Рішення

від 13.01.2015 по справі 924/1774/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2015 р. Справа № 924/1774/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства "Ірен" м. Нетішин

до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" м. Нетішин

про стягнення 16397грн. 55коп. 3% річних та 700грн. 89коп. - інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача Лісовський В.О. - представник за довіреністю від 09.12.2014р.

Головін В.Ю. - директор

від відповідача Яманкіна О.М. - представник за довіреністю від 04.04.2014р.

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" м. Нетішин 19995грн. 44коп., з яких 19225грн. 20коп. 3% річних, 770грн. 25коп. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 26.11.2014р. порушено провадження у справі №924/1774/14 та призначено справу до розгляду на 09.12.2014р.

Ухвалою суду від 09.12.2014р. розгляд справи відкладено на 22.12.2014р.

Ухвалою суду від 22.12.2014р. розгляд справи відкладено на 13.01.2015р.

В судовому засіданні 22.12.2014р. прийнято подану представником позивача заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 16397грн. 55коп. 3% річних, 700грн. 89коп. - інфляційних втрат.

В судовому засіданні 13.01.2015р. представник позивача підтримує позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог (вх.№05-08/3318/14 від 22.12.2014р.) та просить суд з відповідача 16397грн. 55коп. 3% річних (нарахованих за період з 17.11.2011р. по 27.03.2013р. на суму боргу 367247грн. 05коп., та з 28.03.2013р. по 18.05.2013р. на суму боргу 333637грн. 17коп.) та 700грн. 89коп. - інфляційних втрат (нарахованих за грудень 2011- березень 2013р. на суму боргу 367247грн. 05коп., за квітень 2013р. - травень 2013р. на суму боргу 333637грн. 17коп.). В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору поставки № 114-10/ХД від 19 березня 1998 року, укладеного між Малим приватним підприємством "Ірен" та Національною атомною енергогенеруючою компанією "Енергоатом" в особі відособленого "Хмельницька атомна електростанція" та рішення господарського суду Хмельницької області від 21.06.2002р. у справі № 13/2065, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2002 року, про стягнення з Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" "Хмельницька атомна електрична станція" на користь Малого приватного підприємства "Ірен" 367247,05грн. основного боргу за поставлені товарно-матеріальні цінності згідно договору № 114-10/ХД від 19.03.1998р. Зазначає, що відповідач повністю розрахувався за сумою основної заборгованості, однак з порушенням строків визначених умовами договору. За порушення термінів виконання грошових зобов'язань позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних. Зазначає, що нарахування проведено в межах строків позовної давності, передбачених ст. 257 ЦК України за періоди з 17.11.2011р. по 18.05.2013р. Також просить суд відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати по справі, а саме 1827грн. судового збору та 2800грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Зазначають, що за період з березня 2003р. по березень 2008р. з ВП "ХАЕС" через ДВС м. Нетішин здійснювалось стягнення грошових коштів в примусовому порядку, що складає 111598грн. 17коп. Повідомив, що станом на 17.12.2011р. заборгованість ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "ХАЕС" перед МПП "Ірен" становила 436607грн. 86коп., з яких сума основного боргу становила 255648грн. 88коп., що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків №12 від 15.03.2013р. Також зауважує, що позивачем проведено розрахунок заявлених до стягнення нарахувань за періоди, відлік яких не відповідає датам стягнення з відповідача грошових коштів, та відміткам банку на платіжних дорученнях №109 від 06.03.2013р. та №223 від 24.04.2013р., отже позивачем не доведено та не надано належних доказів в підтвердження своїх позовних вимог. Наголошує, що позивачем не наведено ні в позові, ні в заяві про зменшення позовних вимог нормативно-правове обґрунтування позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, а тому вважає, що суми витрат на правову допомогу в розмірі 2800грн. завищені порівняно з ціною позову. Також зазначає, що місцезнаходження юридичної особи відповідача, зазначене у позовній заяві не відповідає дійсності, при цьому посилається на довідку АБ №694191 з ЄДРПОУ від 21.06.2013р.

В судовому засіданні 13.01.2015р. представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності. Наголошує на тому, що у позивача виникло право на стягнення індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, стягнутого згідно рішення суду від 21.06.2002р., яке вступило в законну силу, та відмовити у позові у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Мале приватне підприємство "Ірен" (м. Нетішин, пров. Миру, 2, кв.17, код ЄДРПОУ 21313878) є юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ, Шевченківський район, вул. Вєтрова, 3, ідентифікаційний код 24584661) є юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно Положення про відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електростанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", "Хмельницька атомна електростанція" є відокремленим підрозділом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" без статусу юридичної особи, місцезнаходження - м. Нетішин, Хмельницької обл., Україна, 30100.

19.03.1998р. між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" (замовник) та малим приватним підприємством "Ірен" (постачальник) було укладено договір поставки № 114-10/ХД.

Відповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов'язався поставити, а Замовник прийняти і оплатити продукцію (обладнання) для комплектації блока № 2 в кількості, по цінам і в строки згідно специфікації № 1 додатка до договору, який є невід'ємною його частиною.

Ціни на товари вказані у специфікації. Загальна сума договору 1327173,60грн. Розрахунок за відвантажену продукцію здійснюється банківськими коштами, взаємозаліками, або продукцією чи обладнанням із наявного, згідно додаткових угод до цього договору (п. п. 2.1, 2.2, 2.4 договору).

Розділом 3 договору встановлено строк та умови поставки. Згідно з п. 3.1 договору поставка повинна бути здійсненою протягом 60 днів з моменту передплати.

Специфікацією №1 до договору № 114-10/ХД від 19.03.1998р. встановлено найменування, кількість, ціна та суми товару.

Договір та специфікацію підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

05.04.2001р. між ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" та МПП "Ірен" укладено додаткову угоду до договору № 114-10/ХД від 19.03.1998р., згідно п. 1. якої станом на 01.03.2001р. сума основної заборгованості замовника перед постачальником по договору № 114-10/ХД від 19.03.1998р. складає 367247,05грн.

У відповідності до п. 2.4 договору сторони домовились провести погашення існуючої заборгованості замовником на нижченаведених умовах: 257073грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 01.05.2001р.; 110174,05грн. погасити шляхом передачі товарно-матеріальних цінностей в кількості, переліку і цінам, погодженим сторонами додатково.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.06.2002р. у справі № 13/2065, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2002 року, позов Малого приватного підприємства "Ірен" до Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 548206,03грн., в тому числі 367247,05грн. основного боргу за поставлені товаро-матеріальні цінності згідно договору № 114-10/ХД від 19.03.1998р., 173707,85грн. інфляційних нарахувань, 5433, 12грн. - 3 % річних, 1700грн. витрат по оплаті державного мита та 118грн. витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

01.07.2002р. господарським судом Хмельницької області видано наказ про примусове виконання рішення суду № 13/2065 від 21.06.2002р.

22.07.2002р. МПП "Ірен" заявою №22/7 пред'явило до виконання в відділ Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції наказ № 13/2065 від 01.07.2002р.

22.07.2002р. відділом Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції видано постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу № 13/2065 від 01.07.2002р.

Згідно довідки №494 від 17.03.2003р. відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції 4703,54грн. зараховано платіжним дорученням №28 від 07.03.2003р. на рахунок МПП "Ірен".

Як вбачається з довідки №954 від 13.05.2003р. відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції 57854,51грн. зараховано платіжним дорученням №76 від 08.05.2003р. на рахунок МПП "Ірен".

Згідно розрахунку №61 від 20.01.2004р. відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції 16946,16грн. зараховано на рахунок МПП "Ірен".

Довідкою відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції №440 від 23.02.2004р. повідомляється, що 5375,57грн. зараховано платіжним дорученням №49 від 02.02.2004р. на рахунок МПП "Ірен".

Згідно довідки №1203 від 15.04.2004р. відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції 13442,27грн. зараховано платіжним дорученням №127 від 31.03.2004р. на рахунок МПП "Ірен".

Розпорядженням відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції від 01.09.2004р. повідомляється, що 4593,34грн. зараховано на рахунок МПП "Ірен".

Як вбачається з довідки №1883 від 13.05.2005р. відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції 6131,12грн. зараховано платіжним дорученням №157 від 29.04.2005р. на рахунок МПП "Ірен".

Розпорядженням відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції від 21.04.2006р. повідомляється, що 1626,21грн. зараховано на рахунок МПП "Ірен".

Згідно довідки №1003 від 28.03.2008р. відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції 925,45грн. зараховано платіжним дорученням №185 від 26.03.2008р. на рахунок МПП "Ірен".

Листом №49-1340 від 23.10.2008р., адресованим заступнику начальника відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції, головний бухгалтер ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" повідомив про наявність кредиторської заборгованості за справою №13/2065 від 21.08.2002р. в сумі 436607,86грн. Додатково зазначено, що за справою №13/2065 в 2003-2006рр. ДВС утримано з розрахункового рахунку ВП ХАЕС грошові кошти на користь МПП "Ірен" в сумі 111598,17грн.

Листом №86-786/3607 від 26.04.2010р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" повідомило МПП "Ірен", що, відповідно до бухгалтерських даних ВП ХАЕС, станом на 01.04.2010р. рахується кредиторська заборгованість ВП ХАЕС перед МПП "Ірен", яка складається із сум: за рішенням суду від 02.01.2001р. по справі №13/2065 (договір №114/10/ХД від 19.03.1998) - заборгованість в сумі 436 607.86грн. та за претензією №2 від 21.02.2004р. (договір №1ХМ-126/1 від 02.02.2002р. - заборгованість в сумі 159 535,36грн. Просить МПП "Ірен" конкретизувати, згідно з яким договором провести зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно акту звіряння № 12 від 15.02.2013р. між ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" та МПП "Ірен" сальдо на користь МПП "Ірен" м. Нетішин станом на 01.02.2013р. становить 596143,22грн., в тому числі 436607,86грн. за визнаним до стягнення рішенням суду від 21.08.2002р. по справі №13/2065 (сума основного боргу - 255648грн. 88коп., 173707,85грн. - індекс інфляції, 5433,12грн. - річних, 1700грн. держмито та 118грн. інформаційно-технічні послуги. Оплата через ДВС: в березні 2003р. - 4703,54грн., в травні 2003р. - 57854,51грн., в грудні 2003р. -16946,16грн., в лютому 2004р. - 5375,57грн., в квітні 2004р. - 13442,27грн., в вересні 2004р. - 4593,34грн., в травні 2005р. - 6131,12грн., в травні 2006р. - 1626,21грн., в березні 2008р. - 925,45грн.

Відділом Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції повернуто виконавчий документ (наказ № 13/2065 від 01.07.2002р.) стягувачеві, про що 28.12.2012р. видано відповідну постанову (ВП №35844368).

28.12.2012р. постановою відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження (ВП №35844923) по виконанню наказу господарського суду Хмельницької області № 13/2065 від 01.07.2002р.

В ході виконавчого провадження (ВП №35844923) відділом Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції перераховано МПП "Ірен":

- 102970,69грн., що підтверджується платіжним дорученням №109 від 06.03.2013р. (проведено банком 27.03.2013р.) та випискою по рахунку);

- 493172,53грн. що підтверджується платіжним дорученням №223 від 18.05.2013р. (проведено банком 18.05.2013р.) та випискою по рахунку.

17.05.2013р. постановою відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції закінчено виконавче провадження (ВП №35844923) по виконанню наказу № 13/2065 від 01.07.2002р. у зв'язку з фактичним, повним виконанням.

Згідно довідки ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" про стан взаєморозрахунків сторін від 02.12.2014р. №49-1657, сальдо станом на 01.12.2014р. становить 0,00грн.

Відповідно до довідки МПП "Ірен" про стан взаєморозрахунків сторін, сальдо станом на 08.12.2014р. становить 0,00грн.

У поясненнях відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції №6 від 12.01.2015р. зазначено, що кошти, які стягувались з ВП "Хмельницька АЕС" в ході виконання виконавчих документів зараховувались державним виконавцем на рахунок МПП "Ірен" в порядку визначеному нормами Цивільного кодексу України.

Враховуючи прострочення термінів виконання грошових зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу 16397грн. 55коп. 3% річних (за період з 17.11.2011р. по 27.03.2013р. на суму боргу 367247грн. 05коп., за період з 28.03.2013р. по 18.05.2013р. на суму боргу 333637грн. 17коп.) та 700грн. 89коп. - інфляційних втрат (за період грудень 2011- березень 2013р. на суму боргу 367247грн. 05коп., за квітень 2013р. - травень 2013р. на суму боргу 333637грн. 17коп.) та подано позов до суду про примусове стягнення зазначених сум.

Згідно відбитку календарного штемпеля відділення поштового зв'язку, що міститься на конверті позовної заяви, дата звернення позивача з позовом - 19.11.2014р.

17.11.2014р. між адвокатом Лісовським Віктором Остаповичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №464) та Малим приватним підприємством "Ірен" (замовник) підписано договір про надання правової допомоги у господарських справах, згідно з п. 1.1 якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в господарській справі за позовом МПП "Ірен" до ДП НАЕК "Енергоатом" ВП ХАЕС про стягнення 3% річних та інфляційних втрат по договору № 114-10/ХД від 19 березня 1998 року в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Підпунктами а, б пункту 1.2 договору встановлено, що Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень: представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в господарських судах України та в інших органах при розгляді правових питань згідно п.п. 1.1. Договору; надає Замовнику письмові роз'яснення, пояснення, довідки, усні консультації з правових питань, що виникають з питань звернення до суду згідно п.п. 1.1. Договору; підготовлює судово-процесуальні документи до суду на виконання своїх зобов'язань.

Замовник зобов'язується, зокрема, оплачувати витрати, в тому числу, судові, що необхідні для виконання доручень; своєчасно оплачувати послуги Адвоката (п. 1.4 договору).

Розділом 3 договору встановлено ціну правової допомоги. За правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2., п. 1., абзац а) Замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар) в розмірі: 2000грн. (Дві тисячі гривень 00 копійок). За надання правової допомоги, передбаченої в п.п. 1.2., п. 1., абзац б) Замовник сплачує фіксовану суму в розмірі: 100 грн. (Сто гривень 00 копійок) за надання консультацій; 700грн. (Сімсот гривень 00 копійок) за оформлення позовної заяви до суду.

22.12.2014р. адвокатом Лісовським Віктором Остаповичем та Малим приватним підприємством "Ірен" підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно п.п. 1.1, 1.2 якого адвокат передав, а замовник прийняв послуги на загальну суму 2800грн.: інформаційно-консультаційні послуги (100грн. за квитанцією №20 від 17.11.2014р.); оформлення позовної заяви (700грн. за квитанцією №21 від 17.11.2014р.); представництво інтересів МПП "Ірен" в господарському суді Хмельницької області по справі №924/1774/14 (2000грн. за квитанцією №24 від 08.12.2014р.).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.06.2002р. у справі № 13/2065, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 серпня 2002 року стягнуто з Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" на користь Малого приватного підприємства "Ірен" 548206,03грн., в тому числі 367247,05грн. основного боргу за поставлені товаро-матеріальні цінності згідно договору № 114-10/ХД від 19.03.1998р., 173707,85грн. інфляційних нарахувань, 5433, 12грн. - 3 % річних, 1700грн. витрат по оплаті державного мита та 118грн. витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором № 114-10/ХД від 19.03.1998р.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу та 3 % річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Зазначена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, висловленій у постановах від 08.11.2010 у справі № 4/719, від 15.11.2010 у справі № 4/720, від 04.07.2011 у справі № 13/210/10, від 24.10.2011 у справі № 6-38цс11.

Стосовно черговості погашення грошових вимог МПП "Ірен" в ході виконання наказу господарського суду по справі № 13/2065 від 01.07.2002р. судом враховуються приписи ст.534 Цивільного кодексу України, за якою у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Погашення грошових вимог у такій черговості також підтверджується письмовими поясненнями відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції №6 від 12.01.2015р.

Доводи відповідача про те, що згідно акту звірки взаєморозрахунків №12 від 15.02.2013р. станом на 01.02.2013р. сума боргу ВП ХАЕС перед МПП "Ірен" становить 255648грн. 88коп. судом оцінюються критично та до уваги не приймаються, оскільки акт звірки взаєморозрахунків є документом, за яким підприємства звіряють бухгалтерський облік операцій. Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами (договором, розрахунками тощо). При цьому первинні документи мають містити дату здійснення господарської операції, суму платежу або суму, на яку проведено залік, інші реквізити. І саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами проведення тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій (в тому числі сплати коштів), виконання цивільних прав та обов'язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2014 № 908/3427/13

Враховуючи викладене, зважаючи на дати та суми коштів перерахованих відділом ДВС на виконання наказу господарського суду по справі № 13/2065 від 01.07.2002р., суд вважає правомірним нарахування відповідачу 3% річних у розмірі 16367грн. 38коп., з яких за період з 17.11.2011р. по 27.03.2013р. на суму боргу 367247грн. 05коп. в розмірі 14941грн. 42коп., за період з 28.03.2013р. по 17.05.2013р. на суму боргу 333637грн. 17коп. в розмірі 1425грн. 96коп. та 355грн. 85коп. - інфляційних втрат, з яких за період грудень 2011- лютий 2013р. на суму боргу 367247грн. 05коп. в розмірі 355грн. 85коп., за березень 2013р. - травень 2013р. на суму боргу 333637грн. 17коп. в розмірі 0грн.).

При цьому в матеріалах справи наявна заява відповідача про застосування строків позовної давності.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. (ч. 6 ст. 261 ЦК України).

У п.п. 3.4, 4.3 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" до вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та до вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України).

Згідно відбитку календарного штемпеля відділення поштового зв'язку, що міститься на конверті позовної заяви, дата звернення позивача з позовом за захистом порушеного права - 19.11.2014р. Отже порушене право підлягає захисту в межах трирічного строку в зворотному порядку від дати звернення до суду з позовом, тобто з 19.11.2011р.

Позивачем не наведено поважних та виключних причин пропуску строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені (жодних письмових клопотань не надано)

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В матеріалах справи відсутні та про існування доказів в підтвердження того, що відповідач вчиняв дії, які свідчили б про визнання ним боргу по сплаті 3% річних та інфляційних втрат сторонами не зазначено.

Отже, враховуючи, що право позивача на своєчасне виконання грошового зобов'язання порушено, однак пропущено встановлений чинним законодавством строк позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 16307грн. 01коп., з яких за період з 19.11.2011р. по 27.03.2013р. на суму боргу 367247грн. 05коп. в розмірі 14881грн. 05коп., за період з 28.03.2013р. по 17.05.2013р. на суму боргу 333637грн. 17коп. в розмірі 1425грн. 96коп. та 355грн. 85коп. - інфляційних втрат, з яких за період грудень 2011- лютий 2013р. на суму боргу 367247грн. 05коп. в розмірі 355грн. 85коп., за березень 2013р. - травень 2013р. на суму боргу 333637грн. 17коп. в розмірі 0грн.).

У решті заявлених до стягнення сум у позові необхідно відмовити.

Стосовно заявлених до відшкодування адвокатських витрат у розмірі 2800грн. судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України , судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру ".

Дія Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

17.11.2014р. між адвокатом Лісовським Віктором Остаповичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №464) та Малим приватним підприємством "Ірен" (замовник) підписано договір про надання правової допомоги у господарських справах, згідно з р. 3 якого загальна ціна правової допомоги складає 2800грн.

Отримання правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 22.12.2014р., отримання коштів в розмірі 2800грн. підтверджується квитанціями №20 від 17.11.2014р., №21 від 17.11.2014р. та №24 від 08.12.2014р.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно - правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7).

У акті приймання-передачі наданих послуг, згідно п.п. 1.1, 1.2 якого адвокат передав, а замовник прийняв послуги на загальну суму 2800грн.:

- інформаційно-консультаційні послуги (100грн. за квитанцією №20 від 17.11.2014р.);

- оформлення позовної заяви (700грн. за квитанцією №21 від 17.11.2014р.);

- представництво інтересів МПП "Ірен" в господарському суді Хмельницької області по справі №924/1774/14 (2000грн. за квитанцією №24 від 08.12.2014р.).

Проаналізувавши матеріали справи, врахувавши складність справи, кількість судових засідань по справі та оцінивши обсяг послуг, що були надані позивачу адвокатом з урахуванням ст. 49 ГПК України , суд прийшов до висновку, що витрати на послуги адвоката в сумі 2800грн. по даній справі є неспіврозмірними об'єму отриманих юридичних послуг, зокрема, адвокатом завищено суму гонорару за надану правову допомогу по даній справі в частині вартості оформлення позовної заяви у розмірі 700грн., яку необхідно зменшити на суму 200,00 грн., а також в частині вартості наданих послуг по представництву інтересів в суді на суму 2000,00 грн., яку слід зменшити до 1500,00 грн.

На підставі наведеного, суд вважає обгрунтованими витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2100грн. (100грн. - інформаційно-консультаційні послуги, 500грн. - оформлення позовної заяви, 1500грн. - представництво інтересів МПП "Ірен" в господарському суді Хмельницької області.)

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Малого приватного підприємства "Ірен" м. Нетішин до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" м.Нетішин про стягнення про стягнення 16397грн. 55коп. 3% річних та 700грн. 89коп. - інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" м.Нетішин (м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, код 21313677) на користь Малого приватного підприємства "Ірен" (м. Нетішин, пров. Миру, 2, кв.17, код 21313878) 16307грн. 01коп. (шістнадцять тисяч триста сім гривень 01коп.) - 3% річних, 355грн. 85коп. (триста п'ятдесят п'ять гривень 85коп.) - інфляційних втрат, 2046грн. 45коп. (дві тисячі сорок шість гривень 45коп.) - витрат на оплату послуг адвоката, 1780грн. 41коп. (одна тисяча сімсот вісімдесят гривень 41коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.01.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу (м. Нетішин, пров. Миру, 2, кв.17);

3 - відповідачу (30100, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20).