Рішення

від 15.01.2015 по справі 910/24376/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24376/14 15.01.15

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Приватного підприємства «Ірина-К»

про стягнення 54 149,23 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Мазурок Я.В. - по дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Ірина-К» про стягнення основного боргу в сумі 44 282,66 грн., пені в розмірі 5 051,47 грн., інфляційних втрат в сумі 4 133,16 грн. та 3% річних в розмірі 696,46 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» посилається на порушення Відповідачем умов договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів №1613 (надалі - Договір) та угоди про розстрочення боргу від 12.03.2014р. (надалі - Угода) в частині здійснення своєчасної оплати вартості спожитих послуг, у зв'язку з чим Позивач на підставі п.2.3.7 Договору та керуючись ст.ст.549, 625 Цивільного кодексу України просив також стягнути пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

На призначені судові засідання 09.12.2014 та 15.01.2015р. представник Відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Відповідача на теперішній час є: 04210, м. Київ, Оболонський район, просп. Героїв Сталінграда, буд. 27.

На вказану адресу судом, у відповідності до ст.87 ГПК України було скеровано ухвали суду від 07.11.2014р. та від 09.12.2014р. з метою повідомлення вказаного учасника судового процесу про час та місце розгляду справи.

Проте, як встановлено судом, конверт з ухвалою суду від 09.12.2014р. був повернутий на адресу Господарського суду міста Києва з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання»

Згідно з п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, за встановлених обставин справи, за висновками суду, Відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (Підприємство) та Приватним підприємством «Ірина-К» (Споживач) укладено Договір, предметом якого є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: пр. Героїв Сталінграда, 27, літ. А.

Згідно з п.2.2.1 Договору Підприємство зобов'язано розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону), в кількості та обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займаній Споживачем (звернення-доручення).

Відповідно до п.2.3.3 укладеного між сторонами правочину Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатках №1, 2 до цього договору.

Між тим, Споживач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок Дирекції по експлуатації нежилих будинків (структурного підрозділу Підприємства) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми (п.2.3.6 Договору).

Пунктами 6.1, 6.4 Договору визначено, що останній набуває чинності з 01.10.2008р. та діє до 31.12.2009р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Додатком №1 від 01.10.2008р. до Договору контрагенти визначили тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування тепломережі.

Додатком №2 від 01.10.2008р. до Договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію.

Додатковою угодою №1 від 12.03.2014р. про внесення змін та доповнень до основного договору Позивач та Відповідач узгодили наступний перерахунок коштів за використану теплову енергію з листопада 2012 року по лютий 2014 року.

12.03.2014р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Приватним підприємством «Ірина-К» укладено Угоду, відповідно до п.1 якої Споживач визнав, що його заборгованість за фактично спожиті послуги по Договору за період грудень 2010 року - лютий 2014 року перед Підприємством на момент укладання цієї Угоди становить 48 262,66 грн.

За змістом п.2 Угоди Споживач гарантував, що після підписання сторонами цієї Угоди сплатить заборгованість в сумі 48 262,66 грн. Підприємству шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Дирекції по експлуатації нежилих будинків Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» за наступним графіком, періоди: 23.04.2014р. - 4 282,66 грн., 23.05.2014р. - 4 000 грн., 23.06.2014р. - 4 000 грн., 23.06.2014р. - 4 000 грн., 23.07.2014р. - 4 000 грн., 23.08.2014р. - 4 000 грн., 23.09.2014р. - 4 000 грн., 23.10.2014р. - 4 000 грн., 23.11.2014р. - 4 000 грн., 23.12.2014р. - 4 000 грн., 23.01.2015р. - 4 000 грн., 23.02.2015р. - 4 000 грн., 23.03.2015р. - 4 000 грн.

Відповідно до п.3 Угоди Споживач зобов'язався вчасно сплатити за фактично отримані послуги по Договору в строки та згідно порядку, передбаченому додатком 3 до Договору.

Пунктом 5 вказаної вище Угоди передбачено, що Підприємство зобов'язане до 23.03.2015р. не звертатись до суду за примусовим стягненням боргу, передбаченим п.1 цієї Угоди, якщо Споживач буде належно виконувати п.2 даної Угоди. У разі порушення строків оплати, передбачених п.2 Угоди, Підприємство має право негайно звернутися за примусовим стягненням заборгованості, передбаченої п.1 цієї Угоди.

Враховуючи підписані сторонами та скріплені печатками господарських товариств Договір та Угоду, господарський суд приймає вказані правочини як належні підстави у розумінні норм ст.11 Цивільного кодексу України для виникнення у Позивача та Відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Статтями 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Положеннями ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за період з березня 2014 року по жовтень 2014 року за Відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 48 282,66 грн. за спожиту теплову енергію та технічне обслуговування системи центрального опалення, що було нараховано згідно із калькуляціями від 24.02.2011р. та на підставі п.2.3.6 Договору та п.3.5 додатку №2 до вказаного правочину, а також додаткової угоди №1 від 12.03.2014р.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів наявності у Відповідача будь-яких зауважень та претензій щодо отриманих послуг, господарський суд дійшов висновку про належне виконання Позивачем своїх обов'язків за Договором та Угодою.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як встановлено судом Приватне підприємство «Ірина-К» зобов'язання в частині оплати вартості спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми виконало частково, перерахувавши, у відповідності до п.2.3.6 Договору, 17.06.2014р. на розрахунковий рахунок структурного підрозділу Підприємства грошові кошти в сумі 4 000 грн.

Як слідує з матеріалів справи, 23.06.2014р. Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» зверталось до Приватного підприємства «Ірина-К» з вимогою за №155/23-06/105, якою пропонувало провести звірку взаєморозрахунків, а у випадку незадоволення грошових вимог Підприємство попереджало, що змушене буде звернутись до суду з примусовим стягненням заборгованості.

Відповідно до наявного в матеріалах справи реєстру відправлення кореспонденції №6441 та фіскального чеку №0088 від 26.06.2014р. примірник вказаної вище вимоги було направлено на адресу Відповідача 26.06.2014р.

Відтак, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази споживання Відповідачем теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми, а також враховуючи визначені контрагентами в Договорі та Угоді порядок та строки відшкодування останніх, господарський суд встановив, що строк відшкодування таких послуг настав.

Проте, з представлених суду доказів вбачається, що Приватне підприємство «Ірина-К» зобов'язань за Договором та Угодою щодо здійснення своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми у повному обсязі не виконало.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, позовні вимоги Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (Підприємство) до Приватного підприємства «Ірина-К» про стягнення основного боргу в сумі 44 282,66 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про стягнення пені в сумі 5 051,47 грн., господарський суд зазначає наступне.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пеня, за визначенням ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з п.2.3.7 Договору за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань Споживач на користь Підприємства сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше двох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

За змістом ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені за порушення Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати передбачених Договором нарахувань, за висновками суду, останній є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини та перевіривши наданий Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» розрахунок інфляційних втрат в сумі 4 133,16 грн. та 3% річних в розмірі 696,46 грн., господарський суд встановив, що останні є також арифметично вірними, а відтак, позовні вимоги в заявленій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Приватного підприємства «Ірина-К» про стягнення основного боргу в сумі 44 282,66 грн., пені в розмірі 5 051,47 грн., інфляційних втрат в сумі 4 133,16 грн. та 3% річних в розмірі 696,46 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Ірина-К» (04210, м. Київ, проспект Сталінграда, 27, ідентифікаційний код 22888658) на користь Комунального підприємств «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська 51-А, ідентифікаційний код 03366500) основний борг в сумі 44 282 (сорок чотири тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 66 коп., пені в розмірі 5 051 (п'ять тисяч п'ятдесят одну) грн. 47 коп., інфляційні втрати в сумі 4 133 (чотири тисячі сто тридцять три) грн. 16 коп. та 3% річних в розмірі 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 46 коп., а також судовий збір в сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.01.2015р.

Суддя І.І.Борисенко