Ухвала

від 13.01.2015 по справі 820/17320/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р.Справа № 820/17320/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСА І" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2014р. по справі № 820/17320/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСА І"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСА І» (далі за текстом - ТОВ «ЯСА І», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору, укладеного 30.01.2013 року між ТОВ «ЯСА І» та ДПІ у Київському районі м. Харкова за № 280120131 про визнання електронних документів;

- зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Харкова продовжувати виконувати обов'язки, покладені договором № 280120132 від 30.01.2013 року, укладеним між ТОВ «ЯСА І» та відповідачем, в тому числі, забезпечення визнання та прийняття від позивача податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу у терміни, визначені законодавством для подання податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку;

- визнати протиправною відмову ДПІ у Київському районі м. Харкова в прийнятті декларації з податку па додану вартість за серпень 2014 року ТОВ «ЯСА І», отриману відповідачем у письмовому вигляді 19.09.2014 року;

- скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість, викладене у листі № 14166/10/20-31-18-04-34 від 24.09.2014 року;

- визнати декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, подану ТОВ «ЯСА І» у письмовому вигляді 18.09.2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання ДПІ у Київському районі м. Харкова у письмовому вигляді, а саме, 19.09.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України, п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ТОВ «ЯСА І» зазначає, що відповідач безпідставно розірвав в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів, укладений 30.01.2013 року між позивачем та ДПІ у Київському районі м. Харкова за № 280120131 та відмовив у прийнятті декларації з ПДВ поданої у письмовому вигляді 18.09.2014 року.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯСА І» та Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 30.01.2013 року укладено договір № 280120131 про визнання електронних документів.

Предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

ДПІ у Київському районі м. Харкова листом від 09.09.2014 року № 12986/10/20-31-18-04-34 повідомлено ТОВ «ЯСА І» про розірвання Договору № 280120131 від 30.01.2013 року про визнання електронних документів на підставі п. 6 Договору.

10.09.2014 та 23.09.2014 року позивачем в електронному вигляді до Центрального порталу прийому звітності «МДЗ України» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року. Відповідно до роздрукованого листа про неприйняття документу зазначено, що документ доставлено до Міністерства доходів і зборів України 10.09.2014 року о 12:13:28 та 23.09.2014 о 10:11:15 відповідно. Проте, документ не прийнято, для з'ясування причин необхідно звернутися до ДПІ за місцем реєстрації.

18.09.2014 року позивачем на адресу ДПІ у Київському районі м. Харкова було направлено зазначену податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками у письмовому вигляді.

Листом від 24.09.2014 року № 14166/10/40-31-18-04-34 ДПІ у Київському районі м. Харкова повідомлено ТОВ «ЯСА І» про відмову у прийняті податкової декларації з податку на додану вартість, зазначивши що причиною відмови в отриманні декларації є відсутність у декларації ініціалів, прізвища та реєстраційного номеру облікової картки посадової особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності розірвання податковим органом, в односторонньому порядку, договору № 280120131 від 30.01.2013 року про визнання електронних документів та невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, яка була подана позивачем 18.09.2014 року до ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підпунктом 4 п. 6 Договору укладеного між позивачем та відповідачем № 280120131 від 30.01.2013 року про визнання електронних документів визначено право контролюючого органу на розірвання договору в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме витягу з ЄДРПОУ від 03.11.2014 року № 19534932 та статуту позивача в редакції затвердженій протоколом № 1 від 18.06.2014 року, ТОВ «ЯСА І» 24.06.2014 року змінив місцезнаходження з «м. Харків, в'їзд Пушкінський, б. 3, кв. 10» на «м. Харків, вул. Примакова, буд. 46».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем правомірно розірвано в односторонньому порядку договір № 280120131 від 30.01.2013 року про визнання електронних документів, з огляду на встановлення такого права ДПІ у Київському районі умовами вказаного договору.

З урахуванням викладеного ДПІ у Київському районі м. Харкова не може в подальшому бути зобов'язана продовжувати виконувати обов'язки, покладені цим договором, зокрема, забезпечення визнання та прийняття від позивача податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу у терміни, визначені законодавством для подання податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

Щодо відмови ДПІ у Київському районі м. Харкова в прийнятті декларації з податку па додану вартість за серпень 2014 року ТОВ «ЯСА І», поданої позивачем у письмовому вигляді 19.09.2014 року колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пункт 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України передбачає, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Положеннями п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 цього Кодексу.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. № 678 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за № 2094/24626.

Відповідно до п. 5 Розділу 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. № 678 податкова звітність у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності.

У рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (для паперової форми звітності).

З поданої позивачем 18.09.2014 року до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року в паперовому вигляді, що наявна в матеріалах справи, вбачається, що в рядках, де відсутні дані для заповнення, не проставлений прочерк, у місті відведеному для ініціалів та прізвища головного бухгалтера замість прочерку зазначено: «Не передбачено».

Колегія суддів зазначає, що вказана податкова декларація складена з порушенням п. 5 Розділу 3 Порядку та відповідно п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України, а тому відповідач правомірно не визнав її податковою звітністю на підставі п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови відповідача у прийнятті вищевказаної декларації на підставі п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України та не визнання її податковою звітністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій у спірних правовідносинах.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСА І" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2014р. по справі № 820/17320/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Зеленський В.В.