Рішення

від 13.01.2015 по справі 911/5265/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа № 911/5265/14

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "ОТТІМО" до Підприємства споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" про стягнення боргу,

представники:

позивача: Холод В.М. (дов. б/н від 22.12.2014);

відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "ОТТІМО" до Підприємства споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 65/2013 від 05.09.2013 та додатковою угодою до нього.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.12.2014.

Ухвалою від 23.12.2014 розгляд справи відкладено на 13.01.2015.

12.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з непрацездатністю директора та відсутністю у штаті юриста. В задоволенні вказаного клопотання суд відмовляє у зв'язку з тим, що, по-перше, таке відкладення є недоцільним, а, по-друге, відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, на які він посилається.

В судовому засіданні 13.01.2015 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 13.01.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

05.09.2013 між Підприємством споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю - Фірма "ОТТІМО" (постачальник) було укладено договір поставки № 65/2013, а також протокол узгодження розбіжностей до нього. Крім того, 05.09.2013 сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору та протокол узгодження розбіжностей до додаткової угоди. Відтак, умови договору цитуються судом у їх кінцевій редакції.

Так, відповідно до п.п. 1.1., 2.1. договору постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товари на умовах цього договору. Товар поставляється постачальником окремими партіями відповідно до замовлень покупця.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 35 календарних днів з дня поставки товару за наявності рахунку постачальника та повного пакету документів, передбаченого цим договором та законодавством. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до видаткових накладних № РН-0000271 від 15.07.2014, № РН-0000275 від 21.07.2014, № РН-0000308 від 18.08.2014, № РН-0000306 від 18.08.2014, № РН-0000309 від 19.08.2014, № РН-0000368 від 09.10.2014, № РН-0000379 від 16.10.2014 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 76575,40 грн (копії погоджених сторонами видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару належним чином та відповідно до умов договору, про що, зокрема, свідчить відсутність скарг або заперечень з боку відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свого обов'язку з оплати вартості отриманого товару в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 70383,30 грн. Вказаний факт підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, що містяться в матеріалах справи.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою № 62 від 06.11.2014, в якому просив погасити існуючу заборгованість. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, зазначена сума заборгованості була визнана відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків від 17.11.2014, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 70383,30 грн обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Укооппромторг у м. Броварах" (код ЄДРПОУ 01740064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "ОТТІМО" (код ЄДРПОУ 30504595) 70383,30 грн боргу, а також 1827,00 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 19.01.2015.

Суддя А.Ф. Черногуз