Рішення

від 13.01.2015 по справі 925/2024/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року Справа № 925/2024/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Лавріненку С.І., за участю представників сторін: позивача - Білоглазенко Г.П. за довіреністю, Свистуна В.М. за довіреністю, відповідача - Запасного В.В. за посадою (директор), у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства "Увесь Світ" до товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." про стягнення 45288 грн. 06 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне підприємство "Увесь Світ" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." (далі - відповідач), у якому просив, на підставі договору товарного кредиту № 4 від 12.01.2012 року, стягнути 14795,57 грн. пені, 30492,49 грн. 30% річних та відшкодувати судові витрати у розмірі 3109,86 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримали і просили задовольнити повністю.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав. В засіданні суду представник відповідача визнав позов в частині стягнення 30% річних у розмірі 30492,49 грн., а в частині вимог про стягнення пені заявив про застосування позовної давності і з цих підстав в задоволенні позову в цій частині просив суд позивачу відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

12.01.2012 року позивач - ПП "Увесь Світ", як продавець, та відповідач - ТОВ "К.І.Т.", як покупець, уклали договір товарного кредиту № 4 (далі - договір), згідно якого продавець зобов'язався продати і передати у власність, а покупець - купити, прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію, надалі - товар, що постачається в посівних одиницях.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Договору, товаром є насіння кукурудзи та соняшника на загальну суму 2616000 грн. без ПДВ.

У пункті 4.2 Договору сторони домовились щодо умов оплати, згідно яких покупець здійснює оплату за товар в сумі 261600 грн. згідно наступного графіку: 160000 грн. до 30 квітня 2012 року, 101600 грн. до 01 жовтня 2012 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених даним Договором, продавець та покупець несуть відповідальність згідно діючого законодавства України. Збитки, які понесе продавець внаслідок порушення умов даного Договору відшкодовуються в повній сумі поверх пені та інших штрафних санкцій, передбачених даним Договором. Розмір процентів річних від простроченої суми, які оплачує сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання (ст.625 Цивільного кодексу) встановлюється в розмірі 30%.

Згідно з п.5.2 Договору, за порушення строку поставки товару (п. 3.8 Договору) продавець оплачує покупцю пеню в розмірі 0,25%, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми вартості не поставленого товару за кожен день прострочення.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 261600 грн., що підтверджується видатковими накладними від 23.04.2012 року №УС-0000129, від 07.05.2012 року №УС-0000156, від 07.05.2012 року №УС-0000155, актами приймання-передачі, податковими накладними, товарно-транспортними накладними до вказаних видаткових накладних та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від 23.04.2012 року № 10, від 07.05.2012 року № 13.

Відповідач оплату за одержаний товар здійснив з порушенням встановлених Договором строків, а саме: 17.01.2012 року сплатив 100000 грн., 28.04.2012 року сплатив 60000 грн., 18.07.2013 року сплатив 18.07.2013 року сплатив 50000 грн. та 11.12.2013 року сплатив 51600 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Позивач просить стягнути з відповідача 14795,57 грн. пені та 30492,49 грн. 30% річних, які нараховані у зв'язку із простроченням оплати за поставлений товар від суми боргу 101600 грн. за 291 день прострочення (з 02.10.2012 року по 18.07.2013 року) та від суми боргу 51600 грн. за 146 днів прострочення (з 19.07.2013 року по 11.12.2013 року).

Спірні зобов'язальні відносини виникли між сторонами на підставі договору товарного кредиту №4 від 12.01.2012 року. Договір є укладеним, виконаний позивачем в частині поставки товару, вимоги позивача ґрунтуються на правах і обов'язках сторін цього договору. За правовою природою вказаний договір є господарським договором поставки.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за одержаний товар підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, та визнаний представником відповідача у судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі сторони встановили інший розмір процентів річних, отже вимога позивача про стягнення 30492,49 грн. 30% річних відповідає умовам Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача за порушення строків виконання грошового зобов'язання суми пені.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. ч. 1 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені в сумі 14795,57 грн. здійснений позивачем без врахування зазначених положень ст. 232 ГК України щодо припинення нарахування пені.

Відповідно до ст. 256 ч.2, ст.258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Матеріалами справи підтверджується порушення права позивача на одержання оплати за поставлений товар, представник відповідача у судовому засідання зробив усну заяву про сплив позовної давності.

Таким чином, оцінивши заяву відповідача про застосування позовної давності в сукупності з встановленими обставинами справи, з врахуванням вимог законодавства і попереднього висновку про обґрунтованість позовних вимог, суд відмовляє в позові в частині стягнення пені у зв'язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства, суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо строків розрахунків за поставлену продукцію, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення 30492,49 грн. 30 % річних, судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються, в іншій частині про стягнення пені суд надає перевагу запереченням відповідача і в задоволенні позову в цій частині на суму 14795,57 грн. позивачу відмовляє.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т.", місцезнаходження: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 71, ідентифікаційний код 33515039 на користь приватного підприємства "Увесь Світ", місцезнаходження: 18028, м. Черкаси, вул. Чорновола, 263, офіс 3, ідентифікаційний код 35755040 - 30492 грн. 49 коп. 30% річних та 1827 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог в частині стягнення 14795 грн. 57 коп. пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 17.01.2015 року.

Суддя В.М. Грачов