Ухвала

від 15.01.2015 по справі 821/3031/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3031/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Вербицької Н.В. судді -Коваля М.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лана-Подове 1» до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

встановила:

Позивач - ТОВ «Лана-Подове 1» звернувся до суду з адміністративним позовом до Генічеської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001242200 від 12.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 38632,50 гривень, з яких за основним платежем на 30906 гривень, за штрафними санкціями на 7726,50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Генічеської ОДПІ щодо безтоварності господарських операцій з ПФ «Тавріда» у грудні 2013 року є протиправними, оскільки реальність їх здійснення було підтверджено первинними бухгалтерськими документами. Висновки акту перевірки ґрунтувались не на документах бухгалтерського обліку, а на висновках акту перевірки контрагента позивача. Відповідачем не було жодного доказу щодо недійсності правочинів, а у судовому порядку договори не визнано недійсними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року адміністративний позов було задоволено. Було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001242200 від 12.06.2014 року.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що у період з 30.05.2014 року по 05.06.2014 року відповідачем було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Лана-Подове 1» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПФ «Тавріда» за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої було складено акт № 294/22-1/37465500 від 05.06.2014 року.

Перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Лана-Подове 1»:

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 30906 гривень, у тому числі за грудень 2013 року на суму 30906 гривень.

Під час проведення перевірки відповідачем було використано акти №1557/21-03-33-05/25644879 від 09.12.2013 року «Про проведення зустрічної звірки, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - ПФ «Тавріда» за період з 01.01.2011 року по 31.08.2013 року», № 61/21-03-22-05/25644879 від 30.01.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - ПФ «Тавріда».

У зазначених актах було встановлено: відсутність у ПФ «Тавріда» об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2011 року по 01.08.2013 року; відсутність ПФ «Тавріда» за податковою адресою та відсутність бухгалтерських документів, які б підтверджували фактичне постачання товарів/послуг.

До перевірки не надано видаткові накладні, акти виконаних робіт, довіреності на перевезення сільськогосподарських культур, що не дає змогу ідентифікувати особу, якою здійснюється операція.

Також Генічеська ОДПІ зазначила, що товарно-транспортні накладні мають дефекти, оскільки у них була відсутня посада особи, яка одержала вантаж, також в розділі «відомості про вантаж - з вантажем слідують документи» була вказана тільки накладна, але відсутня дата та номер накладної.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення № 0001242200 від 12.06.2014 року, яким позивачу було збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ на 38632,50 гривень, з яких за основним платежем на 30906 гривень, за штрафними санкціями на 7726,50 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції зазначив, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ПФ «Тавріда» та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з придбання товарів та послуг у цих постачальників, висновок Генічеської ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями є протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2013 року між ТОВ «Лана-Подове 1» (Клієнт) та ПФ «Тавріда» (Експедитор) було укладено договір транспортного експедирування № 02122013/01, відповідно до якого Експедитор зобов'язувався від свого імені або від імені Клієнта, за плату і за рахунок Клієнта виконати та/або організувати виконання визначених цим договором послуг (а.с. 58-61).

Відповідно до п.1.2 Договору Експедитор надавав Клієнту наступні види транспортно-експедиційних послуг: організовував перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України за маршрутом, узгодженим з Клієнтом, як власним автомобільним транспортом, так і з залученням третіх осіб (перевізників); здійснював роботи, пов'язані з прийманням, перевезенням, отриманням вантажів; вів облік надходження та відправлення вантажів; здійснював оформлення чи контролю правильності оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю, отримання необхідної дозвільної документації (ДІСГ, карантинна інспекція, ветеринарна служба тощо); забезпечував виконання комплексу заходів з повернення (відправлення) вантажів, що надійшли в некондиційному стані від вантажовідправника за рахунок Клієнта; забезпечував підготовку та додаткове обладнання транспортних засобі і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності автомобільного транспорту; забезпечував оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюєвав розрахунки з транспортними організаціями за перевезення, дозвільними органами за видачу дозвільної документації та організаціями, залученими для виконання зобов'язань згідно даного Договору; надавав підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством.

Під вантажем в цьому Договору розумілося зерно сільськогосподарських культур (пшениця, ячмінь, ріпак, кукурудза, соняшник, шрот соняшниковий, лушпиння соняшникове). Сторони можгли погодити організацію перевезення іншого вантажу, про що укладається окрема Додаткова угода (п.1.3 Договору).

Оплата послуг транспортного експедирування здійснюєвалась Клієнтом у безготівковій формі в національній валюті України - гривні на підставі документів, зазначених у п.2.1.6 (рахунок на оплату, акт про надані послуги, податкова накладна, товарно-транспортна накладна) (п.3.1 Договору).

На виконання вказаного договору ПФ «Тавріда» надало ТОВ «Лана-Подове 1» послуги з організації та перевезення вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 185433,12 гривень, в тому числі ПДВ - 30905,52 гривень. Факт надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-08.12 (а.с. 65-66), податковими накладними № 13, №14 від 16.12.2013 року (а.с. 63, 64), які в подальшому було включено позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2013 року.

У зв'язку із простоєм автотранспортних засобів на території м. Н.Каховки ТОВ «Протеїн Агро» та ТОВ «Судносервіс» представниками ТОВ «Лана-Подове 1» та ПФ «Тавріда» було складено акт простою автотранспортних засобів № ОУ-09.12.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 315383, №315384, №315385, №315388, №315389, №315390, №315391, №315392, №315393, №315394, №315395, №315396, №315397, №315398, №315399, №315402 від 03.12.2013 року, № 315403, №315404, №315412, №315413, №315414 від 04.12.2013 року, № 315423, №315476, №315477, №315478, №315479 від 05.12.2013 року, № 315480, №315481, №315482, №315483, №315484, №315485 від 06.12.2013 року, № 315486 від 07.12.2013 року, №315491, №315492, №315493, №315494, №315495, №315496, №315497, №315498, №315499, №316427 від 09.12.2013 року, № 316432, №316435, №316436, №316437, №316438, №316439, №316440, №316443, №316444, №316445, №316450 від 10.12.2013 року, № 316528, №316529, №316530, №316531, №316532, №316533, №316534, №316535, №316536, №316537, №31653 від 11.12.2013 року (а.с. 80-144). У зазначених товарно-транспортних накладних було вказано вантажоодержувачем ТОВ «Каховка Протеїн Агро», а пунктом розвантаження - м.Н.Каховка, що відповідає умовам договору.

Крім того, на підтвердження доставки товару покупцю (ТОВ «Каховка Протеїн Агро») позивачем до суду було надано копії реєстрів накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовій пробі ТОВ «Каховка Протеїн Агро» № 2236 від 04.12.2013 року, № 2242 від 05.12.2013 року, № 2254 від 06.12.2013 року, № 2255 від 08.12.2013 року, № 264, № 2264 від 09.12.2013 року, № 2267, № 268 від 10.12.2013 року, №2277 від 12.12.2013 року, № 2279, № 2284 від 13.12.2013 року, № 2278 від 14.12.2013 року (а.с. 68-79).

Розрахунки між сторонами були проведені у безготівковому порядку, про що свідчить банківська виписка (а.с. 145).

Також колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Такої ж позиції у своїй практиці дотримується й Верховний суд України у своїх постановах від 01 червня 2010 року по справі за позовом ПП «Армівір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні, а також Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 12 лютого 2014 року у справі №К/9991/66418/12, від 26 березня 2014 року у справі №К/800/36974/13, від 14 квітня 2014 року у справі №К/800/23746/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року (п.57 Рішення) притримується зазначеної вище позиції та зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.

Податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно до довідки єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців на час розгляду справи апеляційним судом не має запису про припинення ПФ «Тавріда».

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лана-Подове 1» до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/Н.В. Вербицька Суддя: /підпис/М.П. Коваль