Ухвала

від 15.01.2015 по справі 826/16722/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16722/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Телеком" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Телеком" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24 червня 2014 року № 87226552208 та № 87426552208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Сільвер Телеком» (код ЄДРПОУ 30782640) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Пальміра-С» (код ЄДРПОУ 33784614) та ТОВ «Астра Кор» (код ЄДРПОУ 31452538) за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року за результатами якої 26.06.2014 року складено акт №260/1-22-01-31303887.

В зазначеному акті встановлено порушення позивачем ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 109634,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит в загальній сумі ПДВ 96638,00грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 24.06.2014 року:

- № 87426552208, яким збільшено суму податкового зобов'язання в розмірі 113571,00 грн., з якої: за основним платежем - 109634,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3937,00 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств;

- № 87226552208, яким збільшено суму податкового зобов'язання в розмірі 120798,00 грн., з якої: за основним платежем - 96638,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24160,00 грн. за платежем: ПДВ.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності реального виконання спірних операцій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Таким чином, для вирішення справи по суті необхідно з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентами реальний характер, та чи відповідали ці операції меті господарської діяльності позивача.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТOB «Сільвер Телеком» та ТОВ «Пальміра-С» (підрядник), в особі директора Кисіль Є.М. укладено ряд договір:

- № 110818 від 18.08.2011 року згідно умов якого, підрядник зобов'язується виконати і здати замовнику роботи з реконструкції та модернізації кабельної лінії зв'язку шляхом заміни оптичного кабелю, згідно специфікації, наведеної в додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи;

- № 110919 від 19.09.2011 року згідно умов якого, підрядник зобов'язується виконати і здати замовнику роботи з реконструкції та модернізації кабельної лінії зв'язку шляхом заміни оптичного кабелю, згідно специфікації, наведеної в додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи;

- № 111003 від 03.10.2011 року згідно умов якого, підрядник зобов'язується виконати і здати замовнику роботи з ремонту та відновлення кабельної лінії зв'язку шляхом заміни оптичного кабелю, згідно специфікації, наведеної в додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи;

- № 111107 від 07.11.2011 року згідно умов якого, підрядник зобов'язується виконати і здати замовнику роботи з будівництва кабельної лінії зв'язку шляхом заміни оптичного кабелю, згідно специфікації, наведеної в додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи;

- № 111114 від 14.11.2011 року згідно умов якого, підрядник зобов'язується виконати і здати замовнику роботи з ремонту та відновлення кабельної лінії зв'язку шляхом заміни оптичного кабелю, згідно специфікації, наведеної в додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи.

- № 111205 від 05.12.2011 року, згідно умов якого, підрядник зобов'язується виконати і здати замовнику роботи з ремонту та відновлення кабельної лінії зв'язку шляхом заміни оптичного кабелю, згідно специфікації, наведеної в додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав суду першої інстанції первинні господарські документи, зокрема: податкові накладні, додатки № 1 до договорів, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі матеріалів (за договорами № 111107 та № 110919).

Крім того, 01.12.2011 року між ТOB «Сільвер Телеком» та ТОВ «Астра Кор» (виконавець), в особі директора Овчаренко С.І. укладено договір № 111201 на сервісне обслуговування обладнання.

Згідно умов даного договору, замовник замовляє, а виконавець надає послуги з виконання сервісного обслуговування телекомунікаційного та комп'ютерного обладнання замовника та проведення профілактичних та ремонтних робіт.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав суду першої інстанції первинні господарські документи, зокрема: додатки № 1 та № 2 до договору, акти виконаних робіт та податкові накладні.

Також, на підтвердження перерахування коштів в рахунок оплати наданих робіт та послуг позивачем надано банківські виписки.

Разом з тим, надані позивачем докази не доводять факт виконання робіт та надання послуг відповідно до вказаних договорів саме ТОВ «Астра Кор» та ТОВ «Пальміра-С».

Дефектність виданих від імені ТОВ «Астра Кор» та ТОВ «Пальміра-С» контрагентів позивача підтверджується вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25.10.2012 по справі № 2608/15013/12 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 205 КК України, згідно якого встановленим є факт створення та повторне придбання суб'єктів підприємницької діяльності - контрагентів позивача з метою прикриття незаконної діяльності. Зазначений вирок набрав законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, вироком суду та матеріалами кримінальної справи підтверджується відсутність у контрагентів позивача виробничих можливостей та трудових ресурсів для виконання зобов'язань за укладеними договорами.

Відтак, суд першої інстанції правомірно не вважав пред'явлені позивачем податковому органу податкові накладні належними первинними бухгалтерськими документами на підтвердження фактичного придбання позивачем робіт (послуг).

Таким чином, позивачем не надано суду достовірних доказів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій між ним та зазначеними вище контрагентами.

Відсутність документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та контрагентами.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт реальності виконання господарських зобов'язань за договорами не підтверджується об'єктивними доказами та не просліджується за первісною бухгалтерською документацією.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентами є обґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Телеком" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 20.01.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.