Рішення

від 12.01.2015 по справі 910/25325/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25325/14 12.01.15

За позовом Ветеринарно-санітарного загону м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР»

про стягнення 11 072, 30 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Джус Д.В.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Ветеринарно-санітарний загін м. Києва (далі -позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11 072, 30 грн., з яких: 8 865, 00 грн. -основний борг, 1 464, 83 грн. - інфляційні втрати, 742, 47 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань

щодо оплати наданих послуг за договором № 65/2 від 03.01.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.12.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.01.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2011 р. між Ветеринарно-санітарним загоном м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМБАР» укладено договір № 65/2, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується з 03.01.2011 р. по 31.12.2011 р. проводити комплекс протиепізоотичних заходів на території та в будівлях відповідача (дератизація, дезінсекція, дезінфекція, мийка приміщень та камер) своїми силами та засобами в залежності від епізоотичного та санітарно-епідеміологічного стану, згідно з встановленими цінами і по видах послуг.

Вид роботи:

1. Дезінфекція на суму 8 250, 00 грн.

2. Дератизація на суму 21 300, 00 грн.

Об'єкт та їх дислокація вул. Берегова, буд. 1: м'ясопереробний цех, прилегла територія.

Загальна сума по договору на рік складає: 35 460, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % у розмір 5 910, 00 грн.

Відповідно до літери е) п. 3 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки з позивачем за проведення робіт згідно платіжної вимоги-доручення, яка направляється відповідачу, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані послуги згідно умов договору на загальну суму 8 865, 00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000061 від 14.01.2011 р. на суму 2 955, 00 грн., № ОУ-0000212 від 09.02.2011 р. на суму 2 955, 00 грн., № ОУ-0000393 від 22.03.2011 р. на суму 2 955, 00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи), а також актом звірки взаємоперевірки розрахунків за період з 01.01.2011 р. по 01.12.2011 р. та актом взаємних розрахунків за період з 01.12.2011 р. - 15.05.2014 р. (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 8 865, 00 грн.

24.09.2014 р. позивачем на адресу відповідача направлялася претензія про сплату заборгованості № 128/14 від 23.09.2014 р., в якій позивач просить негайно сплатити заборгованість за надані послуги згідно договору № 65/2 від 03.01.2011 р., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, яка отримана відповідачем 30.09.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 8 865, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 464, 83 грн. - інфляції та 742, 47 грн. - 3 % річних за період з 01.01.2012 р. по 05.11.2014 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 65/2 від 03.01.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень по актам здачі-прийняття робіт № ОУ-0000061 від 14.01.2011 р. на суму 2 955, 00 грн., № ОУ-0000212 від 09.02.2011 р. на суму 2 955, 00 грн., № ОУ-0000393 від 22.03.2011 р. на суму 2 955, 00 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 8 865, 00 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 65/2 від 03.01.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 8 865, 00 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 464, 83 грн. - інфляції та 742, 47 грн. - 3 % річних за період з 01.01.2012 р. по 05.11.2014 р.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 65/2 від 03.01.2011 р. з нього, в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 742, 47 та інфляція у розмірі 1 464, 83 грн. за період з 01.01.2012 р. по 05.11.2014 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Ветеринарно-санітарного загону м. Києва задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38, літера А, ідентифікаційний код - 31240382), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Ветеринарно-санітарного загону м. Києва (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 12, ідентифікаційний код - 05415183) 8 865 (вісім тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. - заборгованості, 1 464 (одну тисячу чотириста шістдесят чотири) грн. 83 коп. - інфляційних втрат, 742 (сімсот сорок дві) грн. 47 коп. - 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 15.01.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.