Рішення

від 13.01.2015 по справі 910/28655/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/28655/14 13.01.15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укратомпромсервіс"

до комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 360 000,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Данилов С.А.(дов. від 12.05.2014)

Від відповідача: Синявська О.В.(дов. від 06.01.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договорів про поворотну фінансову допомогу № 01 від 01.02.2013 та № 378/13 від 02.09.2013 у розмірі 360 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.12.2014 порушено провадження у справі №910/28655/14 та призначено до розгляду на 13.01.2015.

Представник позивача з'явився в судове засідання 13.01.2015, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.01.2015 також з'явився, подав суду заяву про визнання позову, де позовні вимоги визнав повністю, але просив надати відстрочку виконання рішення строком на 9 місяців.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укратомпромсервіс»(далі позивач) та комунальним підприємством «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(далі відповідач) укладено Договір №01 про надання зворотної фінансової допомоги в розмірі 300000,00 грн.(далі договір 1).

01.02.2013 та 15.04.2013 у відповідності до пунктів 1.1. та 2.1. договору 1 позивач надав відповідачу зворотну фінансову допомогу в розмірі 300.000,00 (100 000+200 000) грн., що підтверджується Банківськими виписками АТ «Брокбізнесбанк» за 01.02.2013 та 15.04.2013.

Згідно пункту 3.1. Відповідач зобов'язаний був повернути позивачу зворотну фінансову допомогу до 31.12.2013, але даний обов'язок не виконав.

Станом на 07.05.2014 за Договором № 01 від 01.02.2013 відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №3771 від 07.05.2014.

01.09.2013 TOB «Укратомпромсервіс» уклало з комунальним підприємством «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Договір №378/13 про надання зворотної фінансової допомоги в розмірі 60.000,00 грн.(далі договір 2).

01.09.2013 у відповідності до пунктів 1.1. та 2.1. договору 2 позивач надав відповідачу зворотну фінансову допомогу в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується Банківськими виписками АТ «Брокбізнесбанк» за 03.09.2013.

Згідно пункту 3.1. відповідач зобов'язаний був повернути позивачу зворотну фінансову допомогу до 31.12.2013, але даний обов'язок не виконав.

ТОВ «Укратомпромсервіс» листами №506 від 10.12.2103 та №511 від 29.01.2014 зверталось з вимогами до КП «Інженерний центр» про повернення заборгованості, але відповідач дані вимоги залишив без розгляду, що підтверджується вказаними листами та фінансовими чеками про відправку рекомендованих листів(копії в матеріалах справи).

01.06.2014 ТОВ «Укратомпромсервіс» та КП «Інженерний центр» уклали додаткову угоду №1 до Договору №01 від 01.02.2013 та додаткову угоду №1 до договору №378/13 від 02.09.2014.

Згідно п. 3.1. цих додаткових угод відповідач зобов'язаний був повернути фінансову зворотну допомогу в період з 01.09.2014 по 30.11.2014 включно.

Проте, станом на день розгляду справи відповідач не повернув зворотну фінансову допомогу, тому має заборгованість в розмірі 360000,00 гривень.

Отже, судом встановлено, що в порушення умов договорів 1 та 2 відповідач в обумовлений договором строк не повернув суму позики в розмірі 360 000,00 грн. і станом на день розгляду справи дана заборгованість існує.

Внаслідок укладення договорів між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суми позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частина 1 ст.1050 ЦК України зазначає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 360 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 360 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

13.01.2015 відповідач подав суду заяву про відстрочку виконання рішення суду по справі № 910/28655/14. Дане клопотання обґрунтоване фінансовою неспроможністю (збитковістю підприємства у розмірі 1 218 000,00 грн.), що підтверджується звітом про фінансові результати за 09 місяців 2014 року, відповідач не зміг повернути зворотну фінансову допомогу вчасно.

Крім того, на виконання постанови КМУ від 01.03.2014 № 65 « Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», розпорядження КМУ від 01.03.2014 № 156-р «Про заходи збалансування місцевих бюджетів у 2014 році в процесі їх виконання» залишки коштів, які склалися на рахунках спеціального фонду розпорядників (одержувачів) коштів бюджету міста Києва, до яких відноситься і відповідач, на кінець операційного дня 01.08.2014 були повернуті до місцевого бюджету за процедурою завершення бюджетного року.

Дані факти пояснюють причину не повернення відповідачем зворотної фінансової допомоги, отриманої від позивача у розмірі 360000,00 грн. вчасно.

Представник позивача залишив розгляд даного питання на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України у виняткових випадках, залежно від обставин справи, господарський суд за заявою сторони, державного виконавця, поданням прокурора чи з власної ініціативи може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для відстрочки виконання рішення, згідно з положеннями ст. 121 ГПК України є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 7.2. Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Дослідивши подані матеріали, суд вважає, що дана заява відповідача достатньо обґрунтована та мотивована, наданими матеріалами підтверджено існування конкретних обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення у даній справі.

Отже, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання відстрочки виконання рішення господарського суду м. Києва від 13.01.2015 у справі № 910/28655/14 на шість місяців - до 13.07.2015.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укратомпромсервіс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01030, м. Київ, пров. Георгієвський, буд. 9, код ЄДРПОУ 33239981) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укратомпромсервіс" (Київська обл., смт. Бородянка, пров. Вокзальний, буд. 2, код ЄДРПОУ 24891771) основний борг в сумі 360 000 (триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп., 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. судового збору.

3. Відстрочити виконання рішення господарського суду м. Києва від 13.01.2015 у справі № 910/28655/14 на шість місяців - до 13.07.2015.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 16.01.2015