Рішення

від 15.01.2015 по справі 916/4896/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2015 р.Справа № 916/4896/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЕЛЕКС"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „П.В.К."

Про: стягнення 189197,92 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: Хейніс О.Г. - довіреність від 20.11.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЕЛЕКС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „П.В.К." (далі - відповідач) про стягнення 189197,92 грн., з яких: 163832,00 грн. - основний борг; 3608,79 грн. - пеня; 18513,03 грн. - інфляційних втрат; 3245,21 грн. - сплата 3% річних.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про відмову від позову в частині стягнення пені.

Відповідач, у відзиві на позов, просить суд у задоволені позову відмовити.

В С Т А Н О В И В :

Між Відповідачем (замовник) та Позивачем, (перевізник) існували господарські правовідносини щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом, які виникли на підставі договорів про надання транспортних послуг (одноразові договори ) за період з 5 по 30 листопада: 051113-16 від 05.11.2013 року; 071113-11 від 07.11.2013 року; 201113-10 від 20.11.2013 року; 211113-07 від 21.11.2013 року; 221113-02 від 22.11.2013 року; 251113-07 від 25.11.2013 року; 261113-06 від 26.11.2013 року; 271113-06 від 27.11.2013 року; 28113-05 від 28.11.2013 року; 291113-06 від 29.11.2013 року; 291113-11 від 29.11.2013 року та Договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом (довгостроковий Договір) №12.13/91-2 від 01.12.2013 року терміном дії до 31.12.2014 року.

Відповідно до вказаних Договорів Перевізник зобов'язався надати послуги по перевезенню вантажів, а Замовник, відповідно, зобов'язався оплатити надані послуги на умовах визначених Договорами.

Матеріали справи свідчать, що Перевезення були виконані належним чином, що підтверджується підписаними актами виконаних робіт. Проте, у відповідача виникла сума боргу за надані послуги, яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2014 року і становить 163832,00 грн.

У зв'язку з наявністю боргу 22.05.2014 року Позивач направив Відповідачу претензію про сплату грошової заборгованості.

У відповідь на вказану претензію, Відповідач 04.07.2014 року направив листа, яким підтвердив наявність боргу перед Позивачем у сумі 163832,00 грн., та пояснив, що заборгованість виникла через фінансові труднощі.

Пунктами 3.2 одноразових договорів було передбачено, що оплата за послуги перевірення здійснюється в термін не пізніше 10 днів від моменту отримання оригіналів договору з мокрою печаткою, рахунка-фактури, акта виконаних робіт, податкової накладної та товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу.

Пунктом 3.2 Довгострокового договору передбачено, що Замовник оплачує послуги на протязі 20 днів з моменту отримання оригіналів документів, але не раніше підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 3.3. Довгострокового договору визначено, що Замовник підписує Акт виконаних робіт у випадку, якщо немає претензій до виконання перевезень, а також якщо правильно оформлені оригінали товарно-транспортних накладних і додатків до них, маршрутного завдання, рахунку за надані послуги та податкові накладні були передані Замовнику згідно встановленого графіку.

Таким чином, підписані акти виконаних робіт свідчать про те, що переведення було виконано належним чином, претензій до Перевізника немає і Замовнику надані усі необхідні документи у належний строк.

Акти виконаних робіт підписані двома сторонами по факту кожного перевезення та Актом звірки взаєморозрахунків, встановлено, що станом на 31.03.2014 року заборгованість відповідача на користь ТОВ „ДелЕкс" (Позивача) складає 163832 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.ст. 908-909 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлено статтею 914 ЦК України, перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимог в частині стягнення суми боргу за послуги з перевезення в сумі 163832грн.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З додержанням наведених вимог Закону та умов Договору позивачем розраховано інфляційні втрати та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача, за прострочення виконання грошового зобов'язання. Їх розміри, відповідно, становлять 18513,03 грн. інфляційних та 3245,21 грн. сплати 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов, безпідставно та необґрунтовано посилається на підтасування фактів з боку позивача. На думку суду, така позиція відповідачем не доведена належними доказами.

Отже, позивач відмовився від позову, в частині стягнення пені - 3608,79 грн.

Пунктом 4 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Пунктом 4.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що питання припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи.

На думку суду, можливо прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення пені, оскільки такі дії не суперечать Закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково, на суму 163832 гривні боргу; 18513 гривень 03коп. інфляційних та 3245 гривень 21коп. сплати 3% річних, а провадження по справі в частині стягнення 3608,79 грн. пені слід припинити, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, п.4 ст.80 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „П.В.К." (65007, м. Одеса, пров. Волзький, 3/8; для листування: м. Київ, пров. Червоногвардійський, 7, код - 37280766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕЛЕКС" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Північна, 97; для листування: м. Вінниця, вул. Гоголя, 6а, оф. 1, код - 38045632): 163832 гривні боргу; 18513 гривень 03коп. інфляційних; 3245 гривень 21коп. сплати 3% річних та 3711 гривень 80коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 3608 гривень 79грн. пені - припинити

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин