Постанова

від 13.01.2015 по справі 908/504/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа № 908/504/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Міракові Г.А.

сторони не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (вх. № 3977 З/2-6) на постанову господарського суду Запорізької області від 06.03.14 року у справі №908/504/14

за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного підприємства «АЙ. ЕФ.СІ. Дістрібьюшн», м. Запоріжжя

до Приватного підприємства «АЙ. ЕФ.СІ. Дістрібьюшн», м. Запоріжжя

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 06.03.2014 року у справі №908/504/14 (суддя Юлдашев О.О.) Приватне підприємство "АЙ.ЕФ.СІ.Дістрібюшн", м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Маринчук Іванну Сергіївну, яку зобов'язано завершити ліквідаційну процедуру згідно з вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - ПП "АЙ.ЕФ.СІ.Дістрібюшн" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з зазначеною постановою суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 06.03.2014р. по справі №908/504/14, провадження у справі припинити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.01.2015р.

В судове засідання боржник та апелянт не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи, що явку сторін обов'язковою судом не визнано, а матеріалів достатньо для розгляд даної скарги, колегія суддів розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до абз. 15 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції закону від 22.12.2011р. №4212), учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

В силу приписів статті 1 вказаного закону, кредитор, це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

В даному випадку, колегія суддів дійшла висновку про те, що скаржник є тією особою, право якої зачіпаються оскаржуваним судовим актом. А тому має право на оскарження постанови про визнання ПП «АЙ.ЕФ.СІ. Дістрібьюшн» банкрутом, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що боржник знаходився на обліку у ДПІ Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 34 т.1). Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2014р. ДПІ Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомлено про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство ПП «АЙ. ЕФ.СІ. Дістрібьюшн» до розгляду, а також повідомлялось і в подальшому про порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

Нормами Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011р. № 1588, передбачено обов'язок юридичної особи, у разі добровільної ліквідації в досудовому порядку, повідомити органи ДПІ про припинення платника податків та надати відповідну заяву (довідка за ф. 8-ОПП), що, в свою чергу, зобов`язує ДПІ провести позапланову перевірку. Проте, боржником вказані дії здійсненні не були, що призвело до необізнаності скаржника щодо припинення юридичної особи - ПП «АЙ. ЕФ.СІ. Дістрібьюшн», а тому позбавлення ДПІ можливості своєчасно виконати, покладені на неї державою контролюючі функції. Зазначене підтверджує порушення прав ДПІ, як контролюючого органу у сфері справляння податків і зборів та наповнення дохідної частини державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2014р. голова ліквідаційної комісії Приватного підприємства «АЙ.ЕФ.СІ. Дістрібьюшн» звернулась до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства «АЙ. ЕФ.СІ. Дістрібьюшн» в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В своїй заяві ліквідатор боржника посилаючись на статтю 110 ЦК України, та на рішення, прийняте на загальних зборах Приватного підприємства «АЙ.ЕФ.СІ. Дістрібьюшн» щодо припинення підприємства шляхом його ліквідації у добровільному порядку, зазначає, що вартості майна боржника недостатньо для погашення його заборгованості перед ТОВ «Детективна агенція «Бронт» у розмірі 150000,00 грн., тому просить суд порушити провадження у справі про банкрутство ПП «АЙ. ЕФ.СІ. Дістрібьюшн» та визнати його банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначити Маринчук І.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2014р. вказану заяву прийнято до розгляду, боржника зобов'язано надати суду оригінали доданих до заяви документів (для огляду), довідку про майно, в т.ч. про кошти, які знаходяться на рахунках в банках або інших фінансово-кредитних установах, їх поштові адреси; витяги з державних реєстрів обтяжень нерухомого та нерухомого майна; довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; докази відсутності корпоративних прав в інших юридичних особах; докази подання до податкового органу, в якому боржник перебуває на обліку, відповідної заяви про припинення юридичної особи; докази того, що до моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) склав та подав органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період; докази проведення органами державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

Копію вказаної ухвали зобов'язано надіслати боржнику, державному реєстратору реєстраційної служби ЗМУЮ, Головному управлінню юстиції у Запорізькій області, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Бориспільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, Жовтневому ВДВС Запорізького МУЮ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2014р. порушено справу про банкрутство ПП «АЙ.ЕФ.СІ. Дістрібьюшн», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Копію вказаної ухвали також надіслано боржнику, державному реєстратору реєстраційної служби ЗМУЮ, Головному управлінню юстиції у Запорізькій області, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Бориспільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, Жовтневому ВДВС Запорізького МУЮ.

Постановою господарського суду Запорізької області від 06.03.2014р. ПП «АЙ.ЕФ.СІ. Дістрібьюшн» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Маринчук Іванну Сергіївну, яку зобов'язано завершити ліквідаційну процедуру згідно вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

До такого висновку господарський суд дійшов, встановивши правильність вжиття ліквідатором боржника всіх передбачених чинним законодавством України заходів, які є необхідними для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, згідно статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також з урахуванням наявності підстав визнання боржника банкрутом, наведених у статтях 37, 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Втім до такого висновку суд першої інстанції дійшов без урахування положень діючого законодавства, які встановлюють наявність необхідних передумов для звернення з заявою про порушення провадження у справ про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в офіційних друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням і учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої ї створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. З ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку дія пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про господарські товариства» з дня призначенні ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує в друкованих засобах масової інформації, а яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення господарського товариства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього, забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявляє його дебіторів і кредиторів учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що тільки після повідомлення державного реєстратора про рішення власника боржника про припинення юридичної особи з метою внесення відповідного запису до реєстру, та опублікування відповідного оголошення у спеціальному друкованому засобі масової інформації (Бюлетені державної реєстрації), повідомлення явних кредиторів боржника, оцінки вартості наявного майна боржника, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення і в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та проходження позапланової (ліквідаційної) перевірки (відповідно до пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків), можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Відповідно до Наказу Мінфіну «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» №1588, юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. N8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. 6-ОПП; оригінал довідки за ф. N4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Тому, як вбачається з матеріалів справи, до заяви голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство, не додані докази повідомлення державного реєстратора про рішення власника щодо припинення юридичної особи, опублікування про припинення юридичної особи у спеціальному друкованому засобі масової інформації (Бюлетені державної реєстрації), повідомлення явних кредиторів, органу державної податкової служби (довідка за ф. 8-ОПП), пенсійним органам у встановленому законодавством порядку в 3-денний термін та проходження податкової перевірки згідно ст. 60 Господарського кодексу України (в редакції станом на прийняття власником рішення щодо добровільної ліквідації). При цьому, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, чого судом першої інстанції зроблено не було.

Судом першої інстанції також не враховано факт ненадання ліквідатором на вимогу суду (ухвала від 20.02.2014р.) витребуваних документів: довідку про майно, в т.ч. про кошти, які знаходяться на рахунках в банках або інших фінансово-кредитних установах, їх поштові адреси; витяги з державних реєстрів обтяжень нерухомого та нерухомого майна; довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; докази відсутності корпоративних прав в інших юридичних особах; докази подання до податкового органу, в якому боржник перебуває на обліку, відповідної заяви про припинення юридичної особи; докази того, що до моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) склав та подав органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період; докази проведення органами державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

На думку колегії суддів, вказане призвело до здійснення неправильних висновків судом першої інстанції щодо наявності підстав для порушення провадження у даній справі, визнання боржника банкрутом, та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду першої інстанції від 06.03.2014р. про визнання ПП «АЙ. ЕФ.СІ. Дістрібьюшн» банкрутом та ліквідаційної процедури підлягає скасуванню, як така, що не відповідає приписам чинного законодавства, а провадження у даній справі - підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, п. 3 ч. 1 ст. 103, п.п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 06.03.2014 р. у справі № 908/504/14 скасувати.

Провадження у справі № 908/504/14 припинити.

Повний текст постанови складено 17.01.2015 р.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель