Постанова

від 17.12.2014 по справі 826/19039/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/548

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2014 року 10:48 № 826/19039/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правова Бухгалтерська Компанія "Преміум-Аутсорсінг" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, за участі представників сторін:

представників позивача Нікітчук О.А., Лада В.Д.,

представника відповідача Рибак А.Ю.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.12.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Правова Бухгалтерська Компанія "Преміум-Аутсорсінг" (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невизнання поданого ТОВ "Правова Бухгалтерська Компанія "Преміум-Аутсорсінг" за квітень 2014 року від 21.10.2014р. уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок з додатком 5 податковою звітністю;

- зобов'язати державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві визнати та прийняти як податкову звітність поданий ТОВ «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг» від 21.10.2014р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року з додатком 5.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19039/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 17.12.2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Згідно Виписки з ЄДР, позивач - ТОВ «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг» є юридичною особою та як платник податків з 25.08.2010 перебуває на обліку у ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (Т. 1, арк. 8).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг» та ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було укладено договір від 29.11.2013 № 291120131 про визнання електронних документів (т. 1, арк. 27).

У зв'язку з чим, ТОВ «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг» 21.10.2014 направило засобами електронного зв'язку до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за квітень 2014 року, додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», які були отримані податковим органом, згідно квитанції № 2 (Т. 1, арк. 31-40).

Однак, позивач отримав від ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві лист про надання інформації від 22.10.2014 № 22961/10/26-58-15-03-14, в якому відповідач повідомив позивача, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за квітень 2014 року від 21.10.2014 за № 9060917234 заповнений з порушенням п. 48.3 ст. 48 ПК України (Т. 1, арк. 41).

Однак, як вбачається із матеріалів справи та доказів, наданих позивачем, останній не погоджується з такими твердженнями контролюючого органу, оскільки, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у письмовому повідомленні про відмову у прийнятті його податкової декларації не зазначила причин такої відмови, як це передбачено п. 49.11 ПК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Згідно вимог п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п.48.1 ст.48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15 ст.49 ПК України).

Пунктом 48.3 статті 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п.48.7 статті 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови : у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Отже, п. 48.3 ст. 48 ПК України визначені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація.

Однак, як вбачається з листа від 22.10.2014 № 22961/10/26-58-15-03-14 ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, всупереч нормам податкового законодавства, жодним чином не повідомила товариство про причини невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за квітень 2014 року від 21.10.2014 за № 9060917234, поданого ТОВ «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг», оскільки п. 48.3 ст. 48 ПК України визначає всі обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, а відповідач не конкретизував, що саме позивачем заповнено неправильно.

Відповідно до п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Враховуючи відсутність причин, з яких податковий орган дійшов висновку, що податкова звітність ТОВ «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг», а саме: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за квітень 2014 року від 21.10.2014 за № 9060917234 заповнений з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у своєму письмовому повідомленні про відмову у прийнятті податкової звітності не зазначила, що саме порушено позивачем при заповненні податкової звітності, суд дійшов висновку, що ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві протиправно не визнала податковою звітністю, поданий ТОВ «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за квітень 2014 року разом із Додатком 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2014 року.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п.49.8 ст.49 ПК України).

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що податковим органом було протиправно прийнято та направлено письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації від 22.10.2014 № 22961/10/26-58-15-03-14, оскільки, відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, поданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за квітень 2014 року разом із Додатком 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2014 року був оформлений, згідно норм чинного законодавства та містив всі обов'язкові реквізити, визначені у п.48.3 ст. 48 ПК України, підтвердженням чого є квитанція № 2 від 21.10.2014 (Т. 1, арк. 40).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невизнання поданого ТОВ "Правова Бухгалтерська Компанія "Преміум-Аутсорсінг" за квітень 2014 року від 21.10.2014р. уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок з додатком 5 податковою звітністю та зобов'язання державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві визнати та прийняти як податкову звітність поданий ТОВ «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг» від 21.10.2014р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року з додатком 5 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Правова Бухгалтерська Компанія "Преміум-Аутсорсінг" повністю.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невизнання поданого ТОВ "Правова Бухгалтерська Компанія "Преміум-Аутсорсінг" за квітень 2014 року від 21.10.2014р. уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок з додатком 5 податковою звітністю.

3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві визнати та прийняти як податкову звітність поданий ТОВ «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг» від 21.10.2014р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року з додатком 5.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Правова Бухгалтерська Компанія «Преміум-Аутсорсінг» (код ЄДРПОУ 37267389) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 копійок).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова