Постанова

від 12.01.2015 по справі 823/3823/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року справа № 823/3823/14

                                                                      м. Черкаси

09 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства “Віталком” про стягнення податкового боргу,

встановив:

Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства “Віталком” (далі - відповідач), в якому просить стягнути податковий борг у сумі 16601 грн. 84 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, а також з тих рахунків, які можуть бути відкриті відповідачем у майбутньому.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом з фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 10080 грн. 45 коп. та по орендній платі за землю у сумі 6529 грн 39 коп. Оскільки зобов'язання добровільно не сплачені, тому для примусового стягнення коштів позивач просить стягнути ці суми у судовому порядку.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з частини 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності – юридичною особою з 31.12.2006, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на податковому обліку у Золотоніській ОДПІ як платник податків. Відповідно до статті 67 Конституції України, статті 44 Господарського кодексу України, статті 16 Податкового кодексу України суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати податки і збори, своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах.

Податковою інспекцією встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок та не погасив у встановлені законом терміни борг з фіксованого сільськогосподарського податку та по орендній платі за землю.

Згідно пункту 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) однією з основних засад податкового законодавства України є загальність оподаткування – кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку згідно з наступними документами:

- податкової декларації фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік (№J0300906 рік 2014), якою задекларовано загальну річну суму до сплати, що становить 20251, 24 грн. та відповідно місячні суми до сплати за січень 2014 року 675, 03 грн., за лютий-червень 2014 року 675, 05 грн, за липень-вересень 2014 року 3375, 20 грн. та жовтень-грудень 2014 року 2025, 12 грн.

Враховуючи часткову сплату сума податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку становить 10080,45 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до контролюючого органу було подано декларації по орендній платі за землю за 2014 рік (№J0602003 ЗА 2014), якою встановлено загальну річну суму до сплати 23088, 04 грн.

Таким чином, враховуючи часткову сплату сума боргу по орендній платі за землю становить 6521,39 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними документами є податковим боргом відповідача.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 13.08.2014 №130-25 на загальну суму 749, 39 грн. Вказана вимога отримана уповноваженою особою 13.08.2014.

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання не сплатив, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 95.2. статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено пунктом 20.1.34 статті 20.1 ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 94, 159 – 163 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Віталком» (ідентифікаційний код 34223768) на користь бюджету через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, код ЄДРПОУ 38743970) податковий борг в сумі 16601,84 (шістнадцять тисяч шістсот одну) грн. 84 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку визначеному ст. ст. 185 – 187 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст складений та підписаний 16 січня 2015 року