Рішення

від 13.01.2015 по справі 911/4992/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа № 911/4992/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ «Королівка» Київська обл., Макарівський р-н, с. Королівка

про стягнення 1493,70 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: Чапік К.М. - довіреність № 158-08/2493 від 26.11.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернулась Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» (далі - позивач) з позовом до ТОВ «СВ «Королівка» (далі - відповідач) про стягнення 1493,70 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 5/24 від 25.07.2012 року на виконання робіт по створенню науково-технічної продукції, щодо оплати виконаних робіт. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 493,70 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2014 року порушено провадження у справі № 911/4992/14, призначено розгляд справи на 16.12.2014 року.

16.12.2014 року у судове засідання з'явився представник позивача, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. У зв'язку з чим, ухвалою від 16.12.2014 року розгляд справи відкладався до 13.01.2015 року.

В судовому засіданні 13.01.2015 року позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 13.01.2015 року не з'явився. Відповідач відзив на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи. Нез'явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без їх участі за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2012 року між Київським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції, правонаступником якого є Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» (виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ «Королівка» (замовник, відповідач у справі) укладено Договір на виконання робіт по створенню науково-технічної продукції № 5/24 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок замовника виконати зазначені в пунктах 1.2. - 1.4. Договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти результати цих робіт і сплатити виконавцю вартість виконаних робіт.

Зокрема, пунктом 1.2. Договору встановлено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по агрохімічному обстеженню земель сільськогосподарського призначення на площі 383,0 га і відібрати 45 зразків ґрунту.

Згідно п. п. 1.3., 1.4. Договору, у відібраних ґрунтових зразках визначити наступні агрохімічні показники: гідролітичну кислотність, рН-сольовий, кальцій, магній, гумус, азот, фосфор, калій, бор, марганець, мідь, цинк, кадмій, свинець, ДДТ, гексахлоран, цезій-137.

На основі проведених досліджень замовнику видаються матеріали агрохімічного обстеження земель з еколого-агрохімічними показниками якості, визначеною бальною оцінкою полів та картограми вмісту елементів живлення.

Відповідно до п. 3.4. Договору, виконавець має право отримати оплату за виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 4.1. Договору, прийом-здача робіт оформляється актом, складеним в 2-х примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу.

Пунктами 5.3., 5.4. Договору передбачено, що загальна вартість виконаних робіт, згідно даного Договору становить 1 493,70 грн. Кінцевий розрахунок між сторонами проводиться по завершенні робіт після підписання Акту приймання-здачі на виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору було виконано визначений обсяг робіт, що підтверджується Актом готовності матеріалів наукового дослідження з агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення від 25.07.2012 року, підписаним та скріпленим печатками позивача та відповідача.

Проте, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних за Договором робіт, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1493,70 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на телекомунікаційні послуги та послуги з технічного обслуговування та підтримки були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ «Королівка» (08012, Київська обл., смт. Макарів, вул. Фрунзе, 52-а, код 36292917) на користь Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» (04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 8, код 25835792) 1 493,70 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто три грн. 70 коп). основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп . витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик