Рішення

від 15.01.2015 по справі 910/26962/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26962/14 15.01.15

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі

1. Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

2. Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рокла»

Про стягнення 128 932,19 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від прокуратури Скакун О.М. - посвідчення № 025912 від 29.04.2014

від позивача-1 Яковенко С.П. - по дов. № 108-273/01 від 13.01.2015

від позивача-2 Скульська В.А. - по дов. № 56/38 від 12.01.2015

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рокла» про стягнення 128 932,19 грн., з яких: 122 726,76 грн. боргу по орендній платі та 6 206,43 грн. боргу по компенсації плати за землю внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва № 715/3 від 01.04.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2014 порушено провадження у справі № 910/26962/14 та призначено розгляд справи на 16.12.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26962/14 від 16.12.2014, у зв'язку з нез'явленням представника позивача-1 в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.12.2014, розгляд справи було відкладено на 23.12.2014.

Відповідач в поданому 23.12.2014 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що при порушенні умов договору не вбачається порушення інтересів держави та позивач-2 має підстави для самостійного захисту своїх прав.

Прокуратура в судовому засіданні 23.12.2014 позовні вимоги підтримала повністю.

Позивач-1 у поданих в судовому засіданні 23.12.2014 поясненнях позовні вимоги прокуратури підтримав повністю.

Позивач-2 в судовому засіданні 23.12.2014 позовні вимоги прокуратури підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 23.12.2014 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 23.12.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15.01.2015.

Відповідач в судове засідання 15.01.2015 не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Згідно абз. 2 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Протокол судового засідання від 23.12.2014 свідчить про те, що представник відповідача Бойко М.М. згідно довіреності № б/н від 06.08.2014 був присутній в цьому засіданні та повідомлений про те, що наступне судове засідання відбудеться 15.01.2015.

Більше того в матеріалах справи наявна розписка від 23.12.2014 представника позивача Бойко М.М. про те, що останньому повідомлено судом про дату та місце проведення наступного засідання у справі № 910/26962/14.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 15.01.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рокла» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 715/3 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. А.Антонова, 4 для адміністративних та складських потреб.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежиле приміщення площею 147,0 кв. м. (цоколь).

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач після закінчення строку дії договору продовжує користуватись приміщеннями та не сплачує вартість наданих послуг оренди та компенсації по сплаті за землю, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди.

Факт передачі та відповідно прийняття відповідачем нежитлового приміщення за адресою вул. А.Антонова, 4, загальною площею 147,0 підтверджується актом приймання-передачі від 29.05.2009.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору сторонами встановлено, що договір діє з 01.04.2008 до 14.11.2010.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, яка станом на дату підписання договору становить 6 514,21 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.3. договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.5. договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцю його видатки по платі за землю (додаток № 3).

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.9. договору орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата нараховується до

- дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві;

- дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Сторонами доказів складання відповідних актів не подано.

Відповідачем не заперечується та обставина, що він досі використовує приміщення.

Згідно з п. 3.8. договору орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що всупереч прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідач не виконує своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати та компенсації видатків по сплаті за землю, в результаті чого виникла заборгованість за період з січня по вересень 2014 року, що за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 122 725,76 грн. та відповідно 6 206,43 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов'язаний вносити орендні та інші передбачені договором платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З огляду на викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 122 725,76 грн. та компенсації по сплаті за землю в розмірі 6 206,43 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою не надав.

Стосовно правомірності звернення прокурора з даним позовом суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, відповідно до п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації» № 1112 від 10.12.2010 «Про питання організації управління районами в місті Києві» та додатку 9 до вказаного розпорядження до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації передається майно підприємств, організацій та установ згідно з переліком, в тому числі і майно КП «Дирекція».

Відповідно до п. 4.11 та п. 4.12 розпорядження № 1112 від 10.12.2010 Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація готує пропозиції щодо надання в оренду цілісних майнових комплексів, нерухомого майна підприємств, продовження договорів оренди та їх умов, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна. Забезпечує своєчасне та в повному обсязі надходження до міського бюджету відрахувань від орендної плати та від прибутку підприємств відповідно до диференційованих нормативів порядку нарахування та сплати частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до бюджету м. Києва підприємствами, організаціями та установами, що належать до комунальної власності м. Києва.

Також, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація забезпечує захист майнових та немайнових прав територіальної громади м. Києва (п. 4.16 розпорядження № 1112 від 10.12.2010).

Відповідно до п. 1.4 статуту КП «Дирекція», затвердженого розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 90 від 17.02.2012 підприємство є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді (власник) та Солом'янській районній в м. Києві державній адміністрації (орган управління майном).

Предметом діяльності КП «Дирекція», крім іншого, є надання в орендне користування нежитлових приміщень, які перебувають у господарському віданні згідно рішень власника або органу управління майном, укладання договорів оренди нежитлових приміщень (продовження договорів оренди) на підставі рішень власника та органу управління майном та здійснення контролю за цільовим використанням нежитлових приміщень згідно договорів оренди (п. 3.3.1 статуту). Згідно з п. 4.1. статуту майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва і закріплюється підприємством на праві господарського відання.

Таким чином, несвоєчасне та неповне надходження до міського бюджету плати за оренду комунального майна призводить до порушення економічних інтересів держави.

Відтак, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокуратури є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рокла» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 23703230) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) 122 725 (сто двадцять дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 76 коп. боргу по орендній платі та 6 206 (шість тисяч двісті шість) грн. боргу 43 коп. по компенсації плати за землю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рокла» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 23703230) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 2 578 (дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 64 коп. судового збору.

Повне рішення складено 19.01.2015.

Суддя В.В.Сівакова