Рішення

від 15.01.2015 по справі 925/2123/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року Справа № 925/2123/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від прокуратури Черкаської області - Бутар В.С. - прокурор відділу прокуратури Черкаської області,

від першого позивача - представник не з'явився,

від другого позивача - Ляпун М.В., Пироженко С.В. - представники за довіреностями,

від відповідача - Хлопонін О.Б. - в.о. директора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом в.о. прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі

1. Черкаської обласної ради, м. Черкаси;

2. комунального закладу "Черкаська обласна дитяча лікарня"

Черкаської обласної ради, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена-Лабеталон",

м. Черкаси

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 33 569 грн. 98

коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся в.о. прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та комунального закладу "Черкаська обласна дитяча лікарня" Черкаської обласної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена-Лабеталон" про визнання недійсною додаткової угоди від 23 липня 2014 року до договору №105 від 21 березня 2014 року про постачання препаратів фармацевтичних, інших (реактиви лабораторні), укладеної між другим позивачем та відповідачем, стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в розмірі 33 569 грн. 98 коп. на користь другого позивача.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 листопада 2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27 листопада 2014 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 08 січня 2015 року за №08/01-01 та зазначав, що 21 березня 2014 року між відповідачем та другим позивачем було укладено договір постачання на загальну суму 826 480 грн. 30 коп.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VІІ було внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: пункт 193.1 статті 193 доповнено підпунктом "в" такого змісту: 7 відсотків по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

23 квітня 2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №118, якою було затверджено перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, що додається.

На підставі вищевказаних норм, сторони договору №105 дійшли згоди збільшити суму договору на 33 569 грн. 98 коп., про що було укладено спірну додаткову угоду №2 від 23 липня 2014 року.

Також відповідач зазначав, що оскільки товари, які не ввійшли до переліку постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №118 було поставлено відповідачем на загальну суму 148 955 грн. 02 коп., в зв'язку з чим були помилково оподатковані за ставкою 7%, що в різниці становить 10 426 грн. 02 коп., то вказана сума підлягає поверненню на користь другого позивача.

Представник першого позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні, яке відбулося 15 січня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/2123/14.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників другого позивача і відповідача, а також дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор обґрунтовуючи свої вимоги зазначав, що додаткова угода №2 від 23 липня 2014 року до договору поставки №105 від 21 березня 2014 року укладена між другим позивачем та відповідачем з порушенням вимог ч. 2 ст. ст. 632 ЦК України, ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", а тому на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України спірний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Крім того, прокурор зазначав, що оскільки спірною додатковою угодою було збільшено суму основного договору на суму 33 569 грн. 98 коп., то з урахуванням вимог ст. 1212 ЦК України зазначені кошти підлягають поверненню на користь другого позивача, як безпідставно отримані.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, у 2014 році комунальним закладом "Черкаська обласна дитяча лікарня" Черкаської обласної ради була проведена процедура відкритих торгів на закупівлю препаратів фармацевтичних, інших (реактиви лабораторні).

Переможцем торгів стало товариство з обмеженою відповідальністю "Авіцена-Лабеталон", яке запропонувало ціну договору в розмірі 826 480 грн. 30 коп. без ПДВ.

21 березня 2014 року між комунальним закладом "Черкаська обласна дитяча лікарня" Черкаської обласної ради (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Авіцена-Лабеталон" (учасник) було укладено договір постачання №105, згідно умов п. 1.1. якого учасник зобов'язався у 2014 році поставити замовнику товар, зазначений у специфікації (додаток №1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування товару: код 21.20.2 - препарати фармацевтичні, інші (реактиви лабораторні) - 142 позиції (п. 1.2. договору).

Ціна цього договору становить 826 480 грн. 30 коп. без ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.1. та п. 3.2. договору).

В подальшому сторони уклали спірну додаткову угоду від 23 липня 2014 року №2 до договору постачання №105 від 21 березня 2014 року згідно якої було збільшено суму договору на 33 569 грн. 98 коп. та встановлено суму договору в розмірі 860 050 грн. 28 коп.

Передумовою укладення вищевказаного правочину стало введення податку на додану вартість в розмірі 7% по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Проте, умови додаткової угоди від 23 липня 2014 року №2 до договору постачання №105 від 21 березня 2014 року суперечать вимогам законодавства, виходячи з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору згідно ст. 180 ГК України є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зі змісту договору поставки №105 вбачається, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема і щодо ціни, відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас, сторони визначили порядок зміни ціни договору, в даному випадку вказаний порядок передбачає можливість лише зменшення ціни договору (п. 3.2. договору).

Згідно п. 6 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

З 01 квітня 2014 року згідно із Законом України від 27 березня 2014 року N 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" з п. 197.1 ст. 197 розділу V Податкового кодексу України 02 від грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) виключено пп. 197.1.27, у результаті чого скасовується режим звільнення від оподаткування операцій з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі і тих, які реалізуються аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - лікарські засоби та вироби медичного призначення).

Одночасно з цієї ж дати запроваджується оподаткування таких товарів за ставкою 7 відсотків (пп. "в" п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ).

У зв'язку з чим 23 квітня 2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №118 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків", якою було затверджено перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, що додається.

Термін дії вищевказаної постанови до 01 липня 2014 року.

Згідно п. п. 3 п. 297.1. ст. 297 ПКУ (в редакції чинній на момент укладення спірної додаткової угоди) платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема, податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до п. 293.3. ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:

293.3.1. Для третьої і четвертої груп платників єдиного податку:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

293.3.2. Для п'ятої і шостої груп платників єдиного податку:

1) 5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно довідки Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Черкаській області від 15 серпня 2014 року (а. с. 51 т. 1) відповідач є платником єдиного податку четвертої групи за ставкою 5 відсотків доходу, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку відповідно до п. п. 293.3.1. 2) п. 293.3. ст. 293 ПКУ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіцена-Лабеталон" не є платником податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку, які обрали третю, четверту групу із застосуванням ставки єдиного податку - 5% доходу, або п'яту, шосту групу із застосуванням ставки єдиного податку - 7% доходу, не нараховують та не сплачують ПДВ з операцій з постачання товарів, у тому числі лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Аналогічний висновок також міститься в листі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28 квітня 2014 року №3874/10-26-15-11-01-06 щодо платників єдиного податку - фізичних осіб, які обрали першу або другу, або третю групу із застосуванням ставки єдиного податку - 5% доходу, або п'яту групу із застосуванням ставки єдиного податку - 7% доходу.

З 01 січня 2015 року в ст. 297 Податкового кодексу України внесено зміни.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Оскільки під час укладення спірної додаткової угоди №2 від 23 липня 2014 року було порушено положення ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки будь-яких змін ставок податків і зборів для відповідача не відбулося, то як наслідок, це є підставою для визнання недійсним вказаного правочину з моменту його вчинення.

Крім того, постанова КМ України №118 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків" на момент укладання спірної додаткової угоди втратила чинність.

Прокурором також заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 33 569 грн. 98 коп.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання договору постачання №105 від 21 березня 2014 року другим позивачем було перераховано відповідачу 719 296 грн. 41 коп., в тому числі:

- 346 909 грн. 11 коп., які були сплачені відповідачу до укладення сторонами спірної додаткової угоди, з яких вартість препаратів не включала в себе 7% податку на операції з постачання лікарських засобів та виробів медичного характеру;

- 372 387 грн. 30 коп. - вартість препаратів з урахуванням підвищення в розмірі 7% на операції з постачання лікарських засобів та виробів медичного характеру.

Тобто 7% ПДВ що було фактично сплачено другим позивачем відповідачу складає - 26 067 грн. 11 коп.

За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткову угоду від 23 липня 2014 року визнано судом недійсною, а відповідачем, як вказувалося вище, було отримано на виконання умов договору постачання 372 387 грн. 30 коп. з урахуванням підвищення в розмірі 7%, що складає 26 067 грн. 11 коп., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь другого позивача 26 067 грн. 11 коп. безпідставно отриманих коштів, в решті вимог прокурора про стягнення 7 502 грн. 87 коп. слід відмовити.

При цьому судом також враховано, що сторони в грудні 2014 року внесли додаткові зміни до договору постачання №105 від 21 березня 2014 року, якими зменшили об'єми поставок на загальну суму 140 753 грн. 87 коп.

Тобто, на момент розгляду справи в суді договір поставки виконано сторонами повністю.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 мінімальних заробітних плат.

За подання заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Станом на 01 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218 грн. 00 коп., таким чином мінімальна ставка сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру визначена Законом України "Про судовий збір" складає 1 827 грн. 00 коп.

Оскільки відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору, то судові витрати стягуються з відповідача в доход Державного бюджету України в розмірі 3 045 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною з моменту вчинення додаткову угоду №2 від 23 липня 2014 року до договору постачання №105 від 21 березня 2014 року укладену між комунальним закладом "Черкаська обласна дитяча лікарня" Черкаської обласної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Авіцена-Лабеталон".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена-Лабеталон", вул. Добровольського, 1, оф. 238, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39034697, р/р 26002488157000 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005 на користь комунального закладу "Черкаська обласна дитяча лікарня" Черкаської обласної ради, вул. 30 років Перемоги, 16, м. Черкаси, ідентифікаційний код 37478567, р/р 35417001078059, УДК в Черкаській області, МФО 854018 - 26 067 грн. 11 коп . - безпідставно отриманих коштів.

4. В решті вимог - в позові відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена-Лабеталон", вул. Добровольського, 1, оф. 238, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39034697, р/р 26002488157000 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005 - 3 045 грн. 00 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси) для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 20 січня 2015 року.

Суддя А.В.Васянович