Ухвала

від 06.02.2007 по справі 2/508ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/508ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

06.02.2007 року                                                Справа № 2/508ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                  Журавльової Л.І.

суддів                                        Бородіної Л.І.

                                                  Перлова Д.Ю.

При секретарі                             Шабадаш Д.С.                    

За участю представників

сторін:

від позивача:                        повноважний представник у судове

                                             засідання не прибув;  

від відповідача:                    Смирнов О.С., в.о. директора, наказ №3

                                             від 24.11.06, ДП „Назар”;            

розглянувши  матеріали

апеляційної скарги          Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  

на постанову          

господарського суду               Луганської області

від           11.12.06  

у справі           №2/508ад (суддя Седляр О.О.)

за позовом            Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача          Дочірнього підприємства „Назар”,

                                              м.Теплогірськ Луганської області    

про                                         стягнення 3628 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів  звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Дочірнього підприємства „Назар” про стягнення з відповідача 3628 грн. 00 коп. штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів  у 2005 році.

Господарський суд Луганської області постановою від 11.12.06 у справі №2/508ад (суддя Седляр О.О.)  у задоволенні позовних вимог відмовив.

Постанова господарського суду Луганської області мотивована наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа Стахановського міського центру зайнятості від 23.03.06 №14/576 та звітів форми №3-ПН, наданих відповідачем протягом січня-червня та серпня-вересня 2005 року відповідач надавав відомості про наявність вільних робочих місць у кількості 1 чоловіка. Щодо неповідомлення відповідачем центру протягом липня, жовтня, листопада та грудня 2005 року, то судом  зазначено, що у цей період на підприємстві відповідача працював інвалід, що підтверджено матеріалами справи та позивачем не оспорюється.  

Штрафні санкції, передбачені статтею 20 Закону  України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відносяться до категорії адміністративно-господарських санкцій, а отже відносини сторін зі спору ґрунтуються на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, застосованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання  або неналежне виконання господарського зобов'язання або порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжиті всі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення.

       Суд вважає, що відповідачем приймались необхідні заходи для недопущення ним даного правопорушення та обов'язок відповідача створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його обов'язком подальшого їх працевлаштування що відповідачем було зроблено самостійно, шляхом працевлаштування інвалідів Решетнікова Ю.Н. (працював з 21.07.05 по 11.08.05) та Карманову Н.Ф. (працювала з 26.10.05 ).   

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не погодилось з постановою господарського суду Луганської області, звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 11 січня 2007 року №б/н, якою просить скасувати постанову господарського суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В обгрунтування апеляційних вимог заявник зазначає наступне.

Відділення Фонду вважає, що підприємство не вжило всіх необхідних заходів передбачених чинним законодавством для працевлаштування інвалідів, та застосування судом ст.218 Господарського кодексу України є неправомірним.  

Відповідно  до матеріалів справи підприємство ДП „Назар” ВАТ „Теплогірський завод гідроустаткування”, інформувало міський центр зайнятості не повний рік (січень-квітень, червень, серпень-вересень) про те, що на підприємстві існують вакантні місця, де може використовуватись праця інвалідів. Підтвердженням цього є лист Стахановського міського центру зайнятості. Згідно листа  Стахановського  управління праці та соціального захисту населення від 28.03.06 №933 підприємство ДП „Назар” ВАТ „Теплогірський завод гідроустаткування” не інформувало управління про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Як свідчать матеріали справи, відповідач по справі не вжив всіх заходів передбачених чинним законодавством для працевлаштування інвалідів (не проінформував у встановленому Наказом №244 порядку центр зайнятості та відповідно Постанови №314 не інформував управління праці та соціального захисту населення), що підтверджується  документальними  доказами по справі, а значить відповідно до норм чинного законодавства підлягає відповідальності за невиконання 4% нормативу.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від  15.01.07 у справі №2/508ад для розгляду апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від 11.12.06 у справі №2/508ад призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. –судді –головуючого,  суддів - Бородіної Л.І., Перлова Д.Ю.  

Ухвалою  Луганського апеляційного господарського суду від 29.01.07 у справі №2/508ад  порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою, справа призначена до розгляду на 06.02.07.

Сторони у справі належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду  апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні постанови норм матеріального                      та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга                          Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишається без задоволення, а  постанова від 11.12.06 у справі  №2/508ад без змін з  наступних підстав.

Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).

У відповідності з пунктом 1  Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1434, у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів.

Пунктом 3 цього Положення передбачено, що одним з основних завдань Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 зазначеного Положення Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, яке не зайняте інвалідом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертної комісії. Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткові заходи безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Пунктом 2 „Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року №314, регламентовано, що робочим місцем інваліда може бути як звичайне робоче місце, так і спеціалізоване робоче місце інваліда.

Пунктом 3 Положення вказано, що “робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда”. У пункті 14 цього Положення визначено, що підприємства створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. А в пункті 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року №83, зазначено: “Медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів Управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в м. Києві та м. Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якого проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда”.

Чинним законодавством встановлені вимоги до створення робочих місць для інвалідів, порядку їх працевлаштування, визначена відповідальність підприємств за недотримання цих вимог.

З наявного в матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-П1 (поштова-річна)  за 2005 рік вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу – 25 осіб, фонд оплати праці штатних працівників – 90, 7  тис. грн.   

За розрахунком позивача відповідач повинен був працевлаштувати у 2005 році одного інваліда та перерахувати штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2005 рік у сумі  3628 грн. 00 коп.

Пункт 4 Порядку  сплати підприємствами (об'єднаннями),  установами і організаціями  штрафних санкцій до  відділення  Фонду соціального  захисту  інвалідів, акумуляції,  обліку та використання цих коштів,  затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №1767 (далі - Порядок),  передбачає, що штрафні  санкції  сплачуються  підприємствами  самостійно не пізніше  15 квітня року, що настає  за звітним.  

У разі несплати  штрафних  санкцій  в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (пункт 11 Порядку).

Відповідач вищевказані  штрафні санкції не перерахував, у зв'язку     з чим позивач просить стягнути з відповідача суму несплачених            штрафних санкцій за порушення нормативу робочих місць для                            забезпечення працевлаштування інвалідів  у 2005 році у розмірі                        3628 грн. 00 коп.

Згідно з п.п. 5, 10-14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 № 314, підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Згідно довідки Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів   від 02.10.06 №03-01/4693  вбачається, що у 2005 році підприємство не інформувало фонд  про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів (а.с.6).

Як вбачається з листа Стахановського міського центру зайнятості від 23.03.06 №14/576 та звітів форми №3-ПН, наданих відповідачем, протягом січня-червня та серпня-вересня 2005 року відповідач надавав відомості про наявність вільних робочих місць у кількості 1 чоловіка. Щодо неповідомлення відповідачем міського центру зайнятості протягом липня, жовтня, листопада та грудня 2005 року, то  місцевим господарським судом вірно зазначено, що у цей період на підприємстві відповідача працював інвалід, що підтверджено матеріалами справи та позивачем не оспорюється.  

       Господарським судом Луганської області вірно зазначено, що відповідачем приймались необхідні заходи для недопущення правопорушення та обов'язок відповідача створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його обов'язком подальшого їх  працевлаштування що відповідачем було зроблено самостійно, шляхом працевлаштування інвалідів Решетнікова Ю.Н. (працював з 21.07.05 по 11.08.05) та Карманову Н.Ф. ( працювала з 26.10.05 ).

За таких обставин, господарський суд Луганської області  обгрунтовано  у задоволенні позовних вимог відмовив.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства і  скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1               ст. 205, ст.ст. 206, 254, п. 6 р. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд

                                  У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  на постанову господарського суду Луганської області від 11.12.06  у справі №2/508ад  залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 11.12.06  у справі №2/508ад залишити без змін.

3.  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                    Л.І. Журавльова

Суддя                                                             Л.І.Бородіна

Суддя                                                          Д.Ю.Перлов

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          до наряду

3-          позивачу

4-          відповідачу

5-          господарському суду