Ухвала

від 16.01.2015 по справі 323/582/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/566/15 Головуючий у 1-й інстанції: Фісун Н.В.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

при секретарі: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» про розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Запорізькі лани» про розірвання договору оренди землі.

В позові зазначала, що їй на підставі державного акту серії ЗП № 072172 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 7,72 га., яка розташована на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

01 жовтня 2006 року між нею та ТОВ «Запорізькі лани» в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір оренди належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 7,72 га строком на 7 років. Договір зареєстровано в Оріхівському районному відділі земельних ресурсів 16 грудня 2010 року за № 041027500222.

Пунктом 9 договору визначений розмір орендної плати, що становить 1 200 грн. або 3 тони зернових та 200 кг соняшнику на рік, яка згідно пункту 11 договору вноситься до 31 жовтня кожного року.

В порушення пункту 11 договору орендна плата у 2012 році та 2013 році сплачувалася несвоєчасно. За 2012 рік орендар остаточно розрахувався лише у 2013 році. У 2013 році остаточний розрахунок відбувся після 31 жовтня, що є порушенням умов договору та її прав.

Пунктом 38 договору передбачено, що його дія припиняється шляхом розірвання внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором. Також у пункті 14 договору зазначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки ТОВ «Запорізькі лани» порушує умови договору оренди та вимоги чинного законодавства України щодо своєчасної виплати орендної плати, просила визнати договір оренди припиненим.

19 листопада 2014 року ОСОБА_2 уточнила заявлені вимоги. Просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки розміром 7,72 га, розташованої на території Щасливської сільської ради Оріхівського району, укладений між нею та ТОВ «Запорізькі лани» 01 жовтня 2006 року і зареєстрований 16 грудня 2010 року за № 041027500222 в Оріхівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК».

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду Запорізької області доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди землі.

Вказаний висновок відповідає фактичним обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права.

Судом установлено, що 01 жовтня 2006 року між ТОВ "Запорізькі лани" та ОСОБА_2 укладено на сім років договір оренди землі, що належить останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП № 072172, виданого Оріхівською державною нотаріальною конторою Запорізької області 24 грудня 2004 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 травня 2004 року. Кадастровий номер земельної ділянки 2323987900:01:002:0151. Земельна ділянка розташована на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області. Форма орендної плати - змішана, орендар зобов'язаний до 31 жовтня кожного року сплатити орендодавцеві 1200 грн. або 200 кг насіння соняшнику та 3 тонни зернових культур на рік. Договір зареєстровано 16 грудня 2010 року в Оріхівському районному відділі земельних ресурсів, про що зроблено запис за № 041027500222 ( а. с. 6-12 ).

Із позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що підставою її позовних вимог є систематичне несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором - несвоєчасна виплата орендної плати у 2012 році, яка фактично відбулася лише у 2013 році. Остаточний розрахунок за 2013 рік, у порушення умов п.11 Договору, відповідачем здійснений після 31 жовтня2013року.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно до вимог статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди,яке істотно перешкоджає передбаченому договором використаю земельної ділянки, а також на підставах,визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

За вимогами пункту д) частини І статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно ксерокопій відомостей по сплаті орендної плати ТОВ "Запорізькі лани" у 2012-2013 роках, довідки заступника директора ТОВ "Запорізькі лани" позивачка особисто отримала орендну плату за 2012 рік: 27 липня 2012 року - 1500 кг зерно суржик, 02 листопада 2013 року - 2 000 кг зерна пшениці; за 2013 рік: 04 липня 2013 року отримала 2 000 кг зерна пшениці, 27 липня 2013 року - 500 кг зерна ячменю, 02 листопада 2013 року - 1000 кг зерна кукурудзи, 22листопада 2013 року - 200 кг соняшник ( а. с. 67-87 )

Із здобутих у справі доказів, а також із самих позовних вимог вбачається, що відповідачем на виконання укладеного договору оренди земельної ділянки орендна плата позивачці за 2012-2013 роки сплачена, заборгованості немає. Це сторонами не оспорюється ( а. с. 35 ).

Із довідки Запорізького обласного центру гідрометеорології №26-30/3027 від 04 грудня 2012 року, висновку Торгово-промислової палати України №189 від 29 січня 2013 року вбачається, що під час весняно-літнього періоду 2012 року в Оріхівському районі Запорізької області спостерігались несприятливі погодні умови для вирощування сільгоспкультур,внаслідок чого були пошкоджені посіви сільгоспкультур до незадовільного стану, у тому числі на площах ТОВ "Запорізькі лани", що знаходяться у Оріхівському районі Запорізької області. Зазначені несприятливі погодні умови,що спричинили загибель сільгоспкультур на площах товариства станом на 02 жовтня 2012 року є форс-мажорними обставинами ( а. с. 33-34 ).

В силу приписів частини 5 статті 17 Закону України "Про плату за землю", що був діючим на час виникнення спірних правовідносин, несплата земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Судом першої інстанції встановлений факт затримки відповідачем виплати позивачеві не всієї орендної плати за 2012 рік, а лише її залишку із затримкою, що про систематичність її несплати не свідчить.

Затримка у виплаті орендарем залишку орендної плати як підстава для розірвання договору не передбачена і умовами укладеного сторонами договору.

Таким чином, із набутих у справі доказів вбачається, що відповідачем у 2012-2013 роках здійснювалась виплата орендної плати позивачу за договором оренди земельної ділянки і мала місце лише одноразова виплата залишку орендної плати за 2012 рік у 2013 році у зв'язку із форс-мажорними обставинами, що саме по собі не може вважатись невиплатою орендної плати за договором і не може вважатись систематичною невиплатою орендної плати як підставою для розірвання договору оренди, передбаченою статтею 141 ЗК України.

Суд першої інстанції повно, всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові, оскільки правові підстави для дострокового розірвання договору оренди землі відсутні, так як позивачем не доведена систематична несплата орендної плати.

Вказані висновки відповідають встановленим обставинам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежної оцінки доказів судом і помилкових висновків суду, наявності прибутку у відповідача у спірному періоді, є неспроможними, спростовуються наведеними та іншими матеріалами справи і є такими, що не впливають на висновки суду по суті спору.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року залишити без змін. змінити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: