Рішення

від 19.01.2015 по справі 903/1219/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 15 січня 2015 р.                        Справа № 903/1219/14 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРС Сістем"   до відповідачів:    1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптовичок"                   2)Приватного підприємства "Спірус Вест"     про стягнення 53586,10 грн. ПРЕДСТАВНИКИ: від позивача: н/з від відповідача 1: н/з від відповідача 2: н/з Сторони в судове засідання не з'явились у зв'язку з чим фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась. Суть: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача – ТзОВ «Оптовичок» 53   586,10 грн. та солідарно з ТзОВ «Оптовичок» та ПП «Спірус Вест» 200 грн. основного боргу. Свою вимогу до відповідача-1 обгрунтовує тим, що заборгованість в сумі 48   161,76 грн. виникла із-за неповної оплати товару поставленого згідно видаткової накладної №615 від 01.09.2014 року на суму 74516,76 грн.; по п.4.1 договору поставки №27/08-14 від 27.08.2014 року строк оплати товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки, пеня в сумі 2541,36 грн. та відсотки річних, інфляційних відповідно в сумах 296,89 грн. та 2   586,09 грн. нараховано за період з 16.09. по 30.11.2014 року з суми боргу 48 161,76 грн. Вимогу до відповідача-2 обгрунтовує з посиланням на договір поруки від 01.09.2014 року, відповідно до якого поручитель взяв зобов'язання про солідарну відповідальність по сплаті боржником – ТзОВ «Оптовичок» основного боргу за договором поставки №27/08-14 від 27.08.2014 року, але не більше 2000 грн. Відповідачі пояснень по суті заявлених вимог не представили. Ухвала суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи на 15.01.2015 року направлялась відповідачу-1 за адресою м.Чернігів, пр.Перемоги, буд.95, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі юридичної особи згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 01.12.2014 року, повернулась без вручення адресату. Відповідачу-2 ухвали направлялись за адресою, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі зазначеній в виписці з ЄДРПОУ та договорі поруки від 01.09.2014 року. В п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Тому якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації-адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Враховуючи те, що судом здійснено належні заходи щодо повідомлення сторін про розгляд справи, підстави для відкладення розгляду справи відсутні і спір розглядається за матеріалами наявними в справі. З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2014 року між ТзОВ «ІРС Сістем» (Постачальник) та ТзОВ «Оптовичок» (Покупець) 27.08.2014 року було укладено договір поставки №27/08-14 (а.с.11). На виконання якого Покупцю по видатковій накладній №615 від 01.09.2014 року було відпущено товару на суму 74516,76 грн. (а.с.12). Відносини, що виникли між сторонами по справі випливають з договору поставки. Так, за ст.712 ЦК України договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата товару проведена відповідачем в сумі 26   355 грн., з них 28.08.2014 року – 22   355 грн., 24.10.2014 року – 3000 грн., 31.10.2014 року – 1000 грн., заборгованість становить 48   161,76 грн. (74   516,76 – 26   355). Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Пунктом 5.3 договору сторони передбачили у разі несплати вартості товару Покупець у строк, встановлений п.4.1 договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної у період прострочення, за кожен день такого прострочення. За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відсотки річних та інфляційні  з суми заборгованості 48   161,76 грн. за період з 16.09 по 30.11.2014 року відповідно в сумі 296,89 грн. та 2586,09 грн. Виходячи з того, що сума заборгованості 48   161,76 грн. підтверджена матеріалами справи, пеня в сумі 2   541,36 грн. нарахована на заборгованість згідно п.5.3 договору, інфляційні та відсотки річних згідно ч.2 ст.625 ЦК України, вимога позивача про стягнення з відповідача  53   586,10 грн. підставна та підлягає задоволенню. Щодо вимоги про солідарне стягнення з відповідачів боргу в сумі 200 грн. то зазначена підлягає задоволенню виходячи із наступного. Як слідує з матеріалів справи між ТзОВ «ІРС Сістем» (Кредитор) та відповідачем-2 (ПП «Спірус Вест» - Поручитель) 01.09.2014 року було укладено договір поруки №21, відповідно до якого Поручитель взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність в розмірі 2001 грн. за невиконання ТзОВ «Оптовичок» зобов'язань по договору поставки №27/08-14 від 27.08.2014 року, укладеному між ТзОВ «ІРС Сістем» та ТзОВ «Оптовичок». По п.2.2 договору поруки зобов'язання у Поручителя виникають незалежно від повідомлення чи не повідомлення Кредитором про факти прострочення зобов'язань Боржником. По п.3.1 договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014 року. Згідно ст.ст.553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У відповідності до п.1 інформаційного листа ПВГСУ «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» 21.11.2011 року №01-06/1624/2011 договір поруки за змістом приписів статей 553, 554 ЦК України укладається кредитором за зобов'язанням, яке забезпечується порукою, і поручителем. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є учасником (стороною) в зобов'язанні, забезпеченому порукою. Законодавством України  не передбачено і не випливає зі змісту правовідносин поруки обов'язку кредитора або поручителя за договором поруки отримувати згоду боржника на укладення такого договору. З огляду на відсутність передбаченого законом обов'язку укладати договір поруки лише за згодою боржника, відсутність згоди боржника на укладення договору поруки не порушує умови дійсності договору поруки і не є підставою недійсності зазначеного правочину. Виходячи із зазначеного вимога про солідарне стягнення з відповідачів боргу в сумі 200 грн. ґрунтується на нормах чинного законодавства та підлягає задоволенню. Враховуючи те, що спір до суду доведений з вини відповідача-1, судові витрати по справі в сумі 1827 грн. згідно ст.49 ГПК України слід покласти на нього Керуючись ст. ст. 526,610,612,625,655,692,712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-                                                                         ВИРІШИВ: 1.Позов задоволити повністю. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опточичок» (14000, м.Чернігів, пр..Перемоги, 95, ідент. код 38982065) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРС Сістем» (45623, Волинська обл., Луцький р-н., с.Тарасове, вул.Жовтнева, 2а, ідент. код 37259158) 48   161,76 грн. заборгованості, 2541,36 грн. пені, 2586,09 грн. інфляційних, 296,89 грн. ріних, а також 1827 грн. витрат по судовому збору.. 3.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптовичок» та Приватного підприємства «Спірус Вест» (43026, м.Луцьк, вул.Карбишева, бу.2, офіс 127, ідент. код 31850323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРС Сістем» 200 грн. по договору поруки.   4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Повний текст рішення складено               19.01.2015           Суддя                                                                      С. В. Костюк