Ухвала

від 02.12.2014 по справі п/811/438/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2014 рокусправа № П/811/438/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 р. по справі № П/811/438/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Кіровоградський завод гідравлічних машин»Цукоргідромаш» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000562205 від 21.11.2013 р. на загальну суму 105343,00 грн.; №0000282205 від 09.09.2013 р. на загальну суму 52616,00 грн.; №0000292205 від 09.09.2013 р. на загальну суму 42461,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000562205 від 21.11.2013 р., №0000282205 від 09.09.2013 р., ;№0000292205 від 09.09.2013 р.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №508 від 12.08.2013 року, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку публічного акціонерного товариства «Кіровоградський завод гідравлічних машин»Цукоргідромаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТПП«Спектр» за вересень 2011 р., січень 2012 р.; з ТОВ «ТПК Інструментальний Союз» за травень 2012 р.; з ТОВ «ТД-НК Енергомаш» за травень, серпень-листопад 2011 р., березень 2012 року.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт №22/11-23-22-05/00380014 від 23.08.2013 року.

В ході проведення перевірки були встановлені порушення:

1. п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, на загальну суму 410378, 00 грн., в т.ч. за 2011 рік - 281502,00 грн. (ІІ квартал - 61193 грн.; ІІІ квартал - 99212,00 грн.; IV квартал - 121097 грн.) та за 2012 рік - 128876,00 грн. (І квартал - 127692,00 грн.; ІІ квартал - 1184,00 грн.)

За результатами перевірки підприємством занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 92861,00 грн.(в т.ч. за 2011 р. - 64745,00 грн.; за 2012 р. - 28116,00 грн.), а саме: за ІІ квартал 2011 р. - 14074,00 грн.; за ІІІ квартал 2011 . - 22820,00 грн.; за IV квартал 2011 р. - 27851,00 грн.; за І квартал 2012 р. - 27866,00 грн.; за ІІ квартал 2012 р. - 250 грн.

2. п.44.1 ст.44, п.198.2,п.198.3,п.198.6 ст. 198, п.200.4 ст. 200 ПК України - завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 82076 грн. (травень 2011 р. - 12239,00 грн.; серпень 2011 р. - 1142,00 грн.; вересень 2011 р. - 18700 грн.; жовтень 2011 р. - 459,00 грн.; листопад 2011 р. - 23761,00 грн.; січень 2012 р. - 108,00 грн.; березень 2012 р. - 25430,00 грн.; травень 2012 р. - 237,00 грн.

За результатами перевірки підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 39156,00 грн., в т.ч. за: травень 2011 р. на загальну суму 12239,00 грн.; серпень 2011 р. на загальну суму 1142,00 грн.; січень 2012 р. на загальну суму 108,00 грн.; березень 2012 р. на загальну суму 25430,00 грн.; за травень 2012 р. на загальну суму 237,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення за листопад 2012 року, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 42920,00 грн., в т.ч. рядок 20.2 декларації - 23761,00 грн., рядок 21.2 декларації - 19159,00 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки №22/11-23-22-05/00380014 від 23.08.2013 року, 02.09.2013 року позивач подав заперечення до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

09.09.2013 р. листом №5976/10/11-23-22-05 Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, посилаючись на пропуск строку, залишила скаргу та заперечення щодо акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 23.08.2013 р. №22/11-23-22-05/00380014 без розгляду.

09.09.2013 року відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення №0000292205 на загальну суму 42461,00 грн., №0000302205 на загальну суму 132256,00 грн., №0000282205 на загальну суму 52616,00 грн.

16.09.2013 р. вищевказані повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

За результатами розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів у Кіровоградській області було прийняте рішення, яким податкові повідомлення-рішення від 09.09.2013 р. №0000282205 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 39156,00 грн. і 13460,00 грн. штрафної санкції та № 0000292205 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 42461,00 грн. залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення №0000302205 скасоване в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1051,00 грн. і 25862,00 грн., а в іншій частині залишене без змін.

21.11.2013 р. Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562205 за платежем податок на прибуток на загальну суму 105343,00 грн. (91810,00 грн.- за основним платежем, 13533,00 грн. - за штрафними санкціями).

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентами укладено договори, за наслідками яких сформовано податкову звітність з податку на додану вартість та з податку на з податку на прибуток у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладені договори, на думку суду першої інстанції, носять реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 ПК України).

Встановлені обставини справи свідчать про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем придбано у ТОВ «Спектор», ТОВ «Інструментальний союз», ТОВ «ТД-НК Енергомаш» електродвигуни (відповідної номенклатури та кількості), інструменти (метчік та свердло), зап.частини до станку (вал фрикційний; зірочка для шарошок), що підтверджується наступними документами: договором поставки від 10.01.2011 р. №012; договором поставки товару від 28.11.2011 р. №786; карточками складського обліку №22/49-20, 22/499-23, 22/116, 22/552, 22/332. 22/333, 22/70-141, 22/301, 207/801, 207/804, 209/6810; рахунками-фактури № СФ-0002096 від 07.09.2011 р., СФ- 0000171 від 23.01.2012 р.; виписками по банківських рахунках за 08.09.2011 р., 14.05.2012 р., 25.01.2012 р., 26.05.2011 р., 03.06.2011 р., 03.08.2011 р., 05.01.2012 р., 07.05.2012 р.; виписками із журналу ввозу товаро-матеріальних цінностей за 2011-2012 р.р.; випискою з бух.обліку ТМЦ (електродвигунів); видатковими накладними №РН-0000145 від 27.05.2011 р., РН-0000139 від 24.05.2011 р., РН-0000153 від 31.05.2011 р., РН-0000169 від 09.06.2011 р., ВМД №901000008/2011/010668 від 13.12.2011 р., РН-0000300 від 31.08.2011 р., РН0000126 від 14.05.2012 р., РН-0000433 від 29.11.2011 р., РН-0000435 від 30.11.2011 р., РН-0000008 від 13.03.2012 р., ВМД №301000008/2012/003552 від 15.04.2012 р., РН-0000101 від 20.04.2012 р., РН-0000109 від 25.04.2012 р.; товаро-транспортними накладними від 26.03.2012 р., від 24.11 2011 р., від 23.05.2011 р.; від 09.04.2012 р. , від 17.05.2011 р., від 08.08.2011 р., №10010615081 від 27.01.2012 р., №10010941049 від 18.05.2012 р., від 24.11.2011 р., від 26.03.2012 р., накладною на вантаж №ДП2069738 від 15.09.2011 р.; накладними №61 від 17.05.2011 р., №62 від 23.05.2011 р., №98 від 08.08.2011 р., №152 від 24.11.2011 р., 151 від 24.11.2011 р., №150 від 24.11.2011 р., № 149 від 24.011.2011 р., №33 від 26.03.2012 р., №34 від 26.03.2012 р., №36 від 26.03.2012 р., №49 від 09.04.2012 р., №48 від 09.04.2012 р.

Станом на час укладання договорів, їх виконання, а також на дату складання податкових накладних ТОВ «Спектор», ТОВ «Інструментальний союз», ТОВ «ТД-НК Енергомаш» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства та обґрунтовано визнані судом першої інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Одночасно, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до акту перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються на інформації щодо дотримання норм податкового законодавства контрагентами позивача та на актах інших податкових органів, на підставі яких відповідачем зроблено висновок, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та вказаними вище його контрагентами є фіктивними.

Тобто, сутність спору зводиться до правомірності застосування податковим органом інформації та висновків актів щодо контрагентів позивача, якими встановлено порушення норм податкового законодавства саме контрагентами позивача.

За висновками суду апеляційної інстанції, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат.

Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.О. Круговий