Постанова

від 14.01.2015 по справі 826/16862/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 січня 2015 року 08:30 № 826/16862/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна» до Держаної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2014 р. № 107326552208, № 107426552208,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Держаної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 107326552208 від 01.08.2014 р. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, яким ТОВ «Кіра Пластініна Україна» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств в розмірі 262 230 (двісті шістдесят дві тисячі двісті тридцять) гривень 00 копійок, в тому числі 209 784,00 грн. за основним платежем та 52 446,00 грн. за штрафними санкціями.

2. Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 107426552208 від 01.08.2014 р. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, яким ТОВ «Кіра Пластініна Україна» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість в розмірі 409 746,00 грн., в тому числі 327 797,00 грн. за основним платежем та 81 949,00 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту приймання-передачі № 639/26-55-22-08/35427609 від 18.07.2014 р. щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 р. № 107326552208, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 262 230,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 р. № 107426552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 409 746,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що всі вчинені позивачем правочини про придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Атласс Компані», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Відео Арт», ПП «Марсбуд» та ТОВ «Компанія Сельта» є дійсними, а тому у відповідача відсутні підстави застосовувати наслідки такої недійсності та відповідно приймати рішення про збільшення позивачу грошових зобов'язань. Крім того, висновки перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повністю спростовуються поданими позивачем до перевірки документами, які були відповідачем безпідставно відхилені, про що зазначено в акті. Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснювалися, а їх результати були використані в процесі провадження позивачем власної господарської діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами є безтоварними. Наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, у зв'язку із чим, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 18.12.2014 р. сторони заявили усне клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кіра Пластініна Україна» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Атласс Компані», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Відео АРТ», ПП «Марсбуд», ТОВ «Компанія «Сельта» за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кіра Пластініна Україна»:

1) ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від здійснення ТОВ «Кіра Пластініна Україна» відносин з ТОВ «Атласс Компані», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Відео АРТ», ПП «Марсбуд» та ТОВ «Компанія «Сельта» внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 237 487,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2013 рік - 237 487,00 грн. та завищено від'ємне значення з податку на прибуток на 106 820,00 грн., у т.ч. за 2011 р. у сумі 65 769,00 грн., за 2012 р. в сумі 41 051,00 грн.

2) п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Кіра Пластініна Україна» завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Атласс Компані», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Відео АРТ», ПП «Марсбуд» та ТОВ «Компанія «Сельта» всього у сумі 337 139,59 грн., у т.ч.:

- за квітень 2011 р. в сумі 4 671,04 грн.;

- за травень 2011 р. в сумі 1 666,67 грн.;

- за червень 2011 р. в сумі 3 004,37 грн.;

- за серпень 2011 р. в сумі 1 313,33 грн.;

- за грудень 2011 р. в сумі 2 498,33 грн.;

- за лютий 2012 р. в сумі 5 926,67 грн.;

- за серпень 2012 р. в сумі 25 295,71 грн.;

- за лютий 2013 р. в сумі 69 968,97 грн.;

- за березень 2013 р. в сумі 28 333,33 грн.;

- за квітень 2013 р. в сумі 14 166,67 грн.;

- за травень 2013 р. в сумі 89 910,23 грн.;

- за червень 2013 р. в сумі 30 000,00 грн.;

- за липень 2013 р. в сумі 23 717,60 грн.;

- за серпень 2013 р. в сумі 36 666,67 грн.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2014 р. № 639/26-55-22-08/35427609 та винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 р. № 107326552208, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 262 230,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 209 784,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 52 446,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 р. № 107426552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 409 746,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 327 797,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 81 949,00 грн.

За результатами первинного адміністративного оскарження, 01.10.2014 р. Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення № 9800/10/26-15-10-04-04, яким податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 р. № 107326552208, № 107426552208 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, 20.10.2014 р. Державною фіскальною службою України прийнято рішення № 5329/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.08.2014 р. № 107326552208, № 107426552208 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування останніх.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Так, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу норм Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

ТОВ «Кіра Пластініна Україна» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією. Перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. У період здійснення перевірки товариство мало статус платника податку на додану вартість.

Місцезнаходженням позивача є місце розташування офісу за адресою: 04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, корп. 6, літ. А, офіс 30, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявної в матеріалах справи. Вищевказане приміщення офісу перебуває у користуванні позивача на підставі договору суборенди № 1676 від 25.05.2012 р.

Основним видом діяльності позивача є діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям та шкіряними виробами, які розповсюджуються з використанням знаку для товарів і послуг «Кira Plastinina», що підтверджується, зокрема:

1) свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 90112, що видане 10 квітня 2008 року на словесне позначення «Кira Plastinina»;

2) свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 88948, що видане 11 березня 2008 року на графічне позначення «Кira Plastinina».

Як вбачається з матеріалів справи предметом перевірки стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Атласс Компані», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Відео АРТ», ПП «Марсбуд» та ТОВ «Компанія «Сельта».

Як зазначає позивач, роздрібна торгівля здійснюється позивачем через мережу власних магазинів та за допомогою засобів дистанційного зв'язку телекомунікаційної мережі Інтернет через сторінку інтернет-магазину за адресою: www.shop.kiraplastinina.com.ua.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Атласс Компані» суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (замовник) та ТОВ «Атласс Компані» (виконавець) укладено договір від 19.12.2011 р. № 19/12-11, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується за оплату виконати інформаційно-технічні послуги по взаємодії ресурсу інтернет-магазину «Кira Plastinina» з пошуковою системою Google та Yandex на основі контенту сайту в період з 1/01/2012 по 31/01/2012, а замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та в порядку, вказаних у даному договорі.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду акт № 3101/5 від 31.01.2012 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг), фотоматеріали зі сторінки Google та Yandex, податкову накладну, банківську виписку, оборотно-сальдову відомість по рахунку: 6852 за 01.01.2011-31.12.2013.

Натомість висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Атласс Компані» зроблені з огляду на використаний в ході перевірки протокол допиту свідка ОСОБА_2, відібраного від 22.10.2013 р. в м. Бровари старшим оперуповноваженим ОУ Броварської ОДПІ ВОВЕЗ ГУ Міндоходів у Київській області старшим лейтенантом податкової міліції Ситюк О.В., в якому повідомив про те, що став директором товариства за винагороду. Будь-якого відношення до діяльності ТОВ «Атласс Компані» не має.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Алві Груп» суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (покупець) та ТОВ «Алві Груп» (постачальник) укладено договір поставки № 104 від 01.03.2013 р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Найменування, одиниця виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаться специфікацією.

На підтвердження виконання договору позивачем надано специфікацію № 1.

На підтвердження видаткових операцій позивачем надано суду видаткові накладні (а.с. 172-175 Том 1).

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних, виписаних ТОВ «Алві Груп» (а.с. 176-179 Том 1).

На підтвердження оплати позивачем надано банківські виписки (а.с. 180-186 Том 1), оборотно-сальдові відомості, картки рахунку (а.с. 187-200 Том 1).

Натомість висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на використаний в ході проведення перевірки протокол допиту свідка ОСОБА_4 - співзасновника ТОВ «Алві Груп», який зазначив, що з квітня 2011 року він не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Алві Груп».

Також висновки податкового органу зроблені з огляду на інформацію, викладену в акті від 29.10.2013 р. № 1610/26-59-22-08-15/36411171 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Алві Груп» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за травень 2013 року», складений ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Відео Арт» суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (замовник) та ТОВ «Відео Арт» (виконавець) укладено договір № 12/13 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 18.02.2013 р., відповідно до умов якого, виконавець за дорученням замовника проводить рекламні кампанії на Спеціальних конструкціях у повній відповідності з контрольними макетами рекламного сюжету згідно з додатками до цього договору.

На підтвердження виконання договору позивачем надано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 206-207 Том 1), фотозвіт (а.с. 208-231 Том 1).

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних, виписаних ТОВ «Відео Арт» (а.с. 232-236 Том 1).

На підтвердження оплати за виконані роботи позивачем надано суду банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по рахунку, картки рахунку (а.с. 277-291 Том 1).

Натомість висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на використаний в ході перевірки протокол допиту свідка ОСОБА_5 - засновника ТОВ «Відео АРТ», яка зазначила, що дізналась про те, що вона рахується засновником останнього лише в серпні 2013 року від працівників правоохоронного органу. На посаді засновника ніяких договорів не укладала та ніякої фінансово-господарської діяльності підприємства не вела.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП «Марсбуд» суд зазначає наступне.

1. Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (замовник) та ПП «Марсбуд» (підрядник) укладено договір підряду № 1501/13 від 15.01.2013 р., відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, за завданням замовника виконати, а замовник - прийняти результат та оплатити виконані підрядником ремонті роботи.

Найменування та обсяги робіт визначені проектно-кошторисною документацією, що міститься в додатках до даного договору та його невід'ємною частиною у складі договірної ціни. Об'єктом виконання робіт є нежитлове приміщення - магазин «Кіра Пластініна», що знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Героїв Праці 7, ТРЦ Караван.

Відповідно до розділу 3 Договору, замовник за 3 дні до початку робіт передає підряднику будівельну готовність об'єкту для виконання робіт. Передає підряднику відпрацьовану та погоджену відповідно з діючими нормативними документами проектно-кошторисну документацію. Замовник протягом 3 календарних днів з моменту одержання надісланих підрядником проектів документів розглядає їх та, у випадку відсутності зауважень до виконання робіт, підписує зазначені проекти зі своєї сторони, скріплює їх відбитком своєї печатки та передає підряднику.

На підтвердження виконання робіт позивачу надано суду договірну ціну на ремонтно-будівельні роботи в магазині Кіра Пластініна, локальний кошторис на будівельно-ремонтні роботи, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 6-33 Том 2).

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних, виписаних ПП «Марсбуд» (а.с. 34-35 Том 2).

На підтвердження оплати позивачем надано суду виписку по особовим рахункам, оборотно-сальдову відомість по рахунку, картки рахунку (а.с. 36-48 Том 2).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач користувався нежитловим приміщення - магазин «Кіра Пластініна», що знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Героїв Праці 7, ТРЦ Караван на підставі договору суборенди № А26-1/Х-1 від 22.10.2010 р.

У зв'язку із закінченням строку дії договору суборенди № А26-1/Х-1 від 22.10.2010 р. та на підтвердження фактичної наявності результатів виконання ПП «Марсбуд» робіт, позивач надав суду результати фото фіксації стану такого приміщення, проведеної на час функціонування магазину (а.с. 64- 66 Том 2).

2. Також між позивачем (замовник) та ПП «Марсбуд» (підрядник) було укладено договір підряду № 1801/13 від 18.01.2013 р., відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, за завданням замовника виконати, а замовник - прийняти результат та оплатити виконані підрядником ремонтні роботи.

Об'єктом виконання робіт є нежитлове приміщення - магазин «Кіра Пластініна», що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, ТРЦ «Муссон».

На підтвердження виконання робіт позивачу надано суду договірну ціну на ремонтно-будівельні роботи в магазині Кіра Пластініна, локальний кошторис на будівельно-ремонтні роботи, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 70- 100 Том 2), дизайн проект магазина одягу (а.с. 101-121 Том 2), акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 122-179 Том 2).

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних, виписаних ПП «Марсбуд» (а.с. 174-179 Том 2).

На підтвердження оплати позивачем надано суду виписки по особовим рахункам (а.с. 180-190 Том 2).

Згідно договору суборенди нежитлового приміщення № 122-СВ від 15.01.2013 р. позивач мав право тимчасового платного користування частини будівлі Торгового комплексу за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29.

У зв'язку із закінченням строку дії договору суборенди № 122-СВ від 15.01.2013 р. та на підтвердження фактичної наявності результатів виконання ПП «Марсбуд» робіт, позивач надав суду результати фото фіксації стану такого приміщення, проведеної на час функціонування магазину (а.с. 205-208 Том 2).

3. Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (замовник) та ПП «Марсбуд» (підрядник) укладено договір № 20/05/2013 від 20.05.2013 р., відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник бере зобов'язання в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними та залученими силами та засобами будівельно-монтажні роботи та постачання матеріалів відповідно до договірної ціни, здати виконані роботи в обумовлені строки замовнику, усунути на протязі гарантійного строку за свій рахунок дефекти, зумовлені неякісним виконанням робіт. Обсяг, характер та вартість робіт визначається кошторисом робіт та проектною документацією замовника.

Об'єктом договору є ремонтно-будівельні роботи в магазині «Кіра Пластініна» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Труда, 7, ТРЦ Караван.

Вказане нежитлове приміщення перебувало у користуванні позивача на підставі договору оренди № А26-/Х-1 від 22.05.2013 р., укладеного між ТОВ «Крона-Компані» (орендодавець) та ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (орендар).

На підтвердження виконання робіт позивачем надано договірну ціну на ремонтно-будівельні роботи в магазині «Кіра Пластініна», локальний кошторис, підсумкову відомість до ресурсів локального кошторису, дизайн-проект, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 7-50, 121-123 Том 3).

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних (а.с. 51-62 Том 3).

Про рух коштів свідчать виписки по особовим рахункам (а.с. 63-100 Том 3).

4. Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (замовник) та ПП «Марсбуд» (підрядник) укладено договір № 01/08-13 від 01.08.2013 р., відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник бере зобов'язання в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними та залученими силами та засобами будівельно-монтажні роботи та постачання матеріалів відповідно до договірної ціни, здати виконані роботи в обумовлені строки замовнику, усунути на протязі гарантійного строку за свій рахунок дефекти, зумовлені неякісним виконанням робіт. Обсяг, характер та вартість робіт визначається кошторисом робіт та проектною документацією замовника.

Об'єктом ремонтно-будівельних робіт за вказаним вище договором є нежитлове приміщення, яке знаходиться в ТРЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, Спортивна площа 1.

Вказане приміщення знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди № 6-о, укладеного між ТОВ «Три О» (орендодавець) та ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (орендар).

На підтвердження виконання робіт позивачем надано суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт, договірну ціну на будівельні роботи, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів локального кошторису, дизайн проект, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 128-152 Том 3), фотозвіт (а.с. 188-190 Том 3).

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних (а.с. 153-156 Том 3).

Про рух коштів свідчать банківські виписки (а.с. 157-159 Том 3).

Натомість висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на використану в ході перевірки інформацію з протоколу допиту свідка ОСОБА_6, який показав, що дізнався про те, що він є директором ТОВ «Марсбуд» від працівників податкової міліції. Зазначив, що підприємство в державних органах не реєстрував. Де знаходиться підприємство та печатка не знає.

Також використано інформацію наведену в актах № 2112/26-55-22-08/38347350 від 05.11.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Марсбуд» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Київський Машинобудівний Завод» за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р.» та № 2496/26-55-22-08/38347350 від 25.11.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Марсбуд» щодо господарських відносин з ТОВ «Київський Машинобудівний Завод» за період з 01.06.2013 р. по 31.08.2013 р.», складених ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

В ході перевірки було використано акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 725/26-58-22-05-11/37107129 від 23.08.2013 р. «Про неможливість проведення звірки ТОВ «Київський Машинобудівний Завод» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Біг-Шпік», ТОВ «Бріліант компані» за період з 01.05.2013 р. по 31.05.2013 р.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія «Сельта» суд зазначає наступне.

1. Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (замовник) та ТОВ «Компанія «Сельта» укладено договір підряду № 2804/11 від 28.04.2011 р., відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, за завданням замовника виконати, а замовник - прийняти результат та оплатити виконані підрядником ремонтні роботи. Найменування та обсяги робіт визначені проектно-кошторисною документацією, що міститься в додатках до даного договору.

Об'єктом виконання робіт є нежитлове приміщення - офіс 6А/38 загальною площею 118,45 кв.м., розташоване у будівлі офісного центру «Форум» за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корп. 6.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано договірну ціну на будівництво, локальний кошторис на ремонтні роботи, підсумкову відомість ресурсів (витрат по факту), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 6- 23 Том 4).

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних (а.с. 24-27 Том 4).

На підтвердження оплати за виконані роботи позивачем надано виписки по особовим рахункам, картки рахунку (а.с. 28-41 Том 4).

2. Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (замовник) та ТОВ «Компанія «Сельта» (підрядник) укладено договір підряду № 0808/11 від 08.08.2011 р., відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, за завданням замовника виконати, а замовник - прийняти результат та оплатити виконані підрядником ремонтні роботи. Найменування та обсяги робіт визначені проектно-кошторисною документацією, що міститься в додатках до даного договору.

Об'єктом виконання передбачених даним договором робіт є нежитлове приміщення - офіс 6А/38 загальною площею 118,45 к.м., розташованого в будівлі офісного центру «Форум» за адресою: м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13, корп. 6.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано договірну ціну на будівництво, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 45- 57 Том 4).

Податкові зобов'язання відображено в податковій накладній (а.с. 58 Том 4).

На підтвердження оплати за виконані роботи позивачем надано виписку по особовому рахунку (а.с. 59-60 Том 4).

3. Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (замовник) та ТОВ «Компанія «Сельта» (підрядник) укладено договір підряду № 0302/12 від 03.02.2012 р., відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, за завданням замовника виконати, а замовник - прийняти результат та оплатити виконані підрядником ремонтні роботи.

Об'єктом виконання передбачених даним договором робіт є нежитловим приміщенням - склад 402 загальною площею 123 кв.м., розташоване у складській будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 8.

На підтвердження виконання робіт за вищевказаним договором позивачем надано суду договірну ціну, акт приймання - передачі результатів виконаних робіт, банківську виписку, податкову накладну (а.с. 66- 70 Том 4).

4. Між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» (замовник) та ТОВ «Компанія «Сельта» (підрядник) укладено договір підряду № 0108/12 від 03.08.2012 р., відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, за завданням замовника виконати, а замовник - прийняти результат та оплатити виконані підрядником ремонтні роботи.

Об'єктом виконання передбачених даним договором робіт є нежитловим приміщенням - склад 402 загальною площею 123 кв.м., розташоване у складській будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 8.

На підтвердження виконання робіт за вищевказаним договором позивачем надано суду договірну ціну, підсумкову відомість ресурсів (витрат по факту), акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 74-108 Том 4).

Податкові зобов'язання відображено в податкових накладних (а.с. 109-111 Том 4).

Про рух коштів свідчить банківська виписка (а.с. 112-113 Том 4).

Наявність у тимчасовому користуванні складського приміщення у нежитловому будинку - складі, який належить ТОВ «Королівська компанія розвитку» для здійснення зберігання непродовольчих товарів народного споживання, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 8, свідчить договір оренди складських приміщень № 08 від 01.01.2012 р.

Між тим, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на протокол допиту свідка гр. ОСОБА_7 засновника ТОВ «Компанія «Сельта», згідно якого, останній дізнався про те, що він є засновником ТОВ «Компанія «Сельта» від працівників податкової міліції під час допиту його як свідка. Так, з початку 2011 року, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

З протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_8 - засновника ТОВ «Компанія «Сельта» вбачається, що остання непричетна до господарської діяльності товариства. Про те, що є засновником ТОВ «Компанія «Сельта» дізналася від працівників податкової міліції.

Крім того, згідно з Витягу з кримінального провадження № 32013100130000094, встановлено, що 12.09.2013 р. до ЄРДР внесено запис про те, що ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в період часу з 2011 року по 2013 рік, створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Атласс Компані», ТОВ «Компанія «Сельта» з метою прикриття незаконної діяльності та сприянню службовим особам підприємств реально діючого сектору економіки в ухиленні від сплати податків, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт № 2858/26-55-22-08/35534315 від 10.12.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Сельта» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., яким встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 11 350 556,34 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 11 917 748,61 грн., з огляду на що податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Компанія «Сельта» здійснювалася поза межами правового поля без мети досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_15 - керівника ТОВ «Компанія «Сельта» встановлено, що останній створив ТОВ «Компанія «Сельта» за винагороду. Жодного відношення до господарської діяльності підприємства не має.

Виходячи з наведеного, контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ «Атласс Компані», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Відео АРТ», ПП «Марсбуд» та ТОВ «Компанія «Сельта» здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Однак, суд критично оцінює наведені відповідачем в акті перевірки висновки та не приймає їх до уваги з огляду на наступне.

Стосовно посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, як на підставу неправомірності включення позивачем певних сум за угодами з такими контрагентами до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1999 № 2657-ХП податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, в силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу вищевикладених норм права та обставин справи вбачається, що висновки суб'єкта владних повноважень, викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Наведеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Отже, за змістом частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Диспозиція ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України на відміну від норми частини першої цієї статті, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Втім доказів винесення вироку у кримінальній справі суду не надано.

Викликаний в судове засідання свідок ОСОБА_6 зазначив, що ніяких документів по ПП «Марсбуд» не підписував та не має ніякого відношення до господарської діяльності підприємства.

Разом з тим, надаючи правову оцінку, наданим позивачем документам у сукупності з фактичними обставинами справи, суд оцінює їх критично з огляду на наступне.

Відповідно до договору № 19/12-11 від 19.12.2011 р., укладеного між ТОВ «Атласс Компані» та ТОВ «Кіра Пластініна Україна» виконавець зобов'язується за оплату виконати інформаційно-технічні послуги по взаємодії ресурсу інтернет-магазину Кira Plastinina з пошуковою системою Google та Yandex на основі контенту сайту в період з 1/01/2012 по 31/01/2012, а замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та в порядку, вказаних у даному договорі.

Однак з наданих позивачем фотоматеріалів неможливо встановити за який саме період здійснювалося виконання інформаційно-технічних послуг по взаємодії ресурсу інтернет-магазину Кira Plastinina з пошуковою системою Google та Yandex на основі контенту сайту.

Крім того, п. 5.3 вказаного вище договору передбачено укладення брифу, який передбачає планування та проведення рекламної компанії, зокрема затвердження оригінал-макету. Між тим доказів укладення такого брифу та оригінал-макету суду не надано.

Щодо первинних документів, наданих позивачем на підтвердження виконання умов договору поставки № 104 від 01.03.2013 р., укладеного між ТОВ «Алві Груп» та ТОВ «Кіра Пластініна Україна» слід зазначити, що більшість видаткових накладних, які свідчать про видаткові операції, не містять підпису та прізвища ім'я по батькові відповідальної особи замовника (а.с. 172-174 Том 1), зокрема, суду не надано доказів отримання товарно-матеріальних цінностей (довіреностей на отримання матеріальних цінностей); доказів перевезення продукції; доказів її завантаження, розвантаження, передачі на склад покупця; доказів оприбуткування товару.

На підтвердження виконання договору № 12/13 від 18.02.2013 р. на проведення рекламної компанії, укладеного між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» та ТОВ «Відео Арт» позивачем не надано суду жодного макету чи доказів його (їх) розроблення та затвердження його (їх) сторонами. Фотозвіт не містить відміток затвердження та підписів відповідальних осіб, періоду розміщення та місця розташування спеціальних конструкцій, з огляду на що суд критично оцінює вказаний доказ.

На підтвердження виконання договорів підряду № 1501/13 від 15.01.2013 р., № 1801/13 від 18.01.2013 р., № 20/05/2013 від 20.05.2013 р., № 01/08-13 від 01.08.2013 р., укладених між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» та ПП «Марсбуд», позивачем не надано суду доказів передачі приміщень для здійснення ремонтних робіт, доказів прийняття-передачі приміщення після здійснення ремонтних робіт (кінцевого акту приймання-передачі), проектно-кошторисна документація та більшість актів виконаних робіт не містять погодження (затвердження) уповноваженою особою замовника.

На підтвердження виконання договорів підряду № 2804/11 від 28.04.2011 р., № 0808/11 від 08.08.2011 р., № 0302/12 від 03.02.2012 р., № 0108/12 від 03.08.2012 р., укладених між ТОВ «Кіра Пластініна Україна» та ТОВ «Компанія «Сельта», позивачем не надано доказів, які б свідчили про їх виконання, зокрема, кінцевих актів здачі-прийняття виконаних ремонтно-будівельних робіт. Слід зазначити, що акт № 06082 (а.с. 81-89 Том 4) не містить печатки, прізвища та ім'я по батькові уповноваженої на підписання останнього особи, дати підписання. Також позивачем не надано суду доказів передачі та прийняття приміщень, згідно договорів № 2804/11 від 28.04.2011 р., № 0808/11 від 08.08.2011 р., № 0302/12 від 03.02.2012 р., № 0108/12 від 03.08.2012 р., які є предметом ремонтно-будівельних робіт.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем первинні документи, суд дійшов висновку, про те, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Атласс Компані», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Відео АРТ», ПП «Марсбуд» та ТОВ «Компанія «Сельта» не підтверджуються належними доказами у справі, зокрема, не підтверджується реальне здійснення платником податків зазначених операцій.

Суд зазначає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, а роботи не виконувалися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг, виконання робіт не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Отже, позивач не надав суду документів, що є обов'язковими для формування валових витрат та податкового кредиту. Аналіз матеріалів справи у сукупності свідчить про те, що зазначені угоди укладалися без їх фактичного виконання сторонами, а тому, суд дійшов висновку, що позивач протиправно включив до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам із вказаними контрагентами, а також сформував податковий кредит за вказаними вище угодами.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту та валових витрат сум податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Атласс Компані», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Відео АРТ», ПП «Марсбуд» та ТОВ «Компанія «Сельта» за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2014 р.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 01.08.2014 р. № 107326552208, № 107426552208, а, отже, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна» (код ЄДРПОУ 35427609) решту судового збору у розмірі 4 384,80 грн. до Державного бюджету України.

3. Доручити стягнення решти судового збору у розмірі 4 384,80 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна» (код ЄДРПОУ 35427609) Державній податковій інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук