Рішення

від 19.01.2015 по справі 199/10722/14-ц

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/10722/14-ц

(2/199/672/15)

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2015 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.,

за участю секретаря Голубніченко В.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Беззубкіна С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпартнер Плюс» про визнання дійсним договору оренди транспортного засобу та стягнення заборгованості по орендній платі, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпартнер Плюс» про визнання дійсним договору оренди транспортного засобу та стягнення заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що 01 січня 2014 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди транспортних засобів №4, а саме напівпричіпа ZORZI, державний номер НОМЕР_1.

Зазначений транспортний засіб був потрібен позивачеві для здійснення підприємницької діяльності.

В усному порядку було погоджено, що спочатку договір оренди буде укладатись у простій письмовій формі, а пізніше, при наявності у відповідача вільного часу, договір оренди буде посвідчений нотаріально, що знайшло відображення в Договорі. Відповідно до п.8.2 Договору, Сторони домовились на виконання вимог Цивільного кодексу України протягом 5 робочих днів з дня підписання цього Договору завірити договір нотаріально.

Відповідно до укладеного між сторонами договору Орендар передав вказаний транспортний засіб в субаренду, уклавши з ТОВ «КСЛ» відповідний договір від 01.01.2014.

Однак відповідач, незважаючи на неодноразові прохання позивача, досі не забезпечив нотаріального посвідчення вказаного договору, посилаючись на брак часу, а тому позивач просить суд визнати договір оренди №4 від 01.01.2014 напівпричіпа ZORZI, державний номер НОМЕР_1, дійсним з моменту укладення.

Також, відповідач за травень-червень 2014 року сплатив Позивачу орендну плату в розмірі 2400,00 грн. За травень-червень 2014 року місяць орендну плату не сплатив, посилаючись на недійсність договору. Оскільки договір фактично виконувався сторонами, напівпричіп знаходиться в суборенді, Позивач вважає, що договір є дійсним, тому Відповідач повинен виконувати зобов'язання за договором та оплачувати орендну плату.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Беззубкін С.М., не погодився з позовом, подав письмові заперечення, в яких вказує, що позов не визнає в повному обсязі, зазначивши, що відповідач в усному порядку узгодив з позивачем дату нотаріального посвідчення договору, але останній не з'явився до нотаріальної контори. Відповідно до ч.2 ст.799 ЦК України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Договір оренди транспортного засобу №4 від 01.01.2014 не був нотаріально посвідчений, тому відповідач вважає, що відсутні підстави для оплати орендної плати.

Суд, вислухавши сторони, представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01 січня 2014 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ «Автобудпартнер Плюс» (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів №4.

Договір укладено в простій письмовій формі.

Відповідно до п.8.2 Договору, Сторони домовились на виконання вимог Цивільного кодексу України протягом 5 робочих днів з дня підписання цього Договору завірити договір нотаріально.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування наступні транспортні засоби: напівпричіпа ZORZI, державний номер НОМЕР_1, а також сплачує Орендодавцю орендну плату.

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 01 січня 2014 року відбулось приймання-передача між сторонами напівпричіпа ZORZI, державний номер НОМЕР_1 .

В подальшому Орендар передав напівпричіп ZORZI, державний номер НОМЕР_1, в суборенду товариству з обмеженою відповідальністю «КСЛ» відповідно до договору суборенди від 01.01.2014.

Згідно п.3.3.2 Договору, Орендар зобов'язався своєчасно і у повному розмірі вносити орендну плату.

Відповідно до п.4.1.1 Договору, розмір орендної плати становить 1200,00 грн. за 1 календарний місяць.

В матеріалах справи наявний лист від 03 лютого 2014 року, яким позивач пропонував відповідачу завірити нотаріально договір оренди транспортних засобів №4 від 01.01.2014. Лист отримано відповідачем 05.02.2014.

Відповідно до ч.2 ст.799 ЦК України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права або інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як роз'яснив Верховний Суд України в своїй постанові №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (пункт 13) зазначив, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК.

За вказаних обстави, беручи до уваги те, що позивач і відповідач по справі уклали договір оренди транспортного засобу без нотаріального посвідчення, домовилися щодо усіх істотних умов договору, виконання даного договору вони не заперечують, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, тому суд вважає, що слід визнати дійсним договір оренди напівпричіпа ZORZI, державний номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Автобудпартнер Плюс».

Також, як встановлено п.4.2. Договору, Орендар сплачує орендну плату згідно рахунків та актів наданих послуг, виписаних Орендодавцем, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Орендодавця до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.3.3.2 Договору, Орендар зобов'язався своєчасно і у повному розмірі вносити орендну плату.

Відповідно до п.4.1.1 Договору, розмір орендної плати становить 1200,00грн. за 1 календарний місяць.

Як передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст.762 ЦК України).

Як встановлено судом, Орендар не сплатив Орендодавцю орендну плату за травень та червень 2014 року. Розмір заборгованості становить 2400,00грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України слід стягнути з ТОВ «Автобудпартнер Плюс» на користь ОСОБА_3 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 487 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпартнер Плюс» про визнання дійсним договору оренди транспортного засобу та стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним договір оренди напівпричіпа ZORZI, державний НОМЕР_1, №4 від 01 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Автобудпартнер Плюс».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпартнер Плюс» (код ЄДРПОУ 38361746, вул. Берегова, 131, м. Дніпропетровськ, 49021) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_1) заборгованість по орендній платі за травень та червень 2014 року за договором оренди напівпричіпа ZORZI, державний НОМЕР_1, №4 від 01 січня 2014 року, укладеним між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Автобудпартнер Плюс», в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудпартнер Плюс» (код ЄДРПОУ 38361746, вул. Берегова, 131, м. Дніпропетровськ, 49021) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_1) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 16 січня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Подорець