Рішення

від 12.01.2015 по справі 911/4905/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2015 р. Справа № 911/4905/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ", ідентифікаційний код: 20578072, місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178,

до Пилипчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ідентифікаційний код: 25566412, місцезнаходження: 09153, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Леніна, буд. 1, правонаступником прав та обов'язків якої є Пилипчанський навчально-виховний комплекс «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» Білоцерківської районної ради Київської області, ідентифікаційний код: 25566412, місцезнаходження: 09153, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Пилипча, вул. Леніна, буд. 1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код: 02143643, місцезнаходження: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Грановський О.В., який діє на підставі довіреності від 12.01.2015 року за № 1-3;

від відповідача: не з'явився;

від 3-ї особи : Биковець О.І., яка діє на підставі довіреності від 09.01.2015 року за № 3, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Пилипчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, правонаступником прав та обов'язків якої є Пилипчанський навчально-виховний комплекс «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» Білоцерківської районної ради Київської області (далі за текстом: Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації (далі за текстом: 3-я особа), про стягнення заборгованості за договором, укладеним у спрощений спосіб, у вигляді основного боргу в сумі 3873,38 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 38 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач належним чином не виконує своїх зобов'язань за укладеним у спрощений спосіб договором (далі за текстом: Договір) з оплати наданих Позивачем Відповідачу послуг з технічного обслуговування газопроводу та газового обладнання, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за Договором у вигляді основного боргу в сумі 3873,38 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 38 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2014 року порушено провадження у справі № 911/4905/14 та призначено останню до розгляду на 22.12.2014 року.

22.12.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 19.11.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач та 3-я особа в судове засідання не з'явились будучи повідомленими про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 19.11.2014 року не виконали. Ухвалою суду від 22.12.2014 року розгляд справи відкладено на 12.01.2015 року.

12.01.2015 року до господарського суду Київської області через відділ діловодства за вхідним номером 192/15 від Відповідача надійшли письмові пояснення від 12.01.2015 року б/н, згідно яких Відповідач вимоги Позивача заперечує в повному обсязі та просить в їх задоволенні відмовити в повному обсязі з тих підстав, що він будь-яких договорів про надання послуг технічного обслуговування газопроводу та газового обладнання з Позивачем не укладав, а також газопроводу та газового обладнання у власності або в користуванні не має.

12.01.2015 року до господарського суду Київської області через відділ діловодства за вхідним номером 193/15 від 3-ї особи надійшло клопотання від 12.01.2015 року б/н про долучення до матеріалів справи письмових доказів у вигляді довідки відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації від 12.01.2015 року за № 6, згідно якої на території Відповідача газопровід та газове обладнання не обліковуються, а також на балансі Відповідача і 3-ї особи газопровід та газове обладнання не обліковуються.

12.01.2015 року до господарського суду Київської області через відділ діловодства за вхідним номером 194/15 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 12.01.2015 року за № 3 з долученими до нього копіями документів, згідно якого Відповідач просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника Відповідача, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі з тих підстав, що будь-які угоди з Позивачем не укладав та останній Відповідачу жодних послуг не надавав.

12.01.2015 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 19.11.2014 року та від 22.12.2014 року виконав. В судове засідання з'явився представник 3-ї особи, який вимоги ухвал суду від 19.11.2014 року та від 22.12.2014 року виконав, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих в судових засіданнях пояснень представників Позивача та 3-ї особи суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 12.01.2015 року.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та 3-ї особи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Пилипчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, правонаступником прав та обов'язків якої є Пилипчанський навчально-виховний комплекс «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» Білоцерківської районної ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації, про стягнення заборгованості за договором, укладеним у спрощений спосіб, у вигляді основного боргу в сумі 3873,38 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 38 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач належним чином не виконує своїх зобов'язань за укладеним у спрощений спосіб договором (далі за текстом: Договір) з оплати наданих Позивачем Відповідачу послуг з технічного обслуговування газопроводу та газового обладнання, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за Договором у вигляді основного боргу в сумі 3873,38 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 38 коп.).

Відповідно до ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 205 закріплено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підтвердження укладення Договору у спрощений спосіб та виконання Позивачем останнього, Позивач надав суду Акти прийомки виконаних робіт від 31 жовтня 2011 року за № 119, за жовтень 2011 року за № 119, за грудень 2011 року за № 119, за лютий 2012 року за № 119.

Проте, суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача за первісним позовом є безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в ч. 2 ст. 9 передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення(стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

На виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року за N 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704 (далі за текстом: Положення).

Положення у п. 1.1. передбачає, що положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 1.2. Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно із п.п. 2.1., 2.2. Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Положення у п.п. 2.4., 2.5. передбачає, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Дослідженням наданих Позивачем суду письмових доказів у вигляді Актів прийомки виконаних робіт від 31 жовтня 2011 року за № 119, за жовтень 2011 року за № 119, за грудень 2011 року за № 119, за лютий 2012 року за № 119 на підтвердження своїх вимог встановлено, що вказані Акти за своєю природою та формою мають ознаки первинних документів.

Одночасно за наслідками дослідження змісту Актів прийомки виконаних робіт від 31 жовтня 2011 року за № 119, за жовтень 2011 року за № 119, за грудень 2011 року за № 119, за лютий 2012 року за № 119 встановлено, що ці Акти грубо суперечать вимогам ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1., 2.2., 2.4., 2.5. Положення, в зв'язку з тим, що не містять обов'язкових реквізитів для первинних документів через те, що в них відсутні дата складання, місце складання, посадове становище підписавши осіб, а також відсутнє прізвище з ініціалами осіб, які їх складали та підписали, внаслідок чого цих осіб не можливо ідентифікувати.

Крім того, вказані Акти в порушення вимог ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1., 2.2., 2.4., 2.5. Положення містять суттєві розбіжності за своїм змістом, в зв'язку з тим, що в них замовником значиться відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації в той час, як в графі - «прийняв замовник» значиться Пилипчанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, правонаступником прав та обов'язків якої є Пилипчанський навчально-виховний комплекс «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» Білоцерківської районної ради Київської області. У всіх Актах один і той же номер - « 119», хоча Позивач посилається на них, як на Акти за різні періоди.

За таких обставин вказані Акти прийомки виконаних робіт через відсутність обов'язкових для їх чинності реквізитів в силу вимог п. 2.16. Положення не можуть прийматись до виконання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вказані Акти прийомки виконаних робіт є неналежними та недопустимими доказами надання Позивачем Відповідачу послуг з технічного обслуговування газопроводу та газового обладнання.

Судом також береться до уваги, що Позивачем не спростована позиція Відповідача та 3-ї особи з того приводу, що газопроводу та газового обладнання у власності або в користуванні Відповідача і 3-ї особи на території Відповідача не має. Позивачем не доведено суду за допомогою належних і допустимих доказів те, що на території Відповідача є газопровід та газове обладнання, яке б перебувало у власності або в користуванні Відповідача чи 3-ї особи.

В ході розгляду справи встановлено, що Відповідача та 3-я особа фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Бюджетний кодекс України в ч. 1 ст. 23 передбачає, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Бюджетного кодексу України, Виконання місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням здійснюється відповідно до статей 46 - 51 цього Кодексу. Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів, оформлених відповідно до вимог законодавства, на підставі підтвердних документів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань та наявних бюджетних асигнувань за видатками місцевих бюджетів (протягом п'яти операційних днів з дати надання доручення на здійснення платежу за умови виконання доходів зведеного бюджету України).

Згідно із ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Бюджетний кодекс України в абз. 1 ч. 4 ст. 48 передбачає, що зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Судом встановлено, що у Відповідача не передбачалось бюджетних асигнувань в межах кошторисних призначень на фінансування послуг з технічного обслуговування газопроводу та газового обладнання, внаслідок чого Відповідач в силу вимог ст.ст. 23, 48, 78 Бюджетного кодексу України не міг на себе брати зобов'язань з оплати таких послуг та останні в імперативному порядку не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Також, суд погоджується з позицією Відповідача з приводу того, що Позивач не довів за допомогою належних і допустимих доказів укладення Позивачем з Відповідачем договору у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин вимоги Позивача про стягнення заборгованості за договором, укладеним у спрощений спосіб, у вигляді основного боргу в сумі 3873,38 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 38 коп.) є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, внаслідок чого суд в їх задоволенні відмовляє в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які надавались Позивачем суду в якості доказів, є неналежними та недопустимими письмовими доказами, які заперечувались та спростовані Відповідачем і 3-ю особою в повному обсязі.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відмовою в задоволенні вимог Позивача в повному обсязі господарські витрати Позивача у вигляді судового збору в сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) покладаються на Позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ" до Пилипчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, правонаступником прав та обов'язків якої є Пилипчанський навчально-виховний комплекс «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» Білоцерківської районної ради Київської області, про стягнення заборгованості, - відмовити повністю.

2. Господарські витрати публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ", ідентифікаційний код: 20578072, місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, у вигляді судового збору в сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) покласти на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "КИЇВОБЛГАЗ", ідентифікаційний код: 20578072, місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2015 року