Рішення

від 17.01.2015 по справі 904/5995/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.15 Справа № 904/5995/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ", м. Київ

до приватного підприємства "САНСАРА Д", м. Дніпропетровськ

про стягнення 947 965,45 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: Бовтуненко М.А., паспорт серія МЕ 892613 виданий 29.08.2008

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного підприємства "САНСАРА Д" (надалі - Відповідач) про стягнення 947 965,45 грн. за договором поставки №43 від 01.02.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 08.09.2014, 22.09.2014, 07.10.2014, 16.10.2014 розгляд справи був відкладений на 22.09.2014, 07.10.2014, 16.10.2014, 24.10.2014 відповідно, в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи; згідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014, за клопотанням Відповідача, строк розгляду спору було продовжено на 15 календарних днів (до 27.10.2014), відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2014 №650 у зв'язку із перебуванням судді Соловйової А.Є у відпустці, відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу №904/5995/14 передано для розгляду судді Дубініну І.Ю.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2014 справа № 904/5995/14 прийнята до провадження суддею Дубініним І.Ю., розгляд справи призначено на 17.11.2014.

У зв'язку з поверненням судді Соловйової А.Є. з відпустки, на підставі доповідної записки судді Дубініна І.Ю. від 11.11.2014 справу №904/5995/14 передано на розгляд судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2014 справа №904/5995/14 прийнята до провадження суддею Соловйовою А.Є.

В судових засіданнях 09.12.2014, 23.12.2014 розгляд справи був відкладений на 23.12.2014 та 12.01.2015 відповідно, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача та необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи; згідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений Товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №43 від 01.02.2014, видаткові накладні №РН-0010558 від 30.12.2013, №РН-0001385 від 28.02.2014, №РН-0001386 від 28.02.2014, №РН-0002364 від 31.03.2014, №РН-0002365 від 31.02.2014, №РН-0002366 від 31.01.2014, №РН-0002712 від 11.01.2014, №РН-002713 від 11.01.2014, №РН-0002714 від 11.01.2014, №РН-0002715 від 11.01.2014, №РН-0003766 від 30.04.2014, №РН-0003767 від 30.04.2014, №РН-0003813 від 05.05.2014, №РН-0003814 від 05.05.2014, №РН-0003815 від 05.05.2014, №РН-0004844 від 31.05.2014, №РН-0004845 від 31.05.2014, №РН-0004846 від 31.05.2014, №РН-0005680 від 25.06.2014, №РН-0005681 від 25.06.2014, №РН-0005682 від 25.06.2014, №РН-0005732 від 30.06.2014, №РН-0005733 від 30.06.2014, №РН-0005734 від 30.06.2014, претензію вих. №80 від 10.07.2014.

Позивач керуючись п.п. 15.6. - 15.9. названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений Товар у сумі 947 965,45 грн.

Відповідач у призначені на 09.12.2014, 23.12.2014 та 12.01.2015 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4994519130483.

До господарського суду повернулось поштове відправлення, надіслані на належну адресу Відповідача (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Відповідача станом на 05.09.2014, юридична адреса: 69014, м. Запоріжжя, вулиця Тверська, будинок, 44, яка була змінена Відповідачем в процесі розгляду справи) №4994522153389 з відміткою відділення поштового зв'язку: "Повернуто за закінченням строку зберігання".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслане за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.01.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" (надалі - Позивач, Постачальник) та приватним підприємством "САНСАРА Д" (надалі - Відповідач, Покупець) укладено договір поставки №43 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, Постачальник в порядку і на умовах визначених у Договорі зобов'язується систематично доставляти та передавати у розпорядження Покупця для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується приймати Товар та сплачувати за нього Постачальнику обумовлені Договором грошові кошти (п. 2.1. Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору, поставка Товару здійснюється силами та засобами Постачальника або залученого ним Перевізника на базисних умовах поставки DDP (поставка в Місце доставки) відповідно до Міжнародних правил з тлумачення термінів у сфері міжнародної торгівлі "Інкотермс 2010". Місцем доставки є склад Покупця за адресою: вул. Г. Сталінгражу, буд. №156 г, м. Дніпропетровськ, Україна. Інше Місце доставки може визначатись Сторонами у Специфікації чи Замовленні. Товар поставляється вантажним автомобільним транспортом. Моментом виконання Постачальником зобов'язання з поставки є час вручення Товару Перевізнику для доставки Покупцеві. В разі узгодження Сторонами іншого способу поставки Партії товару на базисних умовах "Інкотермс 2010", моментом відпуску Товару вважатиметься день і час передачі Партії товару представникові Покупця.

Покупець забезпечує вільний під'їзд автомобільного транспорту Перевізника безпосередньо до Місця доставки, самостійно своїми силами і на власний ризик розвантажує Автомобіль, а також несе відповідальність за понаднормативні строки простою під розвантаженням. Час прибуття автомобіля під розвантаження починається з моменту пред'явлення шофером товарно-транспортної накладної у Місці доставки і закінчується в момент вручення шоферові оформлених товарно-транспортних документів на вивантажений Товар. Зобов'язання Постачальника вважається належно виконаним, якщо своєчасно доставлена Покупцю Партія товару без претензій та повністю прийнята Покупцем відповідно до видаткової товарної накладної Постачальника. Моментом прийняття Товару є час підписання повноважним представником Покупця видаткової товарної накладної після перевірки Партії за найменуванням (асортиментом), кількістю, комплектністю та якістю Товару відповідно до товаросупровідних документів, державних стандартів, технічних умов заводу-виробника, вимог, а також умов що звичайно ставляться та умов Договору. Доставлений Товар Приймається Покупцем на відповідальне зберігання (п.п. 11.1., 11.2. Договору).

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що правоволодіння та розпорядження Товаром відповідно до умов його подальшого продажу переходить до Покупця в момент прийняття Товару.

Пунктами 15.4., 15.6. - 15.9., 15.15. Договору Сторони погодили, що ціна одиниці Товару та вартість Певної партії Товару визначається за специфікацією і вказується у видатковій товарній накладній Постачальника. Ціна Товару під Знаком "Раптор літаючі" та під знаком "Gardex", що постачається у квітні - червні поточного року, сплачується Покупцем на вказаний у Договорі поточний банківський рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) днів після Дати Виборки. Ціна Товару під Знаком "Salton Proffessional","Selton Sport", "Deliss auto","Forester" сплачується Покупцем на вказаний у Договорі поточний банківський рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) днів після Дати Виборки. Ціна Товару під Знаком "Forester", поставленого у березні - квітні поточного року, сплачується Покупцем на вказаний у Договорі поточний банківський рахунок Постачальника протягом 90 (дев'яноста) днів після Дати Виборки. Датою оплати вважатиметься день зарахування повної суми Товару відповідної Партії на банківський рахунок Постачальника.

Всі відносини, що виникають з Договору, або пов'язані з ним, регламентуються Договором, нормами законодавства України, а також звичаями ділового обороту. Спори, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, підлягають передачі до Господарського суду та вирішуватимуться між Сторонами у відповідності до матеріального та процесуального права України (п.п. 23.1., 23.2. Договору).

Відповідно до п. 25.1. Договору, він вступає в силу з моменту підписання його Сторонами, діє безперервно до 31.12.2014, але припиняється не раніше повної оплати Покупцем вартості всієї кількості прийнятого ним Товару. В разі, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна зі Сторін не заявить про свою відмову від Договору, дія Договору вважатиметься продовженою на тих самих умовах на новий однорічний строк.

Як зазначає Позивач в позовній заяві, ним на виконання договору поставки №43 від 01.02.2014 здійснено поставку Товару на адресу Відповідача на загальну суму 966 599,94 грн., на підтвердження чого надав суду видаткові накладні №РН-0010558 від 30.12.2013, №РН-0001385 від 28.02.2014, №РН-0001386 від 28.02.2014, №РН-0002364 від 31.03.2014, №РН-0002365 від 31.02.2014, №РН-0002366 від 31.01.2014, №РН-0002712 від 11.01.2014, №РН-002713 від 11.01.2014, №РН-0002714 від 11.01.2014, №РН-0002715 від 11.01.2014, №РН-0003766 від 30.04.2014, №РН-0003767 від 30.04.2014, №РН-0003813 від 05.05.2014, №РН-0003814 від 05.05.2014, №РН-0003815 від 05.05.2014, №РН-0004844 від 31.05.2014, №РН-0004845 від 31.05.2014, №РН-0004846 від 31.05.2014, №РН-0005680 від 25.06.2014, №РН-0005681 від 25.06.2014, №РН-0005682 від 25.06.2014, №РН-0005732 від 30.06.2014, №РН-0005733 від 30.06.2014, №РН-0005734 від 30.06.2014.

Проте Відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково, в сумі 18 634, 49 грн., в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість на загальну суду 947 965,45 грн.

10.07.2014 Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. №80 від 10.07.2014, в якій просив у десятиденний строк з моменту отримання претензії перерахувати на поточний рахунок Позивача заборгованість у розмірі 947 965,45 грн.

Проте, Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість за договором поставки №43 від 01.02.2014 на суму 947 965,45 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення Позивача з позовом до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір поставки №43 від 01.02.2014 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 11 статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, поставка товару має бути підтверджена відповідними первинними документами, зокрема, видатковою накладною на товар з підписами про отримання, актом приймання-передачі товару тощо.

Предметом спору у даній справі є розрахунки за поставлений Товар, а відтак кожна Сторона повинна довести виконання нею зобов'язань виключно на підставі відповідних доказів, первинних бухгалтерських документів, які складаються при передачі продукції та її оплаті за господарським Договором.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач на виконання умов договору поставки №43 від 01.02.2014 здійснив на адресу Відповідача поставку товару на загальну суму 591 165,41 грн., що зокрема підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН-0010558 від 30.12.2013, №РН-0001385 від 28.02.2014, №РН-0001386 від 28.02.2014, №РН-0002712 від 11.01.2014, №РН-002713 від 11.01.2014, №РН-0002714 від 11.01.2014, №РН-0002715 від 11.01.2014, №РН-0005680 від 25.06.2014, №РН-0005681 від 25.06.2014, №РН-0005682 від 25.06.2014, №РН-0005732 від 30.06.2014, №РН-0005733 від 30.06.2014, №РН-0005734 від 30.06.2014 які підписані Позивачем та Відповідачем та скріплені відтисками печаток Позивача та Відповідача.

Відповідно до п.п. 15.6. - 15.9. Договору Сторони погодили, що ціна Товару під Знаком "Раптор літаючі" та під знаком "Gardex", що постачається у квітні - червні поточного року, сплачується Покупцем на вказаний у Договорі поточний банківський рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) днів після Дати Виборки. Ціна Товару під Знаком "Salton Proffessional","Selton Sport", "Deliss auto","Forester" сплачується Покупцем на вказаний у Договорі поточний банківський рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) днів після Дати Виборки. Ціна Товару під Знаком "Forester", поставленого у березні - квітні поточного року, сплачується Покупцем на вказаний у Договорі поточний банківський рахунок Постачальника протягом 90 (дев'яноста) днів після Дати Виборки.

Проте Відповідач оплату за поставлений Товар в строк передбачений п.п. 15.6. -15.9. Договору здійснив частково: за видатковою накладною №РН-0010558 від 30.12.2013 - на суму 16 758,43 грн. та за видатковою накладною №РН-0001385 від 28.02.2014 - на суму 1 876,06 грн., отже заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 572 530,92 грн.

10.07.2014 Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. №80 від 10.07.2014, в якій просив у десятиденний строк з моменту отримання претензії перерахувати на поточний рахунок Позивача заборгованість за договором поставки №43 від 01.02.2014, проте Відповідач на претензію не відреагував.

На час розгулу справи доказів сплати Відповідачем Позивачу заборгованості по договору поставки №43 від 01.02.2014 за видатковими накладними №РН-0010558 від 30.12.2013, №РН-0001385 від 28.02.2014, №РН-0001386 від 28.02.2014, №РН-0002712 від 11.01.2014, №РН-002713 від 11.01.2014, №РН-0002714 від 11.01.2014, №РН-0002715 від 11.01.2014, №РН-0005680 від 25.06.2014, №РН-0005681 від 25.06.2014, №РН-0005682 від 25.06.2014, №РН-0005732 від 30.06.2014, №РН-0005733 від 30.06.2014, №РН-0005734 від 30.06.2014 на загальну суму 572 530,92 грн., суду не надано, в зв'язку з чим, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку здійснення оплати за поставлений Товар (по вищевказаним накладним) , позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 572 530,92 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з Відповідача заборгованості по договору поставки №43 від 01.02.2014 за видатковими накладними №РН-0002364 від 31.03.2014, №РН-0002365 від 31.02.2014, №РН-0002366 від 31.01.2014, №РН-0003766 від 30.04.2014, №РН-0003767 від 30.04.2014, №РН-0003813 від 05.05.2014, №РН-0003814 від 05.05.2014, №РН-0003815 від 05.05.2014, №РН-0004844 від 31.05.2014, №РН-0004845 від 31.05.2014, №РН-0004846 від 31.05.2014 на загальну суму 394 069,02 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані видаткові накладні на суму 394 069,02 грн. містять тільки підпис та відтиск печатки Позивача, підпис та печатка Відповідача (як підтвердження факту отримання товару) на накладних відсутня.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014, 27.10.2014, 12.11.2014,17.11.2014 09.12.2014 та 23.12.2014 по справі №904/5995/14 суд неодноразово зобов'язував Позивача надати обґрунтований розрахунок суми позову, обґрунтування щодо визначення строку оплати прийнятого Відповідачем товару згідно з пунктами 15.6., 15.7., 15.8. договору поставки №43 від 01.02.2014. В той же час, Позивачем вимоги ухвал суду виконані не були, витребувані судом документи не надані, в зв'язку з чим судом прийнято рішення про залишення позову в частині стягнення заборгованості по договору поставки №43 від 01.02.2014 за видатковими накладними №РН-0002364 від 31.03.2014, №РН-0002365 від 31.02.2014, №РН-0002366 від 31.01.2014, №РН-0003766 від 30.04.2014, №РН-0003767 від 30.04.2014, №РН-0003813 від 05.05.2014, №РН-0003814 від 05.05.2014, №РН-0003815 від 05.05.2014, №РН-0004844 від 31.05.2014, №РН-0004845 від 31.05.2014, №РН-0004846 від 31.05.2014 на загальну суму 394 069,02 грн. без розгляду виходячи з наступного.

Пунктом 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2012 встановлено, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 4.9. вищевказаної постанови, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.

Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Ненадання Позивачем витребуваних матеріалів, перешкоджає з'ясуванню дійсних обставин справи, вирішенню спору в цій частині по суті з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору

Враховуючи вищевикладене, судом прийнято рішення про залишення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" до приватного підприємства "САНСАРА Д" в частині стягнення заборгованості по договору поставки №43 від 01.02.2014 за видатковими накладними №РН-0002364 від 31.03.2014, №РН-0002365 від 31.02.2014, №РН-0002366 від 31.01.2014, №РН-0003766 від 30.04.2014, №РН-0003767 від 30.04.2014, №РН-0003813 від 05.05.2014, №РН-0003814 від 05.05.2014, №РН-0003815 від 05.05.2014, №РН-0004844 від 31.05.2014, №РН-0004845 від 31.05.2014, №РН-0004846 від 31.05.2014 на загальну суму 394 069,02 грн. без розгляду.

Також, 12.08.2014 Позивачем подано до суду заяву про забезпечення виконання рішення суду, в якій останній просить винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти в сумі 947 965,45 грн. заборонивши приватному підприємству "САНСАРА Д" та обслуговуючому йому банку здійснювати будь-які платежі з видаткової частини основного поточного рахунку №26.009.001.00.634.2 у ПАТ «МОТОРБАНК» м. Дніпропетровськ, МФО 313009, крім пов'язаних з виконанням податкових зобов'язань, перерахування до позабюджетних цільових фондів та погашення банківських кредитів, які б призводили до залишку грошових коштів в сумі менше 947 965,45 грн., до вирішення спору у даній справі по суті.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

З приписів ч.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 вбачається, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що в заяві Позивач фактично посилається лише на потенційну можливість ухилення Відповідача від виконання судового рішення з посиланням на обставини, що не підтверджуються документально та не мають відповідного обґрунтування, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Залишити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" до приватного підприємства "САНСАРА Д" в частині стягнення заборгованості по договору поставки №43 від 01.02.2014 за видатковими накладними №РН-0002364 від 31.03.2014, №РН-0002365 від 31.02.2014, №РН-0002366 від 31.01.2014, №РН-0003766 від 30.04.2014, №РН-0003767 від 30.04.2014, №РН-0003813 від 05.05.2014, №РН-0003814 від 05.05.2014, №РН-0003815 від 05.05.2014, №РН-0004844 від 31.05.2014, №РН-0004845 від 31.05.2014, №РН-0004846 від 31.05.2014 на загальну суму 394 069,02 грн. - без розгляду.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "САНСАРА Д" (69014, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Тверська, будинок 44, код ЄДРПОУ 36495665) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" (04070, м. Київ, вулиця Ігорівська, будинок 12-Б, код ЄДРПОУ 37334135) 572 530,92 грн. (п'ятсот сімдесят дві тисячі п'ятсот тридцять гривень 92 копійки) основного боргу, 11 450,62 грн. (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят гривень 62 копійки) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.01.2015.

Суддя А.Є. Соловйова