Рішення

від 13.01.2015 по справі 910/25161/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25161/14 13.01.15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Вікторія"

про стягнення 17 814,15 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Куделя В.В. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення 8 295,67 грн. пені за несвоєчасну оплату, 2 685,70 грн. штрафу, 1 556,23 грн. 3% річних 3 276,55 грн. інфляційного збільшення суми боргу за договором № 22/05/2012 поставки від 18.04.2012р. та 2 000 грн. збитків.

09.12.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав документи по справі, обґрунтований розрахунок суми позову.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву від 09.12.2014р. вказує, що вимоги щодо стягнення збитків у сумі 2 000 грн. є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджені доказами, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження понесення позивачем фактичних витрат, зроблених на відновлення свого порушеного права. Подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 50% від заявленої суми, враховуючи те, що відповідач повністю розрахувався за поставлений товар по договору № 22/05/2012 від 18.04.2012р.

У судовому засіданні 13.01.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву про стягнення штрафних санкцій, в якому зазначає, що позивачем здійснено розрахунок суми пені з 08.11.2012р. по 13.10.2014р. без урахування вимог п.6 ст. 232 ГК України та не дотримано строку позовної давності, який сплинув 09.05.2014р. У задоволенні позову про стягнення пені у сумі 8295,67 грн. пені та 2685,70 грн. штрафу просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.04.2012р. між позивачем - ТОВ «КВС-Україна» (постачальник за договором) та відповідачем - ПАТ «Вікторія» (покупець) було укладено договір поставки №22/05/2012, згідно якого постачальник зобов'язався передати покупцю насіння сільськогосподарських культур, а покупець - прийняти й оплатити товар, найменування, асортимент, ціна і кількість якого зазначаються у додатках до даного договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що порядок, розміри і строки розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.

У додатку № 1 від 18.04.2012р. до договору № 22/05/2012 сторони погодили, що постачальник постачає партію насіння картоплі (Україна) у кількості 30,5 тонн, загальною вартістю 114 190,00 грн., строк поставки до 4 травня 2012р.

Додатком 2 від 20.11.2012р. до договору встановлено поставку насіння картоплі у кількості 30,5 тонн, вартістю 60 857,00 грн.

Відповідно до п.7 додатку № 1, оплата здійснюється у наступному порядку: попередня оплата в розмірі 30% від загальної вартості товару за даним додатком, здійснюється до 28 квітня 2012 року (п.7.1); другий (остаточний) етап оплати в розмірі 70% від загальної вартості товару за даним додатком, здійснюється до 1 листопада 2012 року (п.7.2).

За видатковими накладними №80350254 від 04.05.2012р. на суму 58 330,00 грн. з ПДВ та № 80350256 від 05.05.2012 року на суму 55 860.00 грн. з ПДВ позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято обумовлений договором товар, всього вартістю 114 190,00 грн.

Позивач вказує, що 20.11.2012 року відповідачем частину товару на суму 53 333,00 грн. було повернуто.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару за вказаними видатковими накладними по договору станом на 14.10.2014р. виконав у повному обсязі, проте з простроченням строків оплати.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 1 556,23 грн. 3% річних 3 276,55 грн. інфляційних втрат за період з 08.11.2012р. по 13.10.2014р. прострочення виконання зобов'язання щодо оплати суми 26 857,00 грн., що є обґрунтованим.

Пунктом 8.7 договору встановлено, що у відповідності до п. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони погодились, що у випадку звернення стороною до суду внаслідок порушення другою стороною своїх зобов'язань за договором, сторона, що ініціює судовий процес має право додатково стягнути з винної сторони збитки, що пов'язані з витратами на відновлення порушеного права або захисту законних інтересів (крім судових витрат), у заздалегідь погодженій твердій сумі, що становить 2000 (дві тисячі) грн.

Відповідно до п.5 ст. 225 ГК України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Оскільки факт прострочення відповідачем зобов'язань щодо оплати товару на вказану суму встановлений судом та відповідачем не спростований, що стало підставою для звершення позивачем з даним позовом, вимоги позивача про стягнення з відповідача встановленої п.8.7 договору суми 2000,00 грн. збитків задовольняються судом.

Згідно п.8.4 договору, у випадку несплати у строк платежів за даним договором, покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,25 від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. В разі прострочення сплати за товар по кожному з етапів оплати більше ніж на 7 календарних днів, покупець зобов'язується виплатити постачальнику дану суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу, сплатити пеню та додатково, крім пені сплатити постачальнику штраф в розмірі 10 % від вартості несплаченої/несвоєчасно сплаченої суми.

За прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано 8 295,67 грн. пені за період з 08.11.2012р. по 13.10.2014р. прострочення виконання зобов'язання та 2685,70 грн. 10% штрафу.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 13.01.2015р. заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення пені та штрафу та вказано про безпідставне неврахування позивачем при розрахунку положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу.

Згідно положень ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено: щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

За правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності (п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

Умовами п.8.5 договору сторони у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 8 295,67 грн. пені за період з 08.11.2012р. по 13.10.2014р. прострочення виконання зобов'язання та 2685,70 грн. 10% штрафу відповідно до п.п. 8.4, 8.5 договору задовольняються судом.

Заперечення відповідача, викладені у позовній заяві не приймаються судом до уваги у зв'язку з безпідставністю.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема заявлених позивачем пені та штрафу на 50%, враховуючи повне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, приписи п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, зменшує розмір заявлених вимоги про стягнення 8 295,67 грн. пені та 2685,70 грн. штрафу на половину, а саме стягненню підлягають суми 4147,84 грн. пені та 1342,85 грн. штрафу.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вікторія" (03113, м.Київ, вул. Миколи Василенка, 2, код ЄДРПОУ 01564785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (01042, м.Київ, бул.Дружби Народів, 19, 8-й поверх) 1556 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 23 коп. 3% річних, 3276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. збитків, 4147 (чотири тисячі сто сорок сім) грн. 84 коп. пені, 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 85 коп. штрафу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак