Рішення

від 08.02.2007 по справі 9/384-5009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/384-5009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2007 р.Справа № 9/384-5009

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт" вул. Київська, 290, м.Бровари, Київська область,07400           

до  Приватного підприємства "Украгроресурси" вул. Чорновола, 22, смт.Скалат,Підволочиський район, Тернопільська область,47851            

За участі представників:

         позивача:  Піщенюк О.М., довіреність № 282  від  08.06.2006  р.   

         відповідача:  не з'явився.

роз'яснивши  у розпочатому судовому засіданні представнику позивача  права та обов'язки  учасника господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

Встановив

           Позивач –Товариство  з обмеженою відповідальністю “Техноекспорт”, м. Бровари, Київської області,  звернувся 21.12.2006 р. (вх. № 5941)  до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Приватного підприємства “Украгроресурси”,  м. Скалат,  Підволочиського району, Тернопільської області,  про стягнення  51 203,00  грн. заборгованості,   посилаючись на таке:

          Згідно рахунку № 4 від 16.01.2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Техноекспорт” перерахувало на підставі платіжних доручень № 57 від 27.01.2004 р., № 8 від 27.01.2004 р., № 432 від 28.05.2004 р., № 101 від 01.06.2004 р. та банківської виписки  від 25.05.2004 р.,  на розрахунковий рахунок  ПП “Украгроресурси”  кошти на загальну  суму 51 203,00  грн. як  часткову  предоплату  за товар -  екскаватор  ЕКГ-5А, загальна вартість якого 160 000,00 грн.

          Як стверджує позивач,  у рахунку № 4 від 16.01.2004 р. не визначено порядок та строк передання товару, тому 26 жовтня 2006 р. він надіслав на адресу відповідача лист з вимогою передати  частково оплачений товар  на протязі  7 (семи) днів з дня отримання  вимоги.

          Однак,   відповідач  станом на листопад  2006 р.   поставки   товару не здійснив.

          06.11.2006 р. згідно листа  № 574, направленого ПП “Украгроресурси”, позивач відмовився від поставки товару та  вимагав повернення попередньо  сплачених за нього коштів.

  Між тим, станом на 21.12.2006 р. (день звернення з позовом до суду)  товар відповідачем   не був  поставлений ,  а   кошти  не повернуті .

          Ухвалою від  26.12.2006 р. порушено провадження  та призначено розгляд справи на    10:20 год. 08 лютого  2007 р.

У судовому засіданні  08.02.2007 р. представник позивача  підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні  08.02.2007 р., представника  не направив, відзиву на позов не подав.

Справа розглядається за наявними  у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення,  виходячи з наступного.

З матеріалів справи  вбачається , що   підставою    для  перерахування    на розрахунковий рахунок  Приватного підприємства “Украгроресурси” коштів у сумі 51 203,00 грн.  за   екскаватор ЕКГ-5А  згідно   платіжних  доручень  № 57 від 27.01.2004 р., № 8 від 27.01.2004 р.,  № 432 від 28.05.2004 р., № 101 від 01.06.2004 р. та банківської виписки  від 25.05.2004 р ,   була оферта  укласти договір купівлі-продажу товару підприємства-продавця та  направлений    ним   в адресу  Товариства  рахунок   №  4 від  16.01.2004 р.  на  оплату  за товар –екскаватор  ЕКГ-5А,  на  загальну суму з ПДВ  160 000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З наведеного випливає, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу екскаватора.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною  2 ст.  693 ЦК України   передбачено  право   покупця  вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у випадку,  якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

         Як вбачається   з матеріалів справи,   покупець скористався своїм правом, направивши 18.11.2006 р.  відповідачу лист  № 540 від 26.10.2006 р. про  поставку товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, але відповідач у встановлений строк товар не передав, чим порушив зобов'язання продавця.

          Тому,   листом  № 574, направленим відповідачу  06.11.2006 р., ТзОВ “Техноекспорт” відмовилось  від передачі  екскаватора та вимагало повернення сплачених коштів .

          Як стверджує позивач, станом на 21.12.2006 р. (день звернення з позовом до суду ) законна вимога   позивача  не була виконана.

Таким чином,    спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем  зобов'язань щодо   повернення   суми  попередньої  оплати товару.

Відповідно до  ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Докази, наведені позивачем в обґрунтування  своїх матеріально-правових вимог,  відповідач не спростував   і не заперечив, тому  суд  вважає переконливими  та документально доведеними  обставини,  з яких подано  позов.   

При таких обставинах справи  правомірними є вимоги  щодо стягнення  з відповідача  коштів, сплачених в якості попередньої  оплати ,  в сумі  51 203,00 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на  відповідача.

У судовому засіданні 08.02.2007 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, ч. 2 ст. 642, ч.2 ст. 693 ЦК України, ст. 193  ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75,  82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд  

Вирішив:

1.          Позов задовольнити .

  2.   Стягнути 51 203,00 грн. боргу та  630,03 грн. судових витрат із Приватного підприємства  “Украгроресурси” (вул. Чорновола, 22, м. Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області, р/р 26002372903001 в Тернопільській філії ЗАТ КБ “Приватбанк”,  МФО 338783, ідент. код 30915887) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноекспорт” (вул. Київська, 290, м. Бровари, Київської області, р/р 26000301001334 в АКБ “Мрія”, м. Київ,  МФО 321767,  ідент. код  24890524).   

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “09” лютого  2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя