Рішення

від 13.01.2015 по справі 909/1218/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 р. Справа № 909/1218/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром",

вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інвестиційна будівельна компанія "Ніка",

вул. Василіянок, 62А, оф.7, м. Івано-Франківськ, 76018

вул. Сумська, будинок 3, м. Харків, Харківська область, 61000.

про стягнення 42 168 грн, з яких:

21 454, 02 грн- заборгованість за виконані роботи по договору №1372

від 25.10.2012,

20 713,98 грн - заборгованість за виконані роботи по договору №14/10-2

від 14.10.2013,

за участю представників сторін:

від позивача: Кузик В.І.- юрисконсульт першої категорії, (довіреність №7-2-1/4 від 02.01.2014),

від відповідача: представник не з'явився.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка" про стягнення 62 305,56 грн, з яких 31 522,80 грн за виконані роботи по договору №1372 від 25.10.2012 та 30 782,76 грн за виконані роботи по договору №14/10-2 від 14.10.2013.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в частині оплати виконаних робіт.

Як на докази в підтвердження своїх вимог посилається на договір №1372 від 25.10.2012, акти приймання виконаних будівельних робіт №3С-В за грудень 2012, №4С-В за лютий 2013, №5С-В(4) за липень 2013, №6С-В (4) за липень-2 2013, №7С-В(5) за липень -3 2013, №С.П./ВЕТП-13к/14-3 за квітень 2014, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012, за липень 2013, за квітень 2014 та договір №14/10-2 від 14.10.2013, акти приймання виконаних будівельних робіт №1Д-С/ІФ ВЕТП за жовтень 2013, №6Д/14-3-С.П./ІФ ВЕТП за квітень 2014, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013, квітень 2014, акт звірки взаємних розрахунків від 24.12.2013, претензії №10-2/789 від 21.05.2014, договір взаємозаліку взаємних вимог та зобов'язань від 01.08.2014.

30.10.2014 порушено провадження у справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.11.2014, витребувано необхідні документи.

За наслідком судового засідання 13.11.2014, за клопотанням відповідача вх.№17931/14, розгляд справи відкладено на 16.12.2014.

16.12.2014, за клопотання позивача, строк вирішення спору продовжено на 15 днів, а розгляд справи відкладено на 13.01.2015.

В судове засідання 13.01.2015 позивач з'явився. Надав для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів та належним чином засвідчену копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, так як наявна в матеріалах справи копія є нечитабельною. Подав заяву про зменшення розміру позовних вимог вх.№365/15, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 21 454, 02 грн за виконані роботи по договору №1372 від 25.10.2012 та 20 713,98 грн за виконані роботи по договору №14/10-2 від 14.10.2013.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 постанови пленуму ВГСУ, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ч.4 ст.22 ГПК України, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують процесуальних прав відповідача.

Таким чином, предметом розгляду даної справи є стягнення 21 454, 02 грн за виконані роботи по договору №1372 від 25.10.2012 та 20 713,98 грн за виконані роботи по договору №14/10-2 від 14.10.2013.

В судове засідання 13.01.2015, як і в попередні, відповідач не з'явився, хоча явка визнавалась судом обов'язковою, про причини неявки не повідомив, витребувані документи не подав.

Ухвала від 13.11.2014 повернулась на адресу суду із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання ".

Ухвали суду від 30.10.2014, від 13.11.2014, від 16.12.2014 направлені на адресу відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві і відповідає тій адресі, яка вказана в укладених між сторонами договорах №1372 від 25.10.2012, №14/10-2 від 14.10.2013 як юридична та фактична адреса ТОВ "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка".

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманих за електронним запитом суду, станом на 12.01.2015 місцезнаходження відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка" є: вул.Сумська, будинок 3, місто Харків, Харківська область, 61000.

Вказане свідчить про те, що відповідач в процесів розгляду справи в суді змінив свою юридичну адресу. Однак, враховуючи п. 3 ст.17 ГПК України відповідно до якого, справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудна іншому господарському суду, суд прийшов до висновку, що даний спір відповідно до ч. 2 ст. 15 ГПК України, повинен розглядатися господарським судом Івано-Франківської області.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не подав, проти позову не заперечив, про зміну юридичної адреси суд не повідомив, явки уповноваженого представника в жодне судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить також клопотання відповідача вх..№17931/14 від 12.11.2014 про відкладення розгляду справи.

При цьому суд звертає увагу на те, що інформацію про дату судових засідань сторони також мають можливість отримати на веб-сайті господарського суду Івано-Франківської області в розділі "Список справ призначених до розгляду", про що було зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі від 30.10.2014.

Відповідно п. 3.9.2 вищезазначеної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши наявні докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

25.10.2012 між комунальним підприємством "Івано-Франківськводоекотехпром" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка" укладено договір №1372, відповідно до якого позивач зобов'язався своїми силами та засобами згідно із проектно-кошторисною документацію та умовами договору забезпечити на свій ризик виконання у встановлений строк та належної якості роботи на об'єкті: ДБН Д.1.1-1-2000 капітальний ремонт (роботи з капітального ремонту вул. Т.Шевченка) /зовнішнє водопостачання з матеріалів відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п.2.1 договору, ціна до нього встановлюється гнучкою і може уточнюватися протягом всього терміну будівництва. На момент його підписання складає 149 298,00 грн, виходячи з проекту і коректується по факту виконаних робіт.

Пунктом 4.3 договору сторонами обумовлено, що відповідач здійснює щомісячно або при необхідності проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту (форми КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до завершення робіт на об'єкті (п.3.1).

Позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань по вищезазначеному договору, виконав роботи на загальну суму 31 522, 80 грн. Даний факт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №3С-В за грудень 2012, №4С-В за лютий 2013, №5С-В(4) за липень 2013, №6С-В (4) за липень-2 2013, №7С-В(5) за липень -3 2013, №С.П./ВЕТП-13к/14-3 за квітень 2014, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012, за липень 2013, за квітень 2014. Вказані документи підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.

Відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання не виконав, за виконані роботи в сумі 31 522, 80 грн не розрахувався.

Крім того, 14.10.2013 між сторонами по справі укладено договір №14/10-2, відповідно до якого позивач зобов'язався своїми силами та засобами забезпечити на свій ризик виконання у встановлений строк та належної якості роботи на об'єкті: ДБН Д.1.1-1-2000 капітальний ремонт (додаткові роботи з капітального ремонту вул. Т.Шевченка) /зовнішнє водопостачання з матеріалів відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити їх.

Оплата здійснюється щомісячно або при необхідності проміжними платежами за виконані роботи на підставі акту (форми КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін (п.4.3).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до завершення робіт на об'єкті (п.3.1).

Позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань по договору, виконав роботи на загальну суму 40 136,40 грн. Даний факт підтверджується, актами приймання виконаних будівельних робіт №1Д-С/ІФ ВЕТП за жовтень 2013, №6Д/14-3-С.П./ІФ ВЕТП за квітень 2014, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013, квітень 2014. Вказані документи підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.

Відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання не виконав, за виконані роботи в сумі 40 136,40 грн не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору, 27.05.2014 супровідним листом №10-2/789 позивач направив відповідачу вимогу вих.№10-2/790 щодо погашення боргу в сумі 31 522,80 грн по договору №1372 від 25.10.2012 та вимогу вих.№10-2/791 щодо погашення боргу в сумі 40 136,40 грн по договору №14/10-2 від 14.10.2013, в якій також повідомив про те, що в акті приймання виконаних будівельних робіт №6Д/14-3 С.П./ІФ ВЕТП за квітень 2014 зроблено описку та зазначено невірно номер договору "договір №353/13 від 08.10.2013" замість "договір №14/10-2 від 14.10.2013". Дані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

24.12.2013, сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки розрахунків, відповідно до якого борг відповідача перед позивачем згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №3С-В за грудень 2012, №4С-В за лютий 2013, №5С-В(4) за липень 2013, №6С-В (4) за липень-2 2013, №7С-В(5) за липень -3 2013 (договір №1372 від 25.10.2012), акту приймання виконаних будівельних робіт №1Д-С/ІФ ВЕТП за жовтень 2013 (договір №14/10-2 від 14.10.2013 ) складає 65 937,60 грн (за виключенням актів за 2014 рік, а саме актів №С.П./ВЕТП-13к/14-3 за квітень 2014 на суму 3 274, 80 грн та №6Д/14-3-С.П./ІФ ВЕТП за квітень 2014 на суму 2 446,80 грн).

01.08.2014 між сторонами по справі укладено договір взаємозаліку взаємних вимог та зобов'язань, відповідно до якого позивач є кредитором, а відповідач є боржником в частині виконання грошового зобов'язання за договором №14/10-2 від 14.10.2013 за мінусом 9 353, 64 грн-суми проведеного взаємозаліку. Сторонами обумовлено, що укладений договір взаємозаліку взаємних вимог та зобов'язань є невід'ємною частиною договору №14/10-2 від 14.10.2013.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду борг відповідача перед позивачем становив 62 305, 56 грн з них:

- 31 522,80 грн за виконані роботи по договору №1372 від 25.10.2012;

- 30 782,76 грн за виконані роботи по договору №14/10-2 від 14.10.2013 (40136,40-9 353,64=30 782,76).

Оскільки заявою вх.№365/15 позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 20 137, 57 грн, станом на день прийняття рішення борг відповідача перед позивачем становить 21 454, 02 грн за виконані роботи по договору №1372 від 25.10.2012 та 20 713,98 грн за виконані роботи по договору №14/10-2 від 14.10.2013.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами підряду, які є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

В контексті ст.9 Цивільного кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки, на час прийняття рішення, борг в сумі 21 454, 02 грн за виконані роботи по договору №1372 від 25.10.2012 та в сумі 20 713,98 грн за виконані роботи по договору №14/10-2 від 14.10.2013 належним чином доведений та документально підтверджений, вимога позивача щодо його стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст.ст.4-5,33,43,49, ст. 82 -85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка" про стягнення 21 454, 02 грн за виконані роботи по договору №1372 від 25.10.2012 та 20 713,98 грн за виконані роботи по договору №14/10-2 від 14.10.2013 - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА" (вул.Сумська, будинок 3, місто Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 34623388) на користь комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром"( вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 32360815) 21 454 (двадцять одну тисячу чотириста п'ятдесят чотири) грн 02 коп. за виконані роботи по договору №1372 від 25.10.2012 та 20 713 (двадцять тисяч сімсот тринадцять) грн 98 коп. за виконані роботи по договору №14/10-2 від 14.10.2013, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.01.15

Суддя Соботник В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"