Постанова

від 19.12.2014 по справі 826/18958/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/541

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

19 грудня 2014 року 13:45 № 826/18958/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" про зупинення видаткових операцій, ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" (далі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" (3062, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, буд. 67, код 35567529);

- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" (код 15567529) відчужувати майно;

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Галспецбуд Плюс" (код: 35567529) допустити податкового керуючого для опису майна в податкову заставу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18958/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судове засідання 17.12.2014 представник позивача не прибув та просив суд розглядати позовну заяву без участі податкового органу.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 17.12.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

ТОВ "Галспецбуд Плюс" (код ЄДРПОУ 35567529) перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області та є платником ПДВ.

Згідно позовної заяви, за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 89785,36 грн. (т.1, а.с. 2):

- на суму 28988,06 грн., згідно податкової декларації № 9087830308 від 17.01.2014р.;

- на суму 32622,00 грн., згідно податкової декларації № 9008248285 від 19.02.2014р.;

- на суму 11340,00 грн., згідно податкової декларації № 9014096662 від 18.03.2014р.;

- на суму 12615,00 грн., згідно податкової декларації № 9021294062 від 17.04.2014р.;

- на суму 170,00 грн., згідно податкового повідомлення - рішення № 0005691501 від 28.08.2014р.;

- на суму 3252,68 грн., згідно податкового повідомлення - рішення № 0006261501 від 23.09.2014р.;

- на суму 681,60 грн., згідно податкового повідомлення - рішення № 0006271501 від 23.09.2014р.;

- на суму 116,02 грн., згідно нарахованої пені.

У зв'язку з чим, 09.10.2014 ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області було виставлено ТОВ "Галспецбуд Плюс" податкову вимогу № 339-25, згідно якої загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 09.10.2014 становить 107672,44 грн. (т. 1, арк. 7).

Крім того, 13.10.2014 вищевказану податкову вимогу було скеровано на адресу відповідача, проте відправнику повернувся конверт із зазначенням причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання (т. 1, арк. 7-8).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні подання виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Так, 09.10.2014 р. з метою забезпечення виконання відповідачем податкових зобов'язань та у відповідності до ст. 89 Податкового кодексу України, заступником начальника ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області Дмитринським А.І. прийнято рішення № 194 про опис майна у податкову заставу (т. 1, арк. 16).

Однак, суду не було надано доказу, що вище вказане рішення було отримане відповідачем, як передбачено абз. 3 п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України (опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків , що має податковий борг).

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом було винесений лист від 10.10.2014 р. № 19449/17-16-25-10 (т. 1, арк. 17) про надання документів у п'ятиденний термін з моменту отримання даного листа з метою подальшого здійснення опису майна у податкову заставу.

Однак, ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області не надала суду доказ скерування вищевказаного листа на адресу відповідача, як і не надано доказів отримання відповідачем поштового відправлення або ж його повернення позивачеві, а, відтак, в матеріалах справи відсутні докази, що ТОВ "Галспецбуд Плюс" отримувало рішення про опис майна у податкову заставу від 09.10.2014 № 194 та лист-запит від 10.10.2014 р. № 19449/17-16-25-10.

Відтак, враховуючи, що суду не доведено факт отримання відповідачем вищевказаних документів, то суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що ТОВ "Галспецбуд Плюс" могло надати витребувані ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області документи.

Крім того, згідно листа від 10.10.2014 р. № 19449/17-16-25-10, позивачем встановлений п'ятиденний строк з моменту отримання даного листа для надання ТОВ "Галспецбуд Плюс" до ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області витребуваних документів.

Отже, враховуючи, що не має доказів отримання ТОВ "Галспецбуд Плюс" листа ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 10.10.2014 р. № 19449/17-16-25-10, то у позивача відсутні підстави стверджувати, що товариство не виконало вимоги листа та не надало витребувані документи.

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п.91.4 ст.94 цього Кодексу, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Як вбачається із матеріалів справи, податковим керуючим 17.11.2014 р. було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 17.11.2014 р. № б/н (т. 1, арк. 18), яким підтверджено, що платник податків ТОВ "Галспецбуд Плюс" за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надав документи, необхідні для такого опису.

Однак, суд звертає увагу позивача, що в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач отримав лист-запит від 10.10.2014 р. № 19449/17-16-25-10, а, відтак, не зрозуміло яким чином податковий керуючий 17.11.2014 р. встановив факт ненадання відповідачем вказаних у запиті документів, що стало підставою для прийняття акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 17.11.2014 р. № б/н.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували позицію ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, що ТОВ "Галспецбуд Плюс" не надало документи на вимогу листа-запита від 10.10.2014 р. № 19449/17-16-25-10.

Згідно п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна..

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області було безпідставно винесено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 17.11.2014 р. № б/н, що позбавляє права позивача звертатися до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "Галспецбуд Плюс".

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позову державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області повністю.

Постанова може бути оскаржена у встановленому порядку ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України із врахуванням вимог ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, із врахуванням вимог ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова