджуючись з рішенням, 02.09.2014 Комунальне підприємство Київської обласної ради «Управління споруд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 по справі № 910/14087/14 та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні частини позовних вимог.

Ухвалою від 15.09.2014 Київський апеляційний господарський суд прийняв вказану апеляційну скаргу до провадження та призначив справу до розгляду на 07.10.2014.

В судовому засіданні 07.10.2014 за клопотанням апелянта суд відклав розгляд справи на 04.11.2014, ухвалою від 04.11.2014 залишив апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки заявник, в порушення вимог ухвали від 07.10.2014, не конкретизував вимоги апеляційної скарги.

03.12.2014 Комунальне підприємство Київської обласної ради «Управління споруд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 по справі № 910/14087/14 та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення пені в надлишково нарахованому розмірі 5 070,23 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, фактично погодившись із обсягами, вартістю спожитої протягом спірного періоду теплової енергії та фактом її неоплати, зазначив, що позивач при розрахунку пені припустився помилок заявивши до стягнення суму 36 155,11 грн., в той час як за розрахунком відповідача пеня становить 29 084,88 грн.

Крім того, відповідач зазначив про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду першої інстанції, що є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Ухвалою від 17.12.2014 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

В судовому засіданні представник відповідача надав додаткові письмові пояснення, в яких повідомив про те, що ним після винесення рішення у цій справі частково, в сумі 225 000 грн. оплачено суму основного боргу, з огляду на що він просить змінити оспорюване рішення шляхом зменшення присудженої до стягнення суми основного боргу на вказану суму.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав повністю з урахуванням додаткових письмових пояснень, позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

07.02.2013 позивач як енергопостачальна компанія та відповідач як абонент уклали договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521408 (далі Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Згідно з п. 2.3.1 Договору відповідач зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 2.3.2 Договору відповідач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за період з листопада 2013 року по березень 2014 року включно позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 924 542,83 грн.

Факт отримання послуг на зазначену суму відповідачем не заперечується та підтверджується доданими до матеріалів справи копіями облікових карток за спірний період та підписаними відповідачем відомостями обліку теплової енергії за спірний період (а.с.37-432).

Згідно з п. 5.1 Договору облік споживання Абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Згідно з п. 5.3 Договору Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни, передбачені у Додатку № 1 до Договору.

В пункті 9.9 Договору сторони погодили, що інші умови Договору (перелік об'єктів теплопостачання, порядок розрахунків, схеми балансової належності мереж та інші) регулюються Додатками № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11, до договору № 521408 від 01.09.2000 та є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2 Додатку № 4 до договору № 521408 від 01.09.2000 відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: вул. Товарна, 1, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник акту звірки Абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 Додатку № 4 до договору № 521408 від 01.09.2000 оплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому в разі, якщо відповідач розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується відповідачем не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, зазначає, що відповідач отриману за Договором в період з листопада 2013 року по березень 2014 року включно теплову енергію оплатив частково, в сумі 279 418,54 грн., а відтак, несплаченою залишилась теплова енергія на суму 645 124,29 грн. (924 542,83-279 418,54).

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що відповідач не заперечує ані проти обсягів поставленої протягом спірного періоду електричної енергії, ані проти її вартості та факту оплати її відповідачем не у повному обсязі, фактично погоджуючись з тим, що заборгованість за поставлену в період з листопада 2013 року по березень 2014 року включно теплову енергію становить 645 124,29 грн.

З огляду на викладені вище обставини та наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доведеним є факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за поставлену за Договором в період з листопада 2013 року по березень 2014 року включно теплову енергію в сумі 645 124,29 грн.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленої за умовами Договору в період з листопада 2013 року по березень 2014 року включно теплової енергії на суму 645 124,29 грн. в порядку та в строки, встановлені Договором, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення основного боргу на зазначену суму. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

При цьому, надані відповідачем під час апеляційного перегляду справи платіжні доручення № 124 від 27.10.20014 на суму 50 000 грн., № 148 від 13.11.2014 на суму 50 000 грн., № 161 від 18.11.2014 на суму 20 000 грн., № 121 він 24.11.2014 на суму 25 000 грн., № 195 від 28.11.2014 на суму 5 000 грн., № 212 від 05.12.2014 на суму 5 000 грн., № 231 від 09.12.2014 на суму 25 000 грн., № 232 від 10.12.2014 на суму 20 000 грн., № 246 від 16.12.2014 на суму 15 000 грн. та № 256 від 17.12.2014 на суму 10 000 грн., які свідчать про те, що після винесення судом першої інстанції рішення у цій справі відповідач в рахунок оплати спірної теплової енергії перерахував позивачеві ще 225 000 грн., не можуть розглядатися колегією суддів як підстава для зміни або скасування рішення суду першої інстанції в цій частині, адже частиною першою статті 104 ГПК, яка визначає вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення, не передбачено можливості скасування (зміни) у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами, яка сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду.

Зазначена позиція викладена і в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році».

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 36 155,11 грн., слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Пунктом 3.5 Додатку № 4 до договору № 521408 від 01.09.2000 визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Статтею 3 України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи той факт, що у випадку нарахування пені в порядку, визначеному умовами Договору (0,5 %), її розмір буде перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позивач правомірно нараховує пеню виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми пені, колегія суддів встановила, що розрахунок позивача виконаний з помилками, що не враховано судом першої інстанції при вирішення спору по суті. Розрахунок відповідача, який викладений в апеляційній скарзі, також містить помилки, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком колегії суддів в сумі 29 734,29 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Сума боргу, щодо якої нараховується пеня грн.Період прострочки Кількість днів прострочкиНБУ*2Сума пені, грн. 757,64 26.11.2013 25.12.2013 30 13 8,10 280167,92 26.12.2013 09.01.2014 15 13 1496,79 757,64 10.01.2014 25.01.2014 16 13 4,32 209905,92 26.01.2014 25.02.2014 31 13 2317,59 491730,67 26.02.2014 25.03.2014 28 13 4903,83 654124,29 26.03.2014 14.04.2014 20 13 4659,52 654124,29 15.04.2014 01.06.2014 48 19 16344,15 Всього 29734,29

Щодо вимог про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 48 610,85 грн. та 3 % річних в сумі 7 258,85 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми 3% річних, колегія суддів встановила, що розрахунок позивача виконаний з помилками, що не враховано судом першої інстанції при вирішення спору по суті, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком колегії суддів в сумі 5 670,69 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Сума боргу, щодо якої нараховуються 3% грн.Період прострочки Кількість днів прострочки 3% річнихСума 3%, грн. 757,64 26.11.2013 25.12.2013 30 3 1,87 280167,9 26.12.2013 09.01.2014 15 3 345,41 757,64 10.01.2014 25.01.2014 16 3 1,00 209905,9 26.01.2014 25.02.2014 31 3 534,83 491730,7 26.02.2014 25.03.2014 28 3 1131,65 654124,3 26.03.2014 14.04.2014 20 3 1075,27 654124,3 15.04.2014 01.06.2014 48 3 2580,65 Всього 5670,69 Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми збитків від інфляції, колегія суддів встановила, що розрахунок позивача виконаний з помилками, що не враховано судом першої інстанції при вирішення спору по суті, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягають задоволенню за уточненим розрахунком колегії суддів в сумі 47 278,95 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

індекси інфляціїСума боргупроіндексована сума Збиткі від інфляції грудень 2013 100,5 757,64 761,43 3,79 січень 2014 100,2 280167,92 280732,05 564,13 лютий 204 100,6 757,64 1329,70 572,06 березень 2014 102,2 209905,92 215108,50 5202,58 квітень 2014 103,3 491730,67 513332,05 21601,38 травень 2014 103,8 654124,29 701403,24 47278,95 всього 47278,95

Щодо посилань відповідача на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду першої інстанції, що є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції, слід зазначити таке.

Ухвалою суду від 14.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14087/14, розгляд справи призначено на 24.07.2014. Вказану ухвалу судом першої інстанції сторонам направлено 14.07.2014, а відповідачем отримано 21.07.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103030730015 з відміткою відповідача про отримання кореспонденції (а. с. 4).

В судове засідання 24.07.2014 відповідач представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, з огляду на що ухвалою суду від 24.07.2014 розгляд справи відкладено на 19.08.2014. Вказану ухвалу судом першої інстанції сторонам направлено 27.07.2014, а відповідачем отримано 28.07.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103030731135 з відміткою відповідача про отримання кореспонденції (а. с. 57).

В судове засідання 19.08.2014 відповідач представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 у справі № 910/14087/14 підлягає зміні, позов задовольняється частково, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 645 124,29 грн., пеня в сумі 29 734,29 грн., 3 % річних в сумі 5 670,69 грн. та збитки від інфляції в сумі 47 278,95 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовляється .

З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд» підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 у справі № 910/14087/14 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 у справі № 910/14087/14 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2014 у справі № 910/14087/14 в редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд» (01196, м. Київ, площа Лесі України, 1, ідентифікаційний код 21587506) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основний борг в сумі 645 124 (шістсот сорок п'ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 29 коп., пеню в сумі 29 734 (двадцять дев'ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 29 коп., 3 % річних в сумі 5 670 (п'ять тисяч шістсот сімдесят) грн. 69 коп., збитки від інфляції в сумі 47 278 (сорок сім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 14 556 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн.16 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.»

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради «Управління споруд» (01196, м. Київ, площа Лесі України, 1, ідентифікаційний код 21587506) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 829 (вісімсот двадцять дев'ять) грн. 95 коп.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14087/14.

Повний текст постанови складено: 16.01.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха