Рішення

від 12.01.2015 по справі 922/5038/14-908/5403/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/135/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2015 Справа № 922/5038/14-908/5403/14

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт», м. Дніпропетровськ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Райт-Маркет», м. Донецьк

про стягнення 8 551 грн. 24 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Карпенко О.В., на підставі довіреності від 08.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райт-Маркет», м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 8 551 грн. 24 коп.

До господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дакорт», м. Дніпропетровськ із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райт-Маркет», м. Донецьк про стягнення 8 551 грн. 24 коп.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.11.2014 р.

У судове засідання представники сторін не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що дана позовна заява подана із порушенням правил підсудності. Як вбачається з витягу державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 19.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Райт-Маркет» зареєстровано за юридичною особою : 83050, м. Донецьк, Ворошиловський р-н, пр. Богдана Хмельницького, буд. 96-а.

За розпорядженням голови вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. розгляд справ підсудних господарському суду Донецької області передано до господарського суду Запорізької області.

Отже, господарський суд Харківської області дійшов висновку, що справа підлягає розгляду у господарському суді Запорізької області.

01.12.2014 р. справа надійшла до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., витягом з реєстру автоматичного розподілу справи між суддями від 01.12.2014 р., справу 922/5038/14-908/5403/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою суду розгляд справи призначено на 12.01.2015 р.

У судовому засіданні відповідач не з'явився, відзив не направив, ніяких клопотань на адресу суду не направив.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої вимоги та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 12.01.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакорт» (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райт-Маркет» (далі відповідач) було укладено договір поставки продукції № 2160614 (далі договір) .

На підставі цього договору позивачем була здійснена поставка товару відповідачу .

Станом на 06 жовтня 2014 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на суму 8097 грн. 77 коп.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставляти товари або продукцію (далі - товар) покупцю, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати.

Відповідно до п. 6.2. договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем строк 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня моменту постачання товару суттю шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Виходячи з п. 8.5. Договору за несвоєчасне виконання обов'язку покупця по оплаті отриманого від постачальника товару. Постачальник має право нарахувати покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.

Прийняті на себе зобов'язання відповідач не виконав належним чином та на момент подання позову до суду оплату за поставлений товар не здійснив.

З тверджень позивача, на виконання вимог договору 30.06.2014 року було складено акт звірки між ТОВ «Дакорт» та ТОВ «РАЙТ-МАРКЕТ». Після проведення звірки оплата так проведена і не була, ТОВ «РАЙТ-МАРКЕТ» ухиляється від проведення повторної звірки та від оплати товару.

Таким чином станом на 06 жовтня 2014 року заборгованість відповідача по договору поставки продукції № 2160614складає 8093 грн. 77 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну оплату товару у розмірі 8,43 грн. за період з 24.06.2014 р. по 15 липня 2014 р., згідно накладної ДХВ 056512 та 449,04 грн. за період з 24.06.2014 р. по 15 липня 2014 р. згідно накладної ДХВ 056525.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань підприємство позивача було змушено звернутися до суду.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позову до суду склала 8551 грн. 24 коп.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання однією зі сторін договору настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ч.2 ст.617 та ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, не може бути звільнена від відповідальності за порушення зобов'язання, зокрема, у разі відсутності грошових коштів у такої особи. Аналогічні положення містяться в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

У порушення зазначених норм закону та умов договору поставки продукції № 2160614 від 16 червня 2014 р. відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Райт-Маркет» в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору поставки продукції № 2160614 від 14 червня 2014 р. і не бажає добровільно сплачувати борг.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки продукції № 2160614 від 16 червня 2014 р. становить 8551,24 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 8093,77 грн. та пені в розмірі 457,47 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору поставки продукції № 2160614 від 16 червня 2014 р., а також факт заборгованості за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

На адресу суду від відповідача ніяких заяв та клопотань не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райт-Маркет» про стягнення заборгованості в розмірі 8551,24 грн. договором поставки продукції № 2160614 від 16 червня 2014 р., яка складається з основного боргу в розмірі 8093,77 грн. та пені в розмірі 457,47 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райт-Маркет», м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райт-Маркет» ( 83050, м. Донецьк, пр-т Б. Хмельницького, 96 а, ЄДРПОУ 38879925, ІПН 388799220306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакорт» (49017, м. Дніпропетровськ, вул. Виборгська, 33-в кв. 3, р/р 26004900001391 в ПАТ «ВБР Банк», МФО 380719 м. Київ, код ЄДРПОУ 36394005) - основний борг в розмірі 8093 (вісім тисяч дев'яносто три ) грн. 77 коп., пеню в розмірі 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн. 47 коп., та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 14.01.2015 р.