Ухвала

від 06.02.2007 по справі 11/258а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/258а

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 06.02.07 р.          № 11/258а

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Дзюбка П.О.

 суддів:                                          Дикунської  С.Я.

                                        Сотнікова С.В.

 при секретарі:                              Маковеї Ю.І.

 За участю представників:

 від позивача - Паншина І.В. довіреність № 194/9/10-015 від 29.01.2007р.

 від відповідача -не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне заготівельно-виробниче товариство "Старт+"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2006

 у справі № 11/258а  (Бобров Ю.М.)

 за позовом           Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція

 до           Приватне заготівельно-виробниче товариство "Старт+"

 про          стягнення 7465,00 грн. штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

 Постановою Господарського суду Чернігівської області від 16.10.06 року позов Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного заготівельного – виробничого товариства “Старт+” про стягнення 7465,00 грн. штрафних санкцій задоволено повністю. Стягнуто з Приватного заготівельного – виробничого товариства “Старт+” до Державного бюджету Куліківського району 7465,00 грн. штрафних санкцій.

Постанова суду першої інстанції аргументована наступним. Податкові повідомлення-рішення відповідачем в судовому порядку не визнавались недійсними, а отже сума штрафних санкцій за даними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою. Відповідачем сума податкового боргу самостійно не сплачена, тому позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з винесеною постановою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, визнати недійсним нараховані штрафні санкції по податковому повідомленню-рішенню від 14.06.05 р. №0000152301/0 у сумі 7465,00 грн. та визнати недійсним акт №63/23-105/30041161 від 10.06.2005 р.. Вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови не було повністю досліджено обставин справи та не надано належної оцінки доказам по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Представник позивача надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2006 у справі № 11/258а без змін як таку, що ґрунтується на нормах чинного законодавства України

Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду апеляційної скарги, встановив, що постанову Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2006 р. необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення із наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Чернігівською МДПІ 10.06.05 р. була проведена виїзна планова документальна перевірка з дотримання вимог податкового законодавства ПЗВТ „Старт+" за період з 01.04.02 р. по 31.12.04 р., за результатами якої складено акт від 10.06.05 р. № 63/23-105/30041161.

Перевіркою виявлено порушення відповідачем п.2.15 ст. 2 Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.01 р. № 72 (далі - Положення), а саме встановлено використання отриманих в касі підзвітних сум без подання авансових звітів про їх використання на загальну суму 29860,00 грн. Згідно п.п.2.15 п.2 Положення видача готівкових коштів під звіт проводиться з кас підприємств за умови звітування у встановленому порядку відповідної особи за раніше виданими під звіт сумами.

На підставі акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 14.06.05 р. № 00000152301/0, яким відповідачу визначені штрафні санкції за порушення в сфері готів кого обігу в розмірі 7465,00 грн. (29860,00 грн. * 25%).

Згідно ст. З Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.95 р. № 436/95 із змінами і доповненнями (далі - Указ) контроль за додержанням норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби.

Згідно ст. 1 Указу у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 % виданих під звіт сум.

Податкове повідомлення - рішення від 14.06.05 р. № 0000152301/0 було оскаржене в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної та вторинної скарг до ДПА в Чернігівській області та ДПА України вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, скарги - без задоволення, та винесені податкові повідомлення - рішення від 26.08.05 р. № 00000152301/1, від 03.11.05 р. № 0000152301/2 та від 20.12.05 р. № 0000152301/3.

Оскільки, відповідач у встановлений законом строк не оскаржував у судовому порядку вищевказані податкові повідомлення -- рішення то відповідно до пп..4 п.5.2.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними та цільовими фондами” (далі – Закон №2181) податкове зобов'язання є узгодженим та підлягає самостійній сплаті платником податків.

У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, уповноважених примати дані рішення, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Сума боргу підтверджується також довідкою про заборгованість ПЗВТ "Старт +" станом на 31.07.06 р. та обліковою карткою платника податку, які наявні в матеріалах справи.

На день розгляду справи в суді першої інстанції борг в сумі 7465,00 грн. відповідачем не сплачений.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції у відповідності до норм чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Оскільки позовні вимоги підтверджені належними і допустимим доказами. Апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції.

Такий аргумент апеляційної скарги, як те що даний спір не має розглядатися як адміністративна справа, тому що суб'єкт владних повноважень не повинен бути позивачем в даній категорії справ, не приймається апеляційним судом.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 50 КАСУ позивачем в адміністративній справі можуть бути, зокрема, суб'єкти владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом (ст. 104 КАСУ).

Твердження відповідача в апеляційній скарзі відповідно до незаконності проведення виїзної планової документальної перевірки податковим органом та недійсності результатів даної перевірки, неправомірності нарахування штрафних санкцій не приймається апеляційним судом. Тому що визнання недійсними податкових повідомлень-рішень або результатів перевірки не є предметом даного спору. Предметом даного спору є стягнення узгодженого, відповідно до норм Закону №2181, податкового зобов'язання..

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану постанову у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, а тому, постанову необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 109, 195, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Приватного заготівельного – виробничого товариства “Старт+” на постанову Господарського суду Чернігівської області від 16.10.06 року у справі № 11/258а залишити без задоволення.

2.          Постанову Господарського суду Чернігівської області від 16.10.06 року у справі №11/258а за позовом Чернігівської МДПІ до Приватного заготівельного – виробничого товариства “Старт+” залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 11/258а повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її виготовлення в повному обсязі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя          Дзюбко П.О.

 Судді

           Дикунська  С.Я.

          Сотніков С.В.