Рішення

від 14.01.2015 по справі 925/2162/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року Справа № 925/2162/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: Молдованов О.Б. - керівник, Анашкевич І.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: Єфіменко Н.В. - представник за дорученням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом Черкаської обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України, м. Черкаси

до рекламно-інформаційного видавничого агентства «Бізнес-стиль», м. Черкаси

про стягнення 15757 грн. 94 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Черкаська обласна організація профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з рекламно-інформаційного видавничого агентства «Бізнес-стиль» 15757,94 грн., з яких 15225 грн. основного боргу, 466,18 грн. інфляційних втрат, 66,76 грн. 3% річних та 1827 грн. витрат зі сплати судового збору.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, а також просить вважати обставини, що склалися, форс-мажорними та прийняти рішення на користь відповідача.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила, мотивуючи тим, що позивачу були запропоновані варіанти задоволення вимог та з ним частково розраховувались продукцією.

У судовому засіданні згідно зі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 712 ЦК України 20 вересня 2013 року на підставі взаємної домов леності постачальник - рекламно-інформаційне видавниче агентство «Бізнес-стиль» (далі - відповідач) на замовлення покупця - Обласної організації профспілки працівників енергетики (далі - позивач) направив рахунок №71 на виготовлення 85 примірників книги «Тарас Шевченко - славний син Черкаської землі» на суму 10625 грн. Тобто відповідач взяв на себе зобов'язання передати у встановлений термін товар (друковану продукцію), а позивач взяв на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити за нього певну грошову суму.

01 жовтня 2013 року відповідач направив позивачу рахунок №74 на виготовлення ще 30 примірників книги «Тарас Шевченко - славний син Черкаської землі» та іншої продукції на суму 5400 грн.

Позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача:

- згідно платіжного доручення №96 від 20.09.2013 - 4375 грн.,

- згідно платіжного доручення №102 від 01.10.2013 - 6250 грн.,

- згідно платіжного доручення №103 від 01.10.2013 - 5400 грн.

Таким чином, відповідач зобов'язувався видати продукцію до 31 жовтня 2013 року на загальну суму 16 025 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання своєчасно не виконав.

У зв'язку з цим, 20 лютого 2014 року позивач звернувся з листом до відповідача з вимогою повернути кошти в сумі 16025 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

В березні 2014 року відповідач передав, а позивач отримав печатну продукцію на суму 800 грн.

04 квітня 2014 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості, в якій вимагає негайно виконати взяті на себе зобов'язання по наданню послуг згідно з усною угодою та виставленим рахунком на суму 15225 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

14 серпня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір реструктуризації заборгованості в сумі 15225 грн.

Відповідно до умов договору сторони домовилися про те, що ПП Рекламно-інформаційне видавниче агентство «Бізнес-стиль» починаючи з 01.09.2014 рівними сумами розрахується з Черкаською обласною організацію профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України, а саме:

ДатаСума 01.09.2014 3000,00 15.09.2014 3000,00 01.10.2014 3000,00 15.10.2014 3000,00 01.11.2014 3225,00 Разом 15225,00 Кошти перераховувати Черкаській обласній організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України на р/р 26001310938801 в ПАТ «Енергобанк», МФО 300272, код ЄДРПОУ 02661013, або в касу організації.

Також сторонами був складений та підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2013 по 14.08.2014.

Таким чином, оскільки відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач просить стягнути 15757,94 грн., з яких 15225 грн. основного боргу, 466,18 грн. інфляційних втрат, 66,76 грн. 3% річних.

Предметом спору є стягнення грошової суми боргу. Позивач і відповідач є суб'єктами господарювання у розумінні положень Господарського кодексу України (далі - ГК України), зокрема, ст.ст.2, 55.

Зобов'язання, що виникли між сторонами, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правовідносини, що виникли між сторонами, за своєю правовою природою суд вважає господарським договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15757,94 грн., з яких 15225 грн. основного боргу, 466,18 грн. інфляційних втрат, 66,76 грн. 3% річних обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рекламно-інформаційного видавничого агентства «Бізнес-стиль» (вул. Благовісна, 227, оф.18, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 30529164) на користь Черкаської обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України (вул. Б.Вишневецького, 18, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 02661013): 15757,94 грн., з яких 15225 грн. основного боргу, 466,18 грн. інфляційних втрат, 66,76 грн. 3% річних та 1827 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 19 січня 2015 року.

Суддя О.В. Чевгуз