Постанова

від 14.01.2015 по справі 802/3951/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 січня 2015 р.           Справа № 802/3951/14-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства "Будівельне пакування" про накладення арешту на кошти та цінності,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція до приватного підприємства "Будівельне пакування" про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 4957 гривень 44 копійки.

Відповідачем не сплачено вказаний борг.

При цьому податковим органом встановлено відсутність у відповідача майна, що може бути описане в податкову заставу.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

На підставі наведеного, а також зважаючи на відсутність майна у платника податків, податковий орган звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, при цьому надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. При цьому, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин невручення поштової кореспонденції - "за закінченням терміну зберігання".

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши адміністративну справу, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Будівельне пакування" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 15 січня 2005 року.

Приватне підприємство "Будівельне пакування" має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 4957 гривень 44 копійки, що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.05) та витягами з облікової картки платника податків (а.с.14-16).

Згідно із довідкою Центру з надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів при УДАІ УМВС України у Вінницькій області вих. №13052 від 16 вересня 2014 року (а.с.11), інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19 вересня 2014 року (а.с.13), довідкою Головного управління Держземагентства у Вінницькій області вих. №11-2-0.21-7975/2-14 від 11 вересня 2014 року (а.с.09), довідкою Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області №10-02/3495/14 від 09 вересня 2014 року (а.с.10) у приватного підприємства "Будівельне пакування" майно відсутнє.

У зв'язку з наявністю заборгованості та відсутністю майна у відповідача податковий орган звернувся до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд зважає на таке.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Як видно із матеріалів справи, майна Підприємства, що могло б бути описано у податкову заставу, податковим органом не виявлено.

При цьому, пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 4957 гривень 44 копійки, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про правомірність звернення податкового органу з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Також суд звертає увагу на те, що вимога позивача про арешт коштів на рахунках відповідача у банках та у визначеній сумі є вимогою, яка ґрунтується на Законі, оскільки підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України чітко закріплено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту саме на ті кошти і цінності платника податків, які фактично знаходяться в банку.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства "Будівельне пакування" (вул. Максимовича, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 33323348), що знаходяться в банківських установах, в розмірі 4957 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 44 копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Яремчук Костянтин Олександрович