Рішення

від 13.01.2015 по справі 910/25985/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25985/14 13.01.15

за позовом концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району

до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Вєк"

про стягнення 39 353,71 грн

Суддя Шкурдова Л.М.

представники:

від позивача - Ведмедь А.Є., дов. № 60/20-19 від 05.01.2015,

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Вєк" про стягнення за договором № 1000 від 01.07.2004 про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 39 353,71 грн, з яких: 34 284,47 грн - основний борг, 902,38 грн - пеня, 847,49 грн - 3% річних, 3 319,37 грн - інфляційні втрати.

У судових засіданнях 23.12.2014 та 13.01.2015 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Відповідач відзив на позов не направив, представник відповідача у судові засідання не з'являвся, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено, а відтак, суд не вважає за необхідне відкладати розгляд справи та, відповідно до статті 75 ГПК України , здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2004 року між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Вєк" (далі - відповідач) укладено договір № 1000 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), відповідно до п. 1.2. якого позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього Договору.

Відповідно до умов договору, теплова енергія постачалась до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Вінтера 40.

Згідно п. 10.1. цей Договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.07.2004 по 30.06.2005. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Позивач за період з жовтня 2012 року по квітень 2014 року поставив відповідачу теплову енергію на суму 32 284,47 грн, що підтверджується: рахунком № 1000 від 31.10.2012 та актом приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2012 на суму 215,60 грн, рахунком № 1000 від 30.11.2012 та актом приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2012 на суму 2 446,55 грн, рахунком № 1000 від 31.12.2012 та актом приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2012 на суму 4 122,30 грн, рахунком № 1000 від 31.01.2013 та актом приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2013 на суму 3 835,45 грн, рахунком № 1000 від 29.02.2013 та актом приймання-передачі теплової енергії від 29.02.2013 на суму 3 094,27 грн, рахунком № 1000 від 31.03.2013 та актом приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2013 на суму 3 243,25 грн, рахунком № 1000 від 30.04.2013 та актом приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2013 на суму 91,61 грн, рахунком № 1000 від 31.10.2013 та актом приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2013 на суму 1 505,50 грн, рахунком № 1000 від 30.11.2013 та актом приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2013 на суму 2 314,22 грн, рахунком № 1000 від 31.12.2013 та актом приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2013 на суму 3 816,02 грн, рахунком № 1000 від 31.01.2014 та актом приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2014 на суму 3 810,72 грн, рахунком № 1000 від 28.02.2014 та актом приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2014 на суму 3 054,26 грн, рахунком № 1000 від 31.03.2014 та актом приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2014 на суму 2 042,68 грн, рахунком № 1000 від 30.04.2014 та актом приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2014 на суму 692,04 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, вартість поставленої теплової енергії не сплатив. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 34284,47 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України , яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК Україні за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків відповідача з позивачем, згідно п. 6.4.Договорру, є акт надання послуг (приймання передачі).

Згідно п. 6.3. Договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу документи за розрахунковий період: рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Споживач зобов'язаний оформити акт приймання-передачі теплової енергії та до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

Позивач направив на адресу відповідача розрахункові документи за спірний період, що підтверджується реєстрами відправки рекомендованої кореспонденції, проте, відповідач належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії не повернув, заперечень щодо нарахованої теплової енергії також не надав.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом ІV Договору.

Споживач зобов'язаний до 20-го числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату (п. 6.6 Договору).

Таким чином позивач свої зобов'язання за період з жовтня 2012 року по квітень 2014 згідно з умовами договору № 1000 від 01.07.2004 на постачання теплової енергії у гарячій воді виконав належним чином (зауважень щодо якості та своєчасності поставленої теплової енергії від відповідача не надходило) та поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 34 284,47 грн, тоді як відповідач поставлену позивачем теплову енергію, строк оплати якої вже настав, не оплатив.

На підставі викладеного позивачем, в порядку ст.ст. 33 , 34 ГПК України , належними доказами доведено здійснення відповідачу поставки теплової енергії у гарячій воді, однак відповідачем, у свою чергу, оплати поставленої позивачем теплової енергії в повному обсязі не здійснено, доказів зворотнього не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 34 284,47 грн.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2012 по квітень 2014 у розмірі 3 319,37 грн та 3 % річних за період з жовтня 2012 по квітень 2014 в сумі 847,49 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після перевірки розрахунку позивача в частині інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат у заявленому в позові розмірі в сумі 3 319,37 грн та 3 % річних в сумі 847,49 грн.

Також позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня в розмірі 902,38 грн.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 549 ЦК, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Частино 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача пені у заявленому розмірі в сумі 902,38 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, з огляду на наведене вище позов підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 39 353,71 грн, з яких: 34 284,47 грн - основний борг, 847,49 грн - 3% річних, 3 319,37 грн - інфляційні втрати, 902,38 грн - пеня.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України , ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Вєк" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська 7, код ЄДРПОУ 32987555) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код ЄДРПОУ 32121458) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458 34 284,47 грн (тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят чотири грн 47 коп.) основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Вєк" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська 7, код ЄДРПОУ 32987555) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код ЄДРПОУ 32121458) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458 847,49 грн (вісімсот сорок сім грн 49 коп.) 3% річних, 3 319,37 (три тисячі триста дев'ятнадцять грн 37 коп.) інфляційних втрат, 902,38 (дев'ятсот дві грн 38 коп.) пені, 1827,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.01.2015

Суддя Л.М. Шкурдова