Ухвала

від 15.01.2015 по справі 918/1692/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2015 р. Справа № 918/1692/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши справу за позовом Заступника прокурора м.Рівне в особі Рівненської міської ради в особі Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (м.Рівне)

до відповідача Громадської організації "Культурно-мистецький центр "Бурштинові зорі" (м. Рівне)

про стягнення боргу в сумі 16 555 грн. 99 коп.

Представники:

Від позивача: Борисова І.В. (довіреність №08-30 від 14 січня 2013 року);

Від відповідача: не з'явився;

Від органу прокуратури: Грицак А.В.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м.Рівне звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради з позовом до Громадської організації "Культурно-мистецький центр "Бурштинові зорі" про стягнення боргу в сумі 16 555 грн. 99 коп., позовні вимоги аргументувавши тим, що відповідачем не виконано належним чином умови укладеного між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Громадською організацією "Культурно-мистецький центр "Бурштинові зорі" договору оренди нежитлового приміщення № 2010 від 06 грудня 2010 року в частині сплати орендної плати в сумі 16 555,99 грн.

В судовому засіданні представники позивача та органу прокуратури підтримали позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України у пунктах 3.9.1., 3.9.2. постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 01 грудня 2014 року та про відкладення розгляду справи від 18 грудня 2014 року що містили інформацію про місце дату та час розгляду справи були направлені на адресу відповідача зазначену позивачем в позовній заяві та відповідає інформації з ЄДРПОУ.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та органу прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарським судом Рівненської області встановлено наступне.

За змістом статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Як визначено приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 3-рн/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині 2 статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Враховуючи той факт, що Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради здійснює управління комунальним майном, що перебуває у власності Рівненської міської ради, а несплата орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення є порушенням інтересів держави у сфері використання комунального майна заступник прокурора м.Рівне звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради з позовом до Громадської організації "Культурно-мистецький центр "Бурштинові зорі" про стягнення боргу в сумі 16 555 грн. 99 коп.

Як підтверджується матеріалами справи, 06 грудня 2012 року між Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради (орендодавець, позивач) та Громадською організації "Культурно-мистецький центр "Бурштинові зорі" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2010 (надалі - договір), відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі - майно), розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Пересопницька 3, загальною площею 157,4 кв.м., яке перебуває на балансі Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Вартість майна, визначена відповідно до звіту про оцінку майна, складає 710 023,00 грн. станом на 31 жовтня 2012 року.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк договору оренди встановлюється на два роки з 06 грудня 2012 року по 05 грудня 2004 року.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що даний договір вважається припиненим з моменту закінчення дії договору при умові наявності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди приміщення не пізніше одного місяця після дня закінчення строку його дії.

Відповідно до пункту 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у строк , указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі вказаного майна.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі нежитлового приміщення на вул. Пересопницькій 3, № 17 від 25 грудня 2012 року Управління комунальною власності виконавчого комітету Рівненської міської ради передало, а Громадська організація "Культурно-мистецький центр "Бурштинові зорі" прийняла нежитлове приміщення що знаходиться за адресою вул. Пересопницька 3, загальною площею 157,4 кв.м.

Згідно п.4.1. договору орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради та встановлюється в сумі 2 178,79 грн. в місяць, базовий місяць - листопад.

Згідно пункту 4.3. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця.

Як зазначає позивач, орендна плата відповідачем сплачувалась з порушенням умов договору, в зв'язку з чим, станом на час розгляду справи у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за договором в сумі 16 555,99 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

В частині 1 статті 286 Господарського кодексу України вказано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-XII, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Громадської організації "Культурно-мистецький центр "Бурштинові зорі" про стягнення заборгованості за договором від 06 грудня 2012 року в сумі 16 555 грн. 99 коп. є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Громадської організації "Культурно-мистецький центр "Бурштинові зорі" (33013, м.Рівне, проспект Миру 14, кв. 2, код ЄДРПОУ 38503248) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м.Рівне, вул. Соборна 12а, код ЄДРПОУ 26259563) 16 555,99 грн. заборгованості.

3. Стягнути з Громадської організації "Культурно-мистецький центр "Бурштинові зорі" (33013, м.Рівне, проспект Миру 14, кв. 2, код ЄДРПОУ 38503248) в доход Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

повне рішення складено 16 січня 2015 року

Суддя Качур А.М.