Ухвала

від 05.02.2007 по справі 8/548ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/548ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

05.02.2007 року                                                Справа № 8/548ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                     Перлова Д.Ю.

суддів                               Бородіної Л.І.

                                        Журавльової Л.І.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.01.07.

при секретарі                    

судового засідання                    Михайличенко Д.В.

за участю представників сторін

від заявника                     прокурор Губська А.В., посв. №484 від 02.08.2006

від позивача                              Черевко Н.О., дов. № 2 від 09.01.2007

                                        Федотова  Н.Б., дов. № 12 від 01.02.2007

від відповідача                    не прибув

розглянувши  матеріали

апеляційної скарги                    Сільськогосподарського товариства з обмеженою

                                                  відповідальністю „Індустрія”,

с. Індустрія Антрацитівського району

Луганської області

на постанову

господарського суду                     Луганської області

від                                                   24.11.2006

у справі                                              № 8/548ад

за позовом                                Прокурора Антрацитівського району Луганської області  в інтересах держави в особі Антрацитівської об”єднаної державної податкової інспекції Луганської області

до                                         Сільськогосподарського товариства з обмеженою

                                                  відповідальністю „Індустрія”,

с. Індустрія Антрацитівського району

Луганської області

про                                         стягнення 81334 грн. 00 коп.

Суддя-доповідач          Перлов Д.Ю.

Постановою господарського суду Луганської області позов Прокурора Антрацитівського району Луганської області в інтересах держави в особі Антрацитівської ОДПІ Луганської області до Сільськогосподарського ТОВ „Індустрія” про стягнення з відповідача заборгованості з прибуткового податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) у сумі 81 334 грн. задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь місцевого бюджету борг з прибуткового податку у сумі 81 334 грн.

Постанова суд з посиланням на норми ст. 10 Декрету КМУ № 13-92 від 26.12.1992 "Про прибутковий податок з громадян" (далі –Декрет №13-92) та п.п. 8.1.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889 (далі Закон 889) мотивована обгрунтованістю заявлених вимог.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Індустрія” (СТОВ „Індустрія”) не погодилось прийнятою постановою та звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення є необґрунтованим, суд не повно з”ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини справи, які є недоведеними, зробив висновки, які не відповідають обставинами справи, а також неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідач вказує на неповне з”ясування судом першої інстанції обставин справи, зокрема на те, що судом не досліджено як доказ аудиторський висновок фірми „Експерт” від 15.09.2006.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує, що нормами статті 10 та 14 Декрету №13-92 не встановлюється обов”язок підприємств, установ, організацій при виплаті громадянам доходів, зазначених у розділі IV Декрету утримати у джерела виплати прибутковий податок і перерахувати його до бюджету, тому судом зроблено помилковий висновок щодо обов”язку відповідача перерахувати утримані суми податку до бюджету.

Також відповідач не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо визнання суми прибуткового податку з громадян утриманого відповідачем коштами бюджетного фонду. Оскільки, на думку відповідача, необхідною умовою визнання спірної суми коштами бюджетного фонду є умова про те, що платник податків повинен бути уповноважений утримувати податок згідно із законами з питань оподаткування, а не сам факт утримання відповідачем сум цього податку та неперерахування ним його до бюджету.

Позив та прокурор подали свої заперечення на апеляційну скаргу, вважають постанову господарського суду Луганської області від 24.11.2006 у справі № 8/548ад обгрунтованою, прийнятою з дотриманням вимог діючого законодавства, та просять апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову місцевого господарського суду  - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Індустрія” (далі –СТОВ “Індустрія”), зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи 04.04.2000 Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області, про що зроблено реєстраційний запис №13621200000000184, ідентифікаційний номер 30846981 (а.с. 9,10)

          26.04.2000 СТОВ „Індустрія” взято на податковий облік у Антрацитівській об”єднаній податковій інспекції, реєстраційний №00/04-46-240 (а.с. 8).

В період з 21.04.2004 по 29.04.2004 працівниками Антрацитівської ОДПІ Луганської області на підставі посвідчень №99 від 21.04.2004 та №102 від 27.04.2004 було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання СТОВ „Індустрія” вимог податкового законодавства за період з 01.05.2001 по 31.05.2004.

За результатами перевірки було складено акт №574/17 від 21.06.2004 „Про результати документальної перевірки правильності утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів громадян та податку з власників транспортних засобів СТОВ „Індустрія” код за ЄДРПОУ –30846981 за період з 01.05.2001 по 31.05.2004” (а.с. 14-23).

Під час перевірки було встановлено, що  у порушення 10, п.2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.1999 підприємством не перераховано прибутковий податок на виплачену зарплату за період з 01.05.2001 по 31.05.2004 в сумі 169175 грн. 00 коп.(а.с. 22), що складається з наступних сум податку: станом на 01.05.2001 –27166 грн., за період з 01.05.2001 по 31.12.2001 –46982 грн., за 2002 рік 46819 грн., за 2003 рік –24221 грн., за період з 01.01.2004 по 31.05.2004 –23987 грн. (згідно додатку №3 до акту перевірки (а.с. 24-27).

30.08.2004 року відповідач звернувся до Антрацитівської ОДПІ з заявою про списання наявного у нього податкового боргу як безнадійного, оскільки у його господарській діяльності мали місце форс-мажорні обставини.

          Рішенням Антрацитівської ОДПІ № 101 від 30.08.2004 року було списано частину податкового боргу відповідача зі стягнутого ним, але не сплаченого до бюджету прибуткового податку у сумі 87841 грн. 00 коп., який утворився за станом на 05.06.2003 року (а.с. 11).

25.05.2006 позивачем разом з відповідачем складено довідку про заборгованість по податку з доходів фізичних осіб по СТОВ “Індустрія”, і.к. 30846981, за станом на 25.05.06 року (а.с. 7), в якій відображена як сума заборгованості встановлена актом перевірки №574/17 від 21.06.2004 та сума заборгованості списана податковим органом, як безнадійний податковий борг, відповідно до рішення №101 від 30.08.2004. Залишок заборгованості складає 81334 грн.

31.08.06 сторонами у справі складено та підписано акт звірки про суму заборгованості по податку з доходів фізичних осіб по СТОВ “Індустрія”, яка виникла у 2004 році, але не сплачена станом на 31.08.06 року (з додатками, розшифровками суми заборгованості за роками(а.с. 42-46), згідно якому сума заборгованості також складає 81334 грн. 00 коп.

Зазначена заборгованість створилася протягом 2001-2004 років, тому при розгляді справи місцевим господарським судом використовувалися як положення Декрету КМУ № 13-92 від 26.12.1992 "Про прибутковий податок з громадян", так і Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889.

Згідно ст. 10 Декрету КМУ № 13-92 від 26.12.1992 "Про прибутковий податок з громадян" підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Відповідно до пп.8.1.2. ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід враховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті(перераховуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

На підставі зазначених вище норм податковим органом було зроблено висновок про порушення відповідачем вимог пп. “а” п.2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 № 13-92, яким визначено, що підприємства, установи, організації та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати. СТОВ „Індустрія” утримало та не перерахувало до місцевого бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 81334 грн. 00 коп.

Відповідач заперечував проти заявлених вимог та наполягав на тому, що доходи, одержані громадянами України від надання в оренду належних їм на праві власності земельних ділянок, підлягають оподаткуванню за правилами розділу ІV Декрету № 13-92, тобто шляхом  декларування цих доходів безпосередньо громадянами (аналогічні доводи викладені відповідачем і в апеляційній скарзі).

Втім, як вірно зазначено судом першої інстанції, пункт 1 ст. 14 розділу ІV Декрету, встановлює два  варіанта обчислення інших доходів громадян, не передбачених як об'єкти оподаткування у розділах ІІ та ІІІ, а саме:

а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами –суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;

б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 Декрету №13-92.

В межах ст. 14 розділу ІV Декрету відсутні вказівки щодо необхідності утримання саме підприємствами прибуткового податку з громадян при виплаті їм доходів, проте наведена правова норма вказує на правові наслідки, що наступають у разі такого утримання.

З матеріалів справи вбачається, що самостійно отримані доходи громадяни не декларували, орендодавці не надавали відповідачу, як орендарю, платіжне повідомлення про сплату ними авансових платежів з доходів, отриманих від здачі в оренду земельного паю, а до податкового органу декларації про очікуваний (оціночний) у поточному році доход.

Таким чином відповідач здійснивши утримання податкового прибутку з громадян за операціями з надання земельних ділянок в оренду, самостійно обрав перший варіант обчислення доходів, передбачений ст. 14 Декрету №13-92, та відповідно до закону взяв на себе обов”язок з перерахування отриманих сум податку в порядку , передбаченому ст. 10 Декрету №13-92.

Підпунктом 3.2.1. п. 3.2. ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ встановлено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на доходи фізичних осіб, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Доводи відповідача щодо помилкового застосування ним до правовідносин з виплати доходів від надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення норм розділів ІІ та ІІІ Декрету Кабінету Міністрів України від 29.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" замість правил розділу ІV цього Декрету не заслуговують на увагу, оскільки предметом даного позову є не правильність утримання відповідачем сум податку, а лише стягнення з відповідача сум податку, який ним вже утриманий з джерела виплати, але не перерахований до бюджету і становить за своєю суттю кошти бюджетного фонду, який належить державі або територіальній громаді відповідно до приписів пп. 3.2.1 п.3.2. ст.3 Закону № 2181.

Визначені Законом №2181-ІІІ процедури надіслання боржнику податкової вимоги (ст.6), права виникнення податкової застави (ст.8), адміністративного арешту активів платника податків (ст.10)  та таке інше –не розповсюджуються на заборгованість зі сплати до бюджету податку на прибуток (ПДФО), оскільки остання не підпадає під визначення “податкове зобов'язання” та “податковий борг” у розумінні ЗУ №2181-ІІІ.

Діючим законодавством передбачено прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування податку з доходів фізичних осіб лише у разі виявлення випадків неутримання податковим агентом податку з джерела виплати, тому Антрацитівська ОДПІ звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про примусове стягнення утриманого, але не перерахованого податку до бюджету.

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами”  активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не перерахував до бюджету утримані суми прибуткового податку (податок з доходів фізичних осіб), у зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно прийнято рішення про задоволення позову.

За таких обставин судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, судом першої інстанції повно та всебічно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та постановлено законне і обгрунтоване судове рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.

При поданні апеляційної скарги судовий збір відповідачем був сплачений у розмірі, більшому ніж встановлено законом. Відповідно до ч.2 ст. 89 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями  89, 94, 160, 167, 195, 196, 198 п.1 ч. 1, 200, 205 п. 1 ч. 1, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія” на постанову господарського суду Луганської області від 24.11.2006 у справі №8/548адад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 24.11.06 у справі №8/548ад залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу апеляційної  інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня  проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Головуючий суддя                                                                       Д.Ю. Перлов

Суддя                                                                                           Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                          Л.І. Журавльова