Постанова

від 14.01.2015 по справі 908/3187/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа № 908/3187/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Соловйов В.В., за довіреністю №181 від 25.12.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4148З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 23 жовтня 2014 року у справі № 908/3187/14

за позовом Вільнянської районної профспілкової організації працівників агромпромислового комплексу, м. Вільнянськ, Запорізької області

до Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", м. Київ

про стягнення 3747,63 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Вільнянська районна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк" "Південкомбанк" про стягнення 3747,63 грн. суми вкладу поточного рахунку по договору від 20.03.2014 р. № 823Р-17Ю.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23 жовтня 2014 року у справі № 908/3187/14 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С,) позов задоволено.

З відповідача на користь позивача стягнуто 3747,63 грн. суми вкладу поточного рахунку та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в процесі ліквідаційної процедури банка визначаєтьсязаборгованість кожному кредитору та встановлюється черговість і порядок погашення вимог кредиторів, що унеможливлює задоволення вимог окремих кредиторів в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.

Крім того, вказує на те, що діюче законодавство передбачає право та спосіб захисту прав позивача щодо стягнення з відповідача коштів за договором банківського рахунку шляхом звернення з вимогою про визнання кредиторських вимог до ПАТ "КБ "Південкомбанк" без застосування судового захисту.

Від Вільнянської районної профспілкової організації працівників агромпромислового комплексу, м. Вільнянськ надійшло повідомлення, в якому позивач зазначає про неможливість направлення свого представника в судове засідання через відсутність коштів.

Відповідач, ПАТ "КБ "Південкомбанк", надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, проте представник відповідача в судовому засіданні був присутній.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 20 березня 2014 року між сторонами укладено договір №823Р-17Ю про відкриття поточного рахунку №26007022994001 в гривнях, на якому станом на 01.07.2014 року знаходяться 3747,63 грн. (копія виписки по поточному рахунку за період з 01.07.2014 р. по 01.07.2014 р.) - додається).

Згідно з п. 2.1.3 договору, банк приймає на себе зобов'язання здійснювати всі види розрахунково-касових операцій за рахунок клієнта згідно з тарифами банку (додаток 10) та окремими рішеннями кредитного комітету банку щодо кредитування рахунку, відповідно до умов цього договору та законодавства України.

Відповідно до п. 2.1.5 договору банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та нормативно-правових актів Національного банку України. У разі відсутнозсті або недостатності коштів на рахунку клієнта на момент подання розрахункових документів до банку, повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Згідно з п. 2.1.7 договору, банк приймає на себе зобов'язання здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства України та нормативно - правових актів Національного банку України.

Пунктом 2.1.12 договору передбачено, що банк бере на себе зобов'язання здійснювати операції з готівковими коштами клієнта відповідно до вимог чинного законодавства.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прийшов до висновку, що за договором банківського вкладу, незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором, тож сума поточного вкладу відповідача складає 3747,63 грн. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Проте, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 23.05.2014 року №305 "Про віднесення ПАТ "КБ "Південкомбанк" до категорії неплатоспроможних" зазначений банк віднесено до категорії неплатоспроможних та рішенням №37 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 26.05.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "КБ "Південкомбанк".

26.09.2014 року Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" у відповідності до ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон). На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 року №598 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі-Фонд), вирішила розпочати процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Південкомбанк" та призначити уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 26 вересня 2014 року по 26 вересня 2015 року включно (рішення Виконавчої дирекції Фонду №101 від 26.09.2014).

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Отже, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 ст. 2 Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку, як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до норм п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону, обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився та за договорами банківського рахунку.

При цьому, під терміном "Вкладник" відповідно до ст. 2 Закону розуміється фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

З урахуванням викладеного, позивач підпадає під поняття кредитору банку, оскільки вкладником Законом визначено лише фізичну особу.

Визначення терміну "кредитор банку" міститься у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, вимога щодо перерахування грошових коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку позивача, була направлена останнім на адресу відповідача 28 травня 2014 року (а.с. 16).

Відповідно до ст. 509 ЦК, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати (роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з аналізу вищенаведених положень та з умов договору банківського вкладу, Відповідач є боржником клієнта щодо виконання своїх зобов'язань за договором, а Позивач, в свою чергу, є кредитором на користь якого банк (боржник) зобов'язаний виконати зобов'язання.

Таким чином на Позивача, як на кредитора банку поширювалися обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону, щодо не здійснення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку від часу запровадження в останньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону, з дня призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. При цьому, задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку передбаченому ст. 45 Закону, а саме: протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

01.10.2014 року були опубліковані відомості про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" в газеті "Голос України" (№188 (5938) від 01.10.2014 стор. 9).

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, визначені статтею 52 Закону.

Відповідно до статті 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії'та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у п. 17 ч. 5 ст. 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.

Відповідно до ст. 52 вищезазначеного Закону в процесі ліквідаційної процедури банку, визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість і порядок погашення вимог кредиторів, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора.

З урахуванням викладеного, діючим законодавством передбачено право та спосіб захисту прав позивача щодо стягнення з відповідача коштів за договором банківського рахунку шляхом звернення з вимогою про визнання кредиторських вимог до ПАТ "КБ "Південкомбанк".

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23 жовтня 2014 року у справі №908/3187/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Вільнянської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Миру, 2, код ЄДРПОУ 02667004) на користь Державного бюджету України 913,50 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Запорізької області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 19.01.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.