Рішення

від 02.12.2014 по справі 313/1528/14-ц

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 313/1528/14-ц

Провадження № 2 /313/361/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Веселівський районний суд

Запорізької області

В СКЛАДІ:

Головуючого судді: Калабухової О.А.

При секретарі: Бадюла В.А.

За участю:

Представника позивача: ОСОБА_1

Відповідача: ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Веселівського районного суду, цивільну справу за позовом:

ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом, як на обов'язкову частку у спадщині.

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3 звернулася, до Веселівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом, як на обов'язкову частку у спадщині, в якому вказує наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 72 роки, помер її чоловік ОСОБА_4. Ступінь споріднення ОСОБА_3 із спадкодавцем підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 видане Калинівською сільською радою Веселівського району Запорізької області 15 грудня 2002 року. Прізвище ОСОБА_3 на прізвище ОСОБА_4, у зв'язку з укладенням шлюбу нею не змінювалося. З 2001 року по день смерті вона проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_2 виданого 23.04.1996 року, на день звернення до суду, вона є пенсіонером та має статус «Дитина війни». За віком та станом здоров'я вона не працює та окрім пенсії будь-яких інших доходів не отримує. Після смерті її чоловіка відкрилася спадщина на все належне йому майно, у тому числі й на земельну ділянку, площею 17,15 га, яка розташована на території Калинівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321282300:01:024:0002, яка належала її чоловікові на підставі Державного акту на праві приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 047143 виданий 24 вересня 2002 року. Проте, ще за життя спадкодавцем було складено заповіт за яким її чоловік заповів належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, площею 17,15 га, яка розташована на території Калинівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, своїй донці ОСОБА_5. У встановлений законом строк ОСОБА_3 звернулася до Веселівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачею свідоцтв про право на спадщину за законом, проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 липня 2014 року за вих. № 418/02-31 їй було відмовлено . Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії є те, що на вимогу нотаріуса нею не було подано оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно - вищезазначену земельну ділянку. Підставою неподання нею державному нотаріусу оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку є те, що інший спадкоємець за заповітом - донька померлого ОСОБА_2, навмисно утримує у себе оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно та категорично відмовляється надати їх їй, чим фактично, своїми діями перешкоджає ОСОБА_3 у реалізації свого права на отримання обов'язкової частки у спадщині. Вирішити даний спір у позасудовому порядку вона не має можливості, у зв'язку з чим вимушена звернутися до суду з відповідною позовною заявою. У зв'язку з тим, що окрім неї та доньки спадкодавця ОСОБА_2 інших спадкоємців першої черги не має, то у разі спадкування даної земельної ділянки за законом вони би мали право на спадщину у рівних частках між собою по ? частині.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивачка являється законною дружинною померлого ОСОБА_4, починаючи з 2001 року і по день смерті чоловіка, вони проживали разом, дані факти підтверджуються доданими до справи копіями свідоцтва про шлюб, свідоцтва про смерть і довідки виданої Веселівською селищною радою Веселівського району Запорізької області. ОСОБА_3 є пенсіонером та має статус «Дитини війни». Виходячи зі змісту ст. 1241 ЦК України, вона має право на спадкування половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом, тобто у розмірі 1/4 частки земельної ділянки, яка належала на праві власності на земельну ділянку, не залежно від змісту заповіту, тому просить суд задовольнити дану уточнену позовну заяву у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 не проживала разом з ОСОБА_4 останні два роки. Позов вона не визнає, оскільки ОСОБА_3 отримала ? частку вартості будинку, та заявляла, що претензій до земельної ділянки не має.

Вислухавши сторони, та вивчивши матеріали справи, суд відмічає наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 72 роки, помер чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_6 ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3, видане (повторно) 08.07.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області, про що складено відповідний актовий запис про смерть за № 80. Ступінь її споріднення із спадкодавцем підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 видане Калинівською сільською радою Веселівського району Запорізької області 15 грудня 2002 року. Прізвище ОСОБА_3 на прізвище ОСОБА_6, у зв'язку з укладенням шлюбу нею не змінювалося. З 2001 року по день смерті вона проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить довідка № 3003 від 08.07.2014 року видана Веселівською селищною радою Веселівського району Запорізької області. Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_2 виданого 23.04.1996 рокувона є пенсіонером та має статус «Дитина війни». Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЗП № 047143 від 24 вересня 2002 року, земельна ділянка площею 17,15 га, яка розташована на території Калинівської сільської ради Веселівського району Запорізької області належить ОСОБА_4. 16 липня 2014 року за вих. № 418/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії є те, що на вимогу нотаріуса нею не було подано оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно - вищезазначену земельну ділянку. Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження. Відповідно до ст. 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). ділянки, яка належала на праві власності на земельну ділянку, не залежно від змісту заповіту. Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначені статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на ден^ його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК України не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від прав на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК.

Виходячи із зазначеного вище, суд вважає, що ОСОБА_3 входить до складу осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині померлого ОСОБА_4

Враховуючи вище вказане, суд вважає, що позов є таким, що підлягає задоволенню. Судові слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 192, 1261, 1268, 1278 ЦК України, ст. 3, 108-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом, як на обов'язкову частку у спадщині - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Лавриківці, Зборівського району, Тернопільської області, право власності на 1/4 обов'язкової спадкової частки від спадщини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 17,15 га, яка розташована на території Запорізької області Веселівського району, Калинівської сільської ради, у порядку її спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 875,02 грн.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня оголошення рішення.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області: О.А.Калабухова

Рішення набрало чинності 09.12.2014 року

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області: О.А.Калабухова

02.12.2014