Постанова

від 24.07.2009 по справі 2а-1931/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 липня

2009 року

Справа №

2а-1931/09/0870

(10 год.

50 хв.)

м.

Запоріжжя

Запорізький

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання

Скачковій Т.В.,

за участю представників:

позивача

-ОСОБА_1

відповідача

- ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу

за

позовом:

Запорізького

обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до:

Товариства

з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс - Універсал»

про:

стягнення

суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу

робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році.

20.03.2009

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -

позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із

позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс -

Універсал» (далі - відповідач), в якій просив стягнути з відповідача на користь

позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання

нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі

4716,10 гривень.

Ухвалою

судді Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2009 року

провадження в адміністративній справі було відкрито, попереднє судове засідання

призначене на 15 квітня 2009 року, явку сторін у попереднє засідання визнано

обов'язковою.

За

клопотанням відповідача попереднє судове засідання було відкладене до

18.05.2009.

Представник

відповідача в попереднє судове засідання 18.05.2009 не з'явився, про причини

неявки суд не повідомив. Через неявку відповідача попереднє судове засідання

було відкладене на 03.06.2009.

Ухвалою

Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2009 справа призначена

до судового розгляду на 18.06.2009.

В судовому

засіданні оголошувались перерви.

24.07.2009

позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог відповідно до якої

позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача суму

адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих

місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 2358,05 гривень

В судовому

засіданні 24.07.2009 представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись

на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог

від 24.07.2009. В обґрунтовування своїх вимог посилався на порушення

відповідачем ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII),

зазначивши, що оскільки протягом 2007 року у відповідача середньооблікова

чисельність працівників склала 12 осіб, то сума адміністративно-господарських

санкцій, яку має сплатити відповідач на користь позивача повинна складати

половину середньої річної заробітної плати працівника відповідача.

В судовому

засіданні 24.07.2009 представник відповідача проти задоволення позовних вимог

не заперечив.

У судовому

засіданні 24.07.2009 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд,

розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи,

заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі

докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно

до п.п. 1, 9 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. № 1434, відповідач у

відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань

та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та

суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч.

1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав,

свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері

публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів

місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при

здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому

числі на виконання делегованих повноважень.

Судом

встановлено, що 27.02.2009 відповідачем до позивача був наданий звіт про

зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік (далі - Звіт за 2007),

згідно якого у відповідача протягом 2007 року середньооблікова кількість

штатних працівників облікового складу склала 30 осіб; осіб, якім встановлена

інвалідність, у відповідача не працювало; середньорічна заробітна плата

штатного працівника склала 4160,00 грн.

Згідно

відомостей викладених в листі Головного управління статистики у Запорізькій

області від 21.07.2009 №05-01-20/93, наданому на запит відповідача, відповідач

звітував в органи статистики за формою № 1-підприємництво  (коротка) - річна «Звіт про основні показники

діяльності підприємства» за 2007 рік. В результаті співставлення показників

звіту при відсутності на підприємстві позаштатних показників середньооблікова

кількість штатних працівників склала 12 осіб.

В ході

судового розгляду позивач визнав той факт, що протягом 2007 року

середньооблікова кількість працівників відповідача склала 12 осіб, внаслідок

чого ним були уточнені позовні вимоги.

Правовою

підставою вимог позивача є Закон № 875-XII .

Згідно із ч.

1 ст. 19 Закону № 875-XII д ля підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які

використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для

працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової

чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8

до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Отже,

середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу,

встановленого      ч. 1 ст. 19 Закону №

875-XII у відповідача повинна складати - одну особу. Згідно відомостей, наданих

відповідачем у Звіті за 2007 рік та пояснень представника відповідача,

середньооблікова кількість інвалідів, які працювали у відповідача в 2007 році,

склала - 0 осіб.  

Відповідно

до вимог ч. ч. 2-3 ст. 19 Закону № 875-XII 

підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,

організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які

використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць

для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною

першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках

кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства,

установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських

організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю,

самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих

місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 5

статті 19 Закону № 875-XII визначено, що в иконанням нормативу робочих місць у

кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається

працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі

підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою,

яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відтак, в

2007 році в постійних трудових відносинах з відповідачем особи, які мають

статус інваліда, не перебували. Отже, судом встановлено, що протягом 2007 року

відповідачем не було виконано нормативу працевлаштування інвалідів,

встановленого ч. 1 ст.19 Закону № 875-XII.

Відповідно

до ч. 9 ст. 19 Закону № 875-XII п ідприємства, установи, організації, у тому

числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні

особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у

відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм

місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та

працевлаштування інвалідів.

Частинами

1-2 статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що п ідприємства, установи,

організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій

інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова

чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим

статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду

соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких

визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному

підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації

громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману

працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не

зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на

яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за

робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом,

визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на

відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві,

організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка

використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на

підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів

державного або місцевих бюджетів.

Порушення

термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою

нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової

ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на

повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно із ч.

4 ст. 20 Закону № 875-XII 

адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються

підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами,

організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними

в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного

за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою

статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення

адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не

застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

З наведених

норм законодавства вбачається, що відповідач несе публічний обов'язок щодо

працевлаштування інвалідів, а в разі невиконання такого зобов'язання має

сплатити на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій в строк

до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу,

встановленого частиною першою ст. 19 Закону № 875-XII.

Оскільки

відповідачем в 2007 році не було додержано приписів ч. 1 ст. 19 Закону

№875-XII, то вимоги позивача про застосування до відповідача

адміністративно-господарських санкцій є правомірними.

Визначаючи

суму адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати

адміністративно-господарських санкцій, які підлягають стягненню з відповідача

на користь позивача, суд виходить з наступного.

Відповідачем

в ході судового розгляду був доведений, а позивачем був визнаний той факт, що в

2007 році середньооблікова чисельність працівників у відповідача складала 12

осіб.

Згідно із ч.

1 ст. 20 Закону №875-XII д ля підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на

яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за

робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом,

визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на

відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві,

організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка

використовує найману працю.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума

половини середньої річної заробітної плати працівника відповідача, яка виходячи

з середньорічної заробітної плати штатного працівника в 2007 році - 4160,00

грн., має становити 2080,00 грн., при цьому розмір пені за несвоєчасну сплату

суми цієї санкції, відповідно до вимог ст. 19 Закон № 875-XII,  за період з 16.04.2008 по 16.03.2009

становить - 278,05 грн.

Через

наведене вище, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає

задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи

вищевикладене, на підставі ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII та керуючись ст.ст.

2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту

інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс -

Універсал» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за

невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році

задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс -

Універсал» (ЄДРПОУ 34535758, вул. Авраменко, буд. 18, кв. 204, м. Запоріжжя,

69000) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту

інвалідів (ЄДРПОУ 20508338, вул. Гоголя, буд. 147, м. Запоріжжя, 69095) суму

адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих

місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 2358,05 грн. (дві

тисячі триста п'ятдесят вісім гривень 05 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви

про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у

встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький

окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її

проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до

статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про

апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у

справі.

Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Суддя                     О.В. Прудивус

Постанова в

повному обсязі складена 29.07.2009.