Рішення

від 12.01.2015 по справі 908/4799/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2015 Справа № 908/4799/14

за позовом: Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 4 », м. Запоріжжя

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна практика», м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

про стягнення 15 777 грн. 13 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Руденко Т.В., на підставі довіреності № 07/26-226 від 05.12.2014 р.

від відповідача - не з'явився.

від третьої особи - Фанін П.В., на підставі довіреності № 151/01/01-10 від 24.10.2014 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 4 », м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна практика», м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 15 777 грн. 13 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 11.11.2014 р., справу 908/4799/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2014 р. порушено провадження у справі № 10/121/14, її розгляд призначено на 08.12.2014 р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив не направив, ніяких клопотань не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненадання відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, суд відклав розгляд справи на 12.01.2015 р. на 09 год. 45 хв.

12.01.2015 р. відповідач у судове засідання не з'явився вдруге, відзив не направив, ніяких клопотань не надав.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 12.01.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників позивача та третьої особи справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2009 р на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №192/3 між управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, комунальною установою «Міська стоматологічна поліклініка №4» та товариством з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна практика» укладено договір оренди нежитлового приміщення 34/09 від 03.08.2009р.(далі - договір оренди). У відповідності до п.1.1 договору оренди (в редакції додаткової угоди від 11.07.2012р.) відповідачеві було передано в строкове платне користування нежитлове приміщення № 50 першого поверху, приміщення № 74 другого поверху та приміщення №129 третього поверху будівлі (літ. А-3) по вул. Сєдова , буд.10 в місті Запоріжжя, загальною площею 66,0 кв.м., що знаходиться на позивача. Передача майна підтверджена актом прийому-передачі від 03.08.2009р. Згідно з п.10.1 договір оренди укладено строком на 10 (десять) років (до 03.08.2019р.)

Додатковою угодою від 11.07.2012 року до договору оренди нежитлового приміщення було внесено зміни в частині заміни Орендодавця на департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.07.2014р. по справі №908/1722/14 було задоволено позовні вимоги департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 4» про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та виселення відповідача.

02 жовтня 2014 року, під час вчинення виконавчих дій щодо примусового виселення, відповідач звільнив об'єкт оренди, що підтверджується актом державного виконавця.

Положеннями пунктів 3.7 та 3.9 договору оренди передбачено, що у випадках закінчення дії договору або його дострокового припинення орендна плата перераховується орендарем по добу фактичної здачі нерухомого майна по акту прийому-передачі. Припинення договору оренди не тягне за собою припинення зобов'язання орендаря з погашення заборгованості з орендної плати, пені, неустойки. Припинення даного зобов'язання відбувається лише його належним виконанням (згідно п.3.9 договору оренди).

Пунктом 3.3 договору оренди (в редакції додаткової угоди від 11.07.2012р.) встановлено, що орендна плата перераховується відповідачем згідно рахунків позивача щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Відповідно до п.5.2 договору оренди відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідачем зобов'язання по своєчасному внесенню орендної плати в повному обсязі не виконується, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати за період з травня по вересень 2014 року у розмірі 15 132,46 грн. (п'ятнадцять тисяч сто тридцять дві гривні 46 копійок).

Пунктом 5.13 договору оренди передбачений обов'язок відповідача щодо укладання договору з позивачем на компенсацію комунальних, експлуатаційних витрат, витрат на спільне утримання прилеглої території та елементів благоустрою, з метою своєчасного внесення плати за ці послуги.

На виконання п. 5.13 договору оренди між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2009 №34/09 «Про матеріальне відшкодування за користування комунальними послугами та енергоносіями та іншими комунальними послугами». Так, згідно з пунктом 4 зазначеної угоди відповідач взяв на себе зобов'язання перераховувати згідно виставлених позивачем рахунків відповідне відшкодування не пізніше 25-го числа поточного місяця. Однак, зазначений обов'язок не виконувався відповідачем в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 397,91 грн. (триста дев'яносто сім гривень 91 копійка) за червень - вересень 2014 року.

На виконання п. 5.4 договору оренди між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору оренди нежитлового приміщення від 03.08.2009 №34/09 «Про матеріальне відшкодування сум земельного податку». Так, згідно з пунктом 4 зазначеної угоди відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати згідно виставленого позивачем рахунку відшкодування сум земельного податку не пізніше 20-го числа поточного місяця. Однак, зазначений обов'язок відповідачем в повному обсязі не виконувався, що призвело до виникнення заборгованості за червень - вересень 2014 року у розмірі 246,76 грн.( двісті сорок шість гривень 76 копійок).

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» в пункті 4.1 роз'яснено, що оскільки зазначеною нормою визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Відповідно до ст. 785 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору найму орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Пунктом 5.12 Договору передбачено, що факт повернення орендованого приміщення підтверджується актом прийому-передачі підписаним Орендарем і Балансоутримувачем (п. 2.4 Договору). Оскільки відповідач добровільно не повернув нежитлове приміщення з користування Запорізька міська рада звернулась за захистом своїх прав власника до Господарського суду Запорізької області.

Таким чином, відповідач не виконав зобов'язання з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 1664/13 від 21.11.2005 р. на суму 130 198, 10 грн.

Отже, сума основного боргу на момент подання позову до суду становить 130 198, 10 грн.

У порушення зазначених норм закону та умов Договору оренди нежитлового приміщення № 34/09 від 03.08.2009 р., відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

В ст. 511 ЦК України зазначено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар має виконувати умови по договору належним чином та своєчасно вносити орендну плату.

Статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання однією зі сторін договору настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна практика», м. Запоріжжя в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору оренди нежитлового приміщення № 34/09 від 03.08.2009 р. і не бажає добровільно сплачувати борг.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором оренди нежитлового приміщення № 34/09 від 03.08.2009 р. становить 15 777,13 грн., з яких 15 132, 46 заборгованість з орендної плати, 246,76 відшкодування податку на землю та 397,91 відшкодування за комунальні послуги.

Факт порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 34/09 від 03.08.2009 р., а також факт заборгованості за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, ніяких письмових заперечень щодо суті спору не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем та третьою особою були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 4 », м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна практика», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 15 77 грн. 13 коп. за договором оренди нежитлового приміщення № 34/09 від 03.08.2009 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49,75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 4 », м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна практика», м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна практика»

(69006, М.Запоріжжя, вул.Леонова,5, код ЄДРПОУ 36277071) на користь комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 4» (69057, м. Запоріжжя, вул.Сєдова,10, код ЄДРПОУ 05499033) 15132 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять дві) грн.. 46 коп. заборгованість з орендної плати та 246 (двісті сорок шість) грн.76 коп. відшкодування податку на землю (на р/р №35424201040297 в ГУДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО 813015), 397 (триста дев'яносто сім) грн. 91 коп. відшкодування за комунальні послуги (на р/р №35419001040297 в ГУДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО 813015).

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна практика» (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова,5, код ЄДРПОУ 36277071) на користь комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка № 4» (69057, м.Запоріжжя, вул. Сєдова 10, код ЄДРПОУ 05499033) на р/р №35424201040297 в ГУДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО 813015, судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 15.01.2015 р.