Рішення

від 13.01.2015 по справі 22-ц/796/526/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/526/2015 Головуючий в 1 інстанції - Кривов 'яз А.П.

Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Заришняк Г.М

при секретарі Осмолович В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне підприємство «АСПРА» про поділ майна подружжя та за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору, Приватного підприємства «АСПРА» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення прокурора, представника Київської міської ради, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати за ним право власності на 1/2 (одну другу) частину:

нежитлової будівлі загальною площею 8,9 м 2 (літ. «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4;

нежитлової будівлі загальною площею 61,9 м 2 (літ. «Л»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5;

нежитлової будівлі загальною площею 835,00 м 2 (літ. «А»), у майновому комплексі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 (одну другу) частину:

нежитлової будівлі загальною площею 8,9 м 2 (літ. «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4;

нежитлової будівлі загальною площею 61,9 м 2 (літ. «Л»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5;

нежитлової будівлі загальною площею 835,00 м 2 (літ. «А»), у майновому комплексі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що за час шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2, він став директором Приватного підприємства «АСПРА», в якому вони з дружиною мають частку статутного капіталу, яка відповідає заявленому в позові майні.

В ході розгляду справи Приватне підприємства «АСПРА» подало позов третьої особи з самостійними вимогами до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності та просили:

Визнати за Приватним підприємством «АСПРА» (код ЄДРПОУ: 35011697 місце знаходження: м. Київ, вул. Стальського, 28акв.175) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 8,9 м 2 (літ. «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та нежитлову будівлю загальною площею 61,9 м 2 (літ. «Л»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Свої позовні вимоги ПП «АСПРА» обґрунтовувало тим, що воно є одноособовим власником спірних приміщень на підставі положень ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 328, ч. 1, а також Акту приймання-передачі майна від 21.05.2007 року.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватне підприємство «АСПРА», про поділ майна подружжя відмовлено.

Позов третьої особи з самостійними вимогами задоволено.

Визнано за Приватним підприємством «АСПРА» (код ЄДРПОУ: 35011697; місце знаходження: 02139, м. Київ, вул. Стальського, буд.28а кв.175) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 8,9 м (літ. «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, а також на нежитлову будівлю загальною площею 61,9 м 2 (літ. «Л»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві, яка є структурним підрозділом Державної архітектурно-Будівельної інспекції України подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову третьої особи ПП «АСПРА» скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилався на те, що суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, безпідставно застосував ст. 392 ЦК України, оскільки позивачем не доведено факт набуття права власності на збудоване нерухоме майно, яке згідно з ст. 331 ЦК України виникає з моменту його державної реєстрації, та не підтверджує факт реєстрації права власності на новостворене майно. Також зазначав, що матеріали справи взагалі не містять жодного дозвільного документу, необхідність, яких визначена містобудівним законодавством, а також доказів того, що новозбудоване нерухоме майно на час розгляду справи було прийняте в експлуатацію та пройшло державну реєстрацію, а тому не було підстав для задоволення позову. Вказував на те, що задовольняючи позов та визнаючи за позивачем право власності на вищезазначені об'єкти нерухомості, суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 33, 35, 36 ЦПК України фактично прийняв рішення, яке стосується інтересів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, як органу, на який покладено обов'язок видавати дозвільні документи на будівництво об'єктів нерухомого майна і приймати їх в експлуатацію, не залучивши його до участі у розгляді справи. Крім того, зазначив, що вказану справу розглянуто з порушенням вимог ст. 114 ЦПК України.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор та представник Київської міської ради доводи скарги підтримали.

Сторони по справі та представник третьої особи з самостійними вимогами до суду повторно не з`явились. Судові виклики та повідомлення за зареєстрованими місцями проживання та перебування не отримували.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 постанови при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України. У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Разом з тим, суд першої інстанції при розгляді даної справи не дотримався цих роз`яснень та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позов, суд вважав встановленими такі обставини.

Відповідно до п. 5.2. Статуту ПП «АСПРА», для забезпечення діяльності Підприємства Статутний капітал Підприємства може формуватися з грошових коштів власника, доходів, що одержані від робіт і послуг власної діяльності підприємства, доходів від оренди, надходжень від діяльності філій та фірм, юридичних осіб з участю підприємства, кредитів банків та інших кредиторів, позики фізичних та юридичних осіб, інші джерела не заборонені законодавчими актами України.

Згідно п. 5.9. Статуту ПП «АСПРА», Статутний капітал Підприємства становить 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, який сформовано за рахунок вкладів власника Підприємства.

У відповідності до п. 4.1. Статуту ПП «АСПРА», Підприємство є юридичною особою за законодавством України. Підприємство набуває права юридичної особи з дня його реєстрації, яка здійснюється в порядку передбаченим законодавством України.

Відповідно до п. 8.1. Статуту ПП «АСПРА», Підприємство має право від свого імені вчиняти правочини, укладати договори, набувати майнові і особисті немайнові права, брати зобов'язання пов'язані з його діяльністю, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському суді і третейському суді в Україні та за її межами. Воно здійснює будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить законодавству України і відповідає цілям передбаченим статутом Підприємства.

Відповідно до п 5.10 Статуту ПП «Астра» внеском власника до Статутного капіталу та фондів Підприємства може бути майно, кошти, майнові права тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2011 року було складено акт приймання - передачі нерухомого майна згідно з яким ПП «Аспра» прийняло наступне майно: нежитлову будівлю загальною площею 8,9 м (літ. «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; нежитлову будівлю загальною площею 61,9 м (літ. «Л»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Відмовляючи в задоволені первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з того, що відповідно до положень ч.1 ст. 115, ч.1 ст.328 ЦК України Приватне підприємство «АСПРА» є власником спірних нежитлових будівель.

Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, тому, що ті обставини справи, які суд вважав встановленими є недоведеними.

Посилаючись на ст. 115 ЦК України, як на підставу для задоволення позову, суд не послався на докази, з яких би вбачалось , що нежитлові приміщення належали на праві власності учасникам товариства, які його передавали, чи є майном, що вироблене в результаті господарської діяльності, чи набуто на інших підставах, незаборонених законом.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що спірні нежитлові приміщення будь-коли вводились в експлуатацію, та збудовані на земельній ділянці, яка відводилась в установленому законом порядку.

Відсутні також і докази того, що особа, яка передала ці приміщення до статутного капіталу товариства, набула ці приміщення у свою власність в установленому законом порядку.

Відсутні у справі докази звернення , осіб які збудували ці приміщення, чи перебудували їх до компетентних органів, для прийняття їх в експлуатацію . В справі відсутня будь-яка документація, з якої можна було б встановити, коли і ким ці приміщення будувались і які правові підстави використання земельної ділянки.

Без з`ясування вищенаведених обставин, та доказів, у суду були відсутні підстави для визнання права власності на нежитлові приміщення за ТОВ «АСПРА».

Задовольняючи позов суд безпідставно застосував ст. 392 ЦК України, оскільки позивачем не доведено факт набуття права власності на збудоване нерухоме майно, яке згідно з ст. 331 ЦК України виникає з моменту його державної реєстрації.

Суд в порушення норм процесуального права, не звернув увагу на те, що позивач, звертаючись з позовом не залучив до розгляду справи державні органи, які наділені повноваженнями здійснювати контроль за містобудуванням та власника землі на якій збудовані спірні нежитлові приміщення, тобто позов подано до неналежного відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем ПП «Аспра» не доведено наявність всіх обставин, за яких за ним могло визнаватись право власності на нерухомість в судовому порядку, а тому в задоволенні позову про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю загальною площею 8,9 м (літ. «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, а також на нежитлову будівлю загальною площею 61,9 м 2 (літ. «Л»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, необхідно відмовити.

В частині вирішення позовних вимог про поділ майна подружжя рішення не оскаржене.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2013 року в частині визнання права власності за Приватним підприємством «АСПРА» (код ЄДРПОУ: 35011697; місце знаходження: 02139, м. Київ, вул. Стальського, буд. 28а кв. 175) на нежитлову будівлю загальною площею 8,9 м (літ. «К»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, а також на нежитлову будівлю загальною площею 61,9 м 2 (літ. «Л»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ПП «АСПРА» відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: