Рішення

від 05.01.2015 по справі 128/5364/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/5364/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

05.01.2015 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.,

при секретарі: Гавріловій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за об'єднаними позовними заявами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа", треті особи без самостійних вимог Державний кадастровий реєстратор Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними та повернення земельних ділянок,

Встановив:

Позивачі звернулись до суду з вищевказаними позовними заявами.

Так, ОСОБА_1 в позовній заяві вказала, що їй належить земельна ділянка за кадастровим номером 0520684000:01:007:0086, розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, площею 1, 6183 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 775345. Та між позивачем і відповідачем було укладено договір оренди даної земельної ділянки, зареєстрований у відповідному органі державної реєстрації. Оскільки в даному договорі не зазначено істотної умови договору оренди земельної ділянки, передбаченої ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, тому позивач просить визнати даний договір недійсним та зобов'язати відповідача звільнити орендовану земельну ділянку.

ОСОБА_2 в позовній заяві вказала, що їй належить земельна ділянка за кадастровим номером 0520684000:01:001:0194, розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, площею 1, 3129 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 774377. Та між позивачем і відповідачем було укладено договір оренди даної земельної ділянки, зареєстрований у відповідному органі державної реєстрації. Оскільки в даному договорі не зазначено істотної умови договору оренди земельної ділянки, передбаченої ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, тому позивач просить визнати даний договір недійсним та зобов'язати відповідача звільнити орендовану земельну ділянку.

Ухвалою Вінницького районного суду вищевказані позови об'єднані в одну справу за №128/5364/14-ц (а.с. 58).

В судове засідання позивачі та представник позивачів ОСОБА_3 не з'явилися, представник позивачів надав суду заяву, згідно якої просить провести розгляд по даній справі без його участі та позов задовольнити. Також представником позивачів в обґрунтування позовних вимог попередньо було надано суду в письмовому вигляді додаткові пояснення за позовною заявою ( а.с. 66 - 68), згідно яких просить врахувати, що з приводу відсутності в договорі оренди земельної ділянки такої істотної умови орендодавці, в тому числі позивачі по справі, зверталися до відповідача з вимогою внести відповідні зміни до договорів та обумовити дану істотну умову договору оренди, але відповідач до цього часу жодних дій з приводу внесення змін до договору оренди землі не вчинив.

Представник відповідача ТОВ "Правнича компанія "Справа" Цвик А.О. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просить розглянути справу у його відсутності, також попередньо надавав суду заперечення та доповнення до заперечення, згідно яких просить в задоволенні позову відмовити, з підстав викладених в запереченні, крім цього ним також було подано заяву про застосування строків позовної давності(а.с. 24, 25, 50, 51).

Представник третьої особи Державний кадастровий реєстратор Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області Скрипник О.І. надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при розгляді даної справи покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції, в судове засідання не з'явився, хоча викликаний до суду належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи, тому його неявка не є перешкодою у розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши заяви учасників процесу, вивчивши матеріали справи, письмові пояснення представника позивачів, письмові заперечення проти позову представника відповідача, суд прийшов до наступних висновків.

Так, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 1, 6183 га, за кадастровим номером 0520684000:01:007:0086, розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 775345(а.с. 6).

15.12.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, зареєстрований в Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК 28.12.2010 року ( а.с. 7 - 8).

ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 1, 3129 га, за кадастровим номером 0520684000:01:001:0194, розташована на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 774377 ( а.с. 32, 34).

15.12.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, зареєстрований в Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК 10.12.2010 року (а.с. 35 - 36).

Позивачі вважають підставою обґрунтування позовних вимог відсутність у вищевказаних договорах оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а саме - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Та водночас суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі", право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди. Орендар, що має намір відчужити право оренди земельної ділянки за згодою орендодавця, подає особисто або надсилає рекомендованим листом орендодавцеві відповідну заяву. Орендодавець у місячний строк з дня отримання заяви письмово надає орендарю згоду на відчуження права оренди земельної ділянки або вмотивовану відмову в наданні такої згоди. У разі якщо в установлений цією статтею строк орендодавець не надав згоди на відчуження права оренди земельної ділянки або вмотивованої відмови в її наданні, орендар може відчужувати право оренди земельної ділянки через десять робочих днів з дня закінчення цього строку. Відчужене право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відомості про передачу в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки відповідачем, чи вчинення ним дій, спрямованих на передачу в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, відсутні.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом. Тобто даною нормою встановлено право саме власника земельної ділянки (орендодавця, а не орендаря) на таке відчуження права оренди.

Згідно з пунктом 14 розділу "Перехідні положення" ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору) до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про заставу" предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Згідно з підпунктом "б" пункту 15 розділу "Перехідні положення" ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору) до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Отже відсутність у договорах оренди землі, укладених 15 грудня 2008 року, істотної умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним, оскільки на момент їх укладення чинним законодавством не дозволялося вчинення таких дій щодо земельних ділянок позивачів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачами не доведено суду належними доказами наявності порушення, невизнання або оспорення прав позивачів у зв'язку з відсутністю в договорах оренди землі зазначеної умови (умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки), її істотність, а також в чому саме полягає таке порушення, невизнання або оспорення законних прав позивачів у зв'язку з відсутністю саме даної умови в договорах оренди землі, що відповідає Правовим позиціям, висловленим Верховним Судом України в постановах від 25.12.2013 року по справі № 6-78цс13, та від 03.09.2014 року по справі № 6-94цс14.

Посилання позивачів та їх представника на порушення їхніх прав внаслідок ухилення відповідача від внесення змін в договори оренди не можуть свідчити про порушення їх прав та наявність підстав для визнання укладених договорів недійсними в зв'язку з відсутністю в договорі оренди умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, оскільки згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Тобто за таких обставин між сторонами існує інший спір щодо інших підстав та обставин, ніж ті, що вказані в позовній заяві, та щодо якого позовні вимоги по даній справі не заявлялись.

Тому позивачам по справі необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання договорів оренди землі недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки в зв'язку з безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених вимог, оскільки підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 15 ЦК України, ст. 93, п.п. 14, 15 розділу "Перехідні положення" ЗК України, ст.ст. 8-1, 15, 30 Закону України "Про оренду землі", Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року, Правовою позицією, яка висловлена Верховним судом України від 03.09.2014 року, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 197, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа", треті особи без самостійних вимог Державний кадастровий реєстратор Управління Держземагенства у Вінницькому районі Вінницької області, Реєстраційна служба Вінницького районного управління юстиції, про визнання договорів оренди землі недійсними та повернення земельних ділянок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: