Рішення
від 08.12.2014 по справі 173/2446/14-ц
ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2446/14-ц

Провадження №2/173/1348/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Шевченко О.Ю. при секретарі судового засідання Демяненко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхівцевської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Криничанської державної нотаріальної контори Овчаренко Л.Л.,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Верхівцевської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати позивача, ОСОБА_3, яка на день смерті мешкала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 6, 4378 га, що розташована на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. За життя мати склала заповіт, згідно з яким вона заповіла зазначену земельну ділянку позивачу. Інших спадкоємців, окрім позивача, після смерті ОСОБА_3 не має. В шестимісячний строк з дня відкриття спадщини позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте у видачі свідоцтва їй було відмовлено, про що нотаріус виніс відповідну постанову. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину було те, що не можливо встановити місцезнаходження спадкової земельної ділянки. У зв'язку з чим позивач просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 6, 4378 га, що розташована на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В судове засідання позивач не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.18).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги та підтвердила обставини, викладені в позовній заяві. Зауважила, що іншого шляху оформити право власності на земельну ділянку після смерті матері, окрім звернення до суду із позовною заявою про визнання права власності у позивача не має.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати позивача - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (а.с.8, 11).

На час своєї смерті ОСОБА_3 мала у власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,4378 га на території с. Соколівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий № 1221010300-02-001-0002), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку ДП № 006002 (а.с.9) та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.15).

За життя, 2 вересня 2008 року, ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла земельну ділянку, яка їй належить на праві приватної власності, площею 6,4378 га на території Верхньодніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 (а.с.10).

Після смерті матері позивач звернулася до Криничанської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, а саме земельну ділянку площею 6,4378 га в с. Соколівка.

Інші спадкоємці за законом або заповітом до нотаріуса з метою оформлення права на спадщину не зверталися. Непрацездатних, неповнолітніх, недієздатних спадкоємців після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено.

Таким чином єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 є її донька, ОСОБА_1, яка прийняла спадщину шляхом звернення із заявою до нотаріуса у встановлений законом строк.

Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки їй було відмовлено у зв'язку з тим, що неможливо встановити відповідність спадкового майна вищезазначеному заповіту та неможливістю встановити знаходження спадкової земельної ділянки, про що 28 жовтня 2014 року державним нотаріусом було винесено відповідну постанову (а.с.14).

Позивач звернулася до Управління держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області для вирішення питання місцезнаходження спадкової земельної ділянки. На що було отримано витяг з технічної документації, згідно з яким земельна ділянка, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності № 006002 від 29 жовтня 2004 року знаходиться за межами населених пунктів на території Верхівцевської міської ради (а.с.15).

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 мала у власності земельну ділянку площею 6,4378 га на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий № 1221010300-02-001-0002), ОСОБА_1 прийняла спадщину, суд вважає, що до позивача перейшло право власності на дане нерухоме майно, а тому заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Верхівцевської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ін..н.НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,4378 га на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий № 1221010300-02-001-0002) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко

СудВерхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення08.12.2014
Оприлюднено20.01.2015
Номер документу42318169
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —173/2446/14-ц

Ухвала від 01.12.2014

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Шевченко О. Ю.

Рішення від 08.12.2014

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Шевченко О. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні